Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 03:34

Конфлікт між Тодуровим і МОЗ перетворився у кампанію проти нинішніх реформ у сфері охорони здоров’я


Борис Тодуров

Те, що починалось як конфлікт між виконувачем обов’язків керівника МОЗ Уляною Супрун і головою державної медичної установи «Інститут серця» Борисом Тодуровим, перетворилося в кампанію проти реформ у сфері охорони здоров’я. Вперше після виступів у соціальних мережах кардіохірург разом із декількома іншими лікарями виступили проти реформ Супрун. Разом із ним були інші лікарі, зокрема представники національної спеціалізованої лікарні «Охматдит». У Міністерстві охорони здоров’я обвинувачення відкидають і обіцяють побудувати мережу пунктів кардіо-допомоги для усіх громадян по всій країні.

​Директор «Інститут серця» Борис Тодуров, а також інші лікарі, у тому числі нейрохірург Андрій Гук, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» Олег Рижак, завідувач Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» Світлана Донська та інші виступили з різкою критикою реформ виконувача обов’язків міністра Уляни Супрун та її команди. В першу чергу йдеться про недофінансування і провал термінів постачання державних закупівель ліків. Також Тодурова й інших дратує, за їхнім визначенням, зневажливе ставлення до них з боку міністерства. Як приклад, кардіохірург наводить відмову міністерства затвердити відкриття філій «Інституту серця» в Донецькій і Луганській областях. На сайті «Інституту» з’являлася інформація про відкриття філії в Сєвєродонецьку, але пізніше її прибрали. Кажуть, що поставили випадково.

Сучасна кардіохірургія це дійсно дуже дорого. Нас профінансували в 2016 році в найкращому випадку на 5-7%

«Минулого року ми зробили 6 тисяч операцій стентування, нас профінансували на 60 мільйонів. Тобто на кожного хворого нам дали 10 тисяч гривень. Але насправді вартість однієї операції значно більша. Сукупна ціна цих процедур до 850 мільйонів гривень. Сучасна кардіохірургія це дійсно дуже дорого. Нас профінансували в 2016 році в найкращому випадку на 5-7%. Частину препаратів ми, звісно, закупили і на екстрену допомогу в нас завжди щось є», – заявив Тодуров.

Голова «Інституту серця» наполягає, що певні витратні матеріали держава не закуповує і також не оплачує амортизацію певного обладнання, отже людині доводиться доплачувати. В 2016 році його організація отримала 1363 стентів за державний рахунок, які мали поставити безкоштовно. Тодуров говорить, що їх дійсно ставили безкоштовно, але за додаткові матеріали треба було доплатити.

Проте заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський каже, що «Інститут» отримав не лише стенти, а й усі потрібні комплекти для їхнього встановлення. Він також зазначив, що запізнення у державних закупівлях – провина не команди Супрун.

Ми отримали міністерство у вересні 2016 року – закупівлі за гроші 2015 року ще не були проведені. До грудня ми наздогнали закупівлі і за гроші 2015-го і за 2016 року

«Закупівлі ніколи не відбувалися вчасно. Ми отримали міністерство у вересні 2016 року – закупівлі за гроші 2015 року ще не були проведені. До грудня ми наздогнали закупівлі і за гроші 2015-го і за гроші 2016 року. Сьогодні ми починаємо розробляти номенклатури і робити закупівлі на 2017 рік за гроші 2017 року – такого ніколи не було», – заявив Лінчевський.

Закупівлі через міжнародні організації, які Тодуров критикував, дозволяють зекономити, наголошує заступник міністра. Наприклад, за 50 мільйонів закупили не менше 10,5 тисяч стентів, тоді як раніше за 70 мільйонів гривень закуповували 7,1 тисяч стентів.

«Сьогодні ми почали працювати над створенням в Україні єдиної репурфезійної мережі. Допомога при інфаркті міокарду має бути доступна кожному громадянину і вона має бути безкоштовна. Основна мета – впродовж двох годин кожен пацієнт із інфарктом має бути доставлений в центр реперфузії і йому має бути забезпечене стентування», – заявив Лінчевський. Замість філіалів державного «Інституту серця», міністерство хоче відкрити центри по всій країні. Сьогодні стентування роблять у 44 пунктах, таких пунктів буде 70. Фінансування буде йти з місцевих бюджетів, не з державного.

​Не можна покладати провину за те, що закупівлі в 2016 році розпочалися наприкінці року, лише на команду Супрун, адже вони лише у вересні розпочали активну роботу в міністерстві, до цього МОЗ не мав керівництва, тендерна документація була не до кінця сформована, по деяких програмах навіть важко було знайти документи, говорить виконавчий директор БФ «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.

Ольга Стефанишина
Ольга Стефанишина

Міжнародні організації зекономили Україні близько 800 мільйонів гривень, якщо порівняти їхні ціни на ліки з цінами, за якими робив закупівлі МОЗ у 2014 році

«Міжнародні організації зекономили Україні близько 800 мільйонів гривень, якщо порівняти їхні ціни на ліки з цінами, за якими робив закупівлі МОЗ у 2014 році. Майже по кожній програмі вдалося збільшити кількість закуплених ліків. Наприклад, по гепатиту бюджет в доларовому еквіваленті в 2015 році був зменшений на 10 відсотків, але ліків закупили на 70 відсотків більше. По гемофілії кількість ліків збільшилася на 85 відсотків, по вакцинах – на 350 відсотків. Різниця в ціні на одні й ті самі препарати між МОЗ та міжнародними організаціями сягає від 2 до 20 разів», – розповіла вона.

В міністерстві також розповіли, що «Інститут серця» в січні чекає перевірка. Її було призначено 29 грудня – за два дні до того, як Тодуров почав публічно критикувати роботу Уляни Супрун. Попередня перевірка проводилася у травні 2016 року. За її результатами, в установі Тодурова знайшли недоліки у проведенні лікування пацієнтів із інфарктом міокарду.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Директор Інституту серця відкидає звинувачення у зловживаннях при закупівлі ліків

Активісти звинуватили критика керівника МОЗ у корупції

Закупівля ліків в Україні та корупція. Кум Путіна також обурений

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG