Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 03:37

Інцидент із вдовою «кіборга». Чому ображають бійців АТО та їхніх рідних?


Ілюстраційне фото. Дівчинка дарує прапорець бійцю добровольчого батальйону «Київ-12»

Дніпро – У Дніпрі вдова загиблого «кіборга», яка звинувачує власницю магазину у своєму побиття «через українську мову», заявляє про наміри довести справу до суду. Поліція розслідує цей інцидент, відкривши два кримінальні провадження – за заявами обох учасниць конфлікту, дружини загиблого бійця і продавчині. У Дніпрі бійці АТО та їхні родичі не раз заявляли про те, що їх ображають в публічних місцях. Учасники бойових дій розповідають, що стикаються з ситуаціями, коли на пред’явлення посвідчення учасника бойових дій водії маршрутних таксі реагують щонайменше невдоволенням. Водночас експерти зауважують, що ставлення до бійців та їхніх родин в українському суспільстві в цілому позитивне, але інциденти з образами підтверджують, що є нагальна потреба у запровадженні в державі комплексної програми з виховання патріотизму, поваги до Батьківщини та героїв.

Один із резонансних випадків у Дніпрі стався із вдовою учасника АТО, оборонця Донецького аеропорту з позивним «Сім’янин» Анною Счасною-Гарус цими вихідними. Як стверджує жінка, її побили й образили в магазині фурнітури, коли намагалась купити чорні й червоні стрічки на обереги.

Волонтерка Анна Счасна-Гарус і її чоловік Андрій Широков, оборонець Донецького аеропорту, який загинув у бою на Світлодарській дузі 18 грудня 2016 року
Волонтерка Анна Счасна-Гарус і її чоловік Андрій Широков, оборонець Донецького аеропорту, який загинув у бою на Світлодарській дузі 18 грудня 2016 року

Жінка каже, що спілкувалась українською мовою і це, як стверджує вдова, не сподобалось продавчині, яка відмовилася продавати товар, накинулась на неї з кулаками й виштовхала з приміщення. Справа закінчилась викликом поліції і поданням заяв обох учасниць конфлікту. Обоє зняли побої – у них діагностовано легкі тілесні ушкодження. За фактом відкрили кримінальне провадження за статтею хуліганство.

«Якщо я відступлю, то наступного разу мене просто вб’ють. За українську мову» – вдова бійця

Вдова бійця Анна Счасна- Гарус зазначає: не вперше робила зауваження продавцям крамниць та аптек через мову. Розповідає: через принципову громадянську позицію навіть писала скарги до адміністрацій торговельних точок, аби їхні співробітники говорили українською, щоправда, реакції не було. У випадку, який стався цими вихідними, основною причиною Анна теж називає мовну. Каже: спершу думала залагодити сварку з продавчинею миром, але тепер має намір довести справу до суду.

Волонтерка Анна Счасна-Гарус
Волонтерка Анна Счасна-Гарус

«Я написала в заяві про все – фізичне й моральне насилля щодо мене і моєї дитини, бо моя 5-річна дитина була в той момент поряд. У зв’язку з тим, що вона відмовилась обслуговувати мене українською. Я розмовляю українською. Іноді, коли є час, я пишу в крамницях, в аптеках, в школі, чому там не говорять українською мовою. Я на конфлікт не йду... Ця жінка, яка була господинею крамниці, вважала, що може так себе вести зі мною, бо це її крам. Так, я один раз її обізвала, я сказала поліцейським: «Ця курва»… Мені зробили зауваження. У мене була спокуса: домовитись по-доброму. Але це не перший випадок. І цей випадок показує, що якщо я відступлю, то наступного разу мене просто вб’ють. Мене або когось іншого. За українську мову», – сказала Радіо Свобода вдова бійця.

«Це не мовна проблема» – власниця і продавець магазину

Власниця і продавець магазину фурнітури, яку вдова загиблого бійця АТО звинувачує у своєму побитті через мову, наполягає на побутовому характері конфлікту. Тетяна, яка просить не називати її прізвища, каже, що мова й червоно-чорні стрічки були ні до чого, відвідувачка шукала привід для сварки. Вона показує укушену руку і садна на обличчі, результат сварки. Зазначає, що вона не ображала вдову, а це та публічно обзивала її непристойними словами. Зараз Тетяна заявляє, що не виходить з дому – боїться за свою безпеку, її крамниця зачинена.

«Вона говорить українською. Я її прекрасно розумію. Я вважаю, що це не мовна проблема. Можливо, у неї просто якась агресія, можливо, такий настрій. Думаю, що щоб я їй не сказала в той момент, вона б виплеснула агресію. Все це виросло в незрозумілу ситуацію. Якби це була звичайна жінка, яка б мене покусала, то я б не зверталась до поліції, просто розійшлись би. Але вийшов такий резонанс. Тепер я налякана. Це просто жах», – розповіла Радіо Свобода Тетяна.

Як повідомили в облуправлінні поліції, наразі слідчі вивчають свідчення обох жінок. Справа на особистому контролі керівництва обласної поліції, зазначила речниця Ганна Старчевська.

Ми не можемо ставати на сторону когось із заявників. Буде проведена ретельна перевірка за обома заявами
Ганна Старчевська

«Ми не можемо ставати на сторону когось із заявників, які до нас звертаються. Буде проведена ретельна перевірка за обома заявами. Ми вважаємо, що процесуально все зроблено», – сказала представниця поліції.

Ще один випадок: водій маршрутки обзивав жінку-бійця

Випадок із вдовою загиблого бійця – не єдиний за останній час на Дніпропетровщині. Так, стало відомо про звільнення з роботи водія маршрутного таксі в Дніпрі, який публічно непристойно обзивав учасницю бойових дій на Донбасі Марію Ковальчук і не хотів перевозити її за військовим посвідченням. Цей інцидент підтвердили в автотранспортному підприємстві, однак до звернення в правоохоронні органи справа не дійшла.

«Недопрацьовують і органи місцевої влади, і ЗМІ, і уряд» – експерт

Чому в Дніпрі, яке позиціонує себе як «місто патріотів», стали можливими випадки з ображанням бійців та їхніх рідних? Серед імовірних причин провідний експерт Центру імені Разумкова Віктор Зам’ятін називає прорахунки держави в інформаційній політиці.

Є соціологічні дані: загальні суспільні настрої щодо бійців, ветеранів АТО та їхніх родичів в Україні цілком позитивні
Віктор Зам'ятін

«Є соціологічні дані, які ми опрацьовували в листопаді 2016 року, і можемо говорити, що загальні суспільні настрої щодо бійців АТО, ветеранів АТО та їхніх родичів в Україні цілком позитивні», – наголошує Зам’ятін.

«Але, звичайно, ми не можемо говорити про стовідсотковість, – додає він. – Ми не можемо забувати про те, що в усіх великих містах, особливо на сході України, є чимало людей неукраїнського походження, яким іноді важко адаптуватись. Ми бачили також багато спекуляцій на тему протиставлення української і російської мов, української і російської культур».

Недопрацьовують і органи місцевої влади, і ЗМІ, і уряд, який би мав реалізовувати державну інформаційну політику
Віктор Зам'ятін

«Напевно, недопрацьовують і органи місцевої влади, і ЗМІ, і уряд, який би мав реалізовувати державну інформаційну політику. В Україні зараз немає цілісної, чітко визначеної стратегії формування національної єдності громадян України», – наголошує Віктор Зам’ятін.

Негативне ставлення до учасників АТО і їхніх родин може бути продиктоване багатьма чинниками: і етнічним походженням людини, і впливом пропагандистських факторів, ЗМІ, церквою
Віктор Зам'ятін

«Нагальна потреба в такій політиці існує, вона підтверджена численними соціологічними опитуваннями, багатьма конкретними ситуаціями. Не може бути в одному суспільстві різного ставлення, коли йдеться про ставлення до родини героя. Треба знайти спосіб це розв’язати. Негативне ставлення до учасників АТО і їхніх родин може бути продиктоване багатьма чинниками: і етнічним походженням людини, і впливом пропагандистських факторів, ЗМІ, колом спілкування, церквою. Однак у суспільстві треба виховувати повагу до героїв, своєї Батьківщини. Це завдання не лише освітніх закладів, це має бути дуже широка, комплексна програма», – сказав у коментарі Радіо Свобода експерт.

Торік у Дніпрі сталось кілька випадків з побиттям бійців АТО. Один із найрезонансніших стався в кафе в центрі міста, коли військовий зробив зауваження щодо трансляції російського телеканалу на моніторі закладу.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Поліція Дніпра порушила справу через інцидент зі вдовою бійця АТО

Дніпро: продавчиня, яку звинувачують у побитті вдови бійця, заявляє про «побутовий конфлікт»

Українська мова і захисники «русского мира»

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG