Доступність посилання

25 Червень 2017, Київ 05:28

«Люди Ківалова» і фальсифікації. Що не так із конкурсом до Верховного суду України?


Відбір кандидатів до Верховного суду України міг бути сфальсифікованим, припускають учасники конкурсу, активісти й експерти. Щоб повернути довіру до конкурсу: вимагають оприлюднити роботи всіх учасників і деталі оцінювання. У Вищій кваліфікаційній комісії суддів заявляють, що закон від них цього не вимагає.

Сумніви кандидатів та експертів викликає те, що після другого етапу авторитетні судді вибули із перегонів, тоді як до першої п’ятірки потрапив колишній помічник екс-регіонала Сергія Ківалова Павло Вовк. Претензії висувають і до члена суддівської колегії Юрія Тітова, який є членом наглядової ради Одеської юридичної академії Ківалова. Мовляв, разом із напарниками він порушив засади оцінювання і використовував власні критерії.

Необґрунтованою вважають і «раптову» зміну прохідного балу, яка відбулася вже після конкурсу і внаслідок якої до перегонів повернулися 43 учасники.

Якби всі роботи були оприлюднені, їх можна було би між собою порівняти. Це також дозволило би чітко побачити, із чого складається та чи інша оцінка

«Незважаючи на те, що надворі 21-ше сторіччя, усі кандидати писали роботи власноруч. І в цьому є сенс, щоб у майбутньому ніхто не зміг поставити під сумнів результати оцінювання того чи іншого кандидата, – пояснив у коментарі Радіо Свобода народний депутат від «Самопомочі» і член комітету Верховної Ради з правової політики Руслан Сидорович. – Якби всі роботи були оприлюднені, їх можна було би між собою порівняти. Це також дозволило би чітко побачити, із чого складається та чи інша оцінка».

Сидорович змагався за посаду у Верховному суді і недобрав кілька балів на етапі практичного завдання. Він підкреслив: недовіру до процесу поділяють інші кандидати і члени Громадської ради доброчесності. Щоб забезпечити конкурсу обіцяну публічність, депутат планує звертатися до суду з вимогою оприлюднити всі письмові роботи.

ВККС: закон не вимагає оприлюднювати роботи кандидатів

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів раніше заявляли, що готові до максимальної прозорості. Зокрема, 11 січня член комісії Андрій Козлов заявив в Українському кризовому медіа-центрі, що згідно із положенням про оцінювання, оприлюдненню не підлягають лише результати тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей. Тоді він погодився, що всі інші деталі конкурсу можна публікувати. За словами членів Громадської ради доброчесності, таку ж позицію їм неодноразово висловлювали інші члени ВККС.

Сьогодні ж там стверджують: закон не зобов'язує публікувати будь-які інші матеріали конкурсу. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав Щотка сказав у коментарі Радіо Свобода, що очікував невдоволення від кандидатів, що вибули із конкурсу. Він вважає, що чим далі, тим більш емоційною буде реакція тих, хто програв.

За його словами, навіть точки зору екзаменаторів щодо певної конкурсної роботи можуть різнитися: хтось вважатиме рішення справедливим, а хтось – недостатньо обґрунтованим. Однак переконує: оцінював аргументи кандидатів, а не «правильність» рішення по суті. За його словами, його колеги з ВККС дотримувалися такого ж принципу.

Більше того, всі конкурсні роботи були зашифровані, наголосив Щотка, тож шансів на упереджене ставлення до окремих кандидатів не було.

Закон про судоустрій і статус суддів зобов'язує комісію оприлюднити результати виконання практичного завдання. Оприлюднення робіт на разі законом не передбачене

«Діючий закон про судоустрій і статус суддів зобов'язує комісію оприлюднити результати виконання практичного завдання. Оприлюднення робіт на разі законом не передбачене. Конкурсант, який написав роботу і хоче, щоб його робота була оприлюднена, може знайти спосіб зробити це самостійно», – сказав Щотка. За його словами, ВККС опублікує роботи, якщо цього вимагатиме закон.

Без прозорості не буде довіри до судів – експерт

Буква закону дійсно не зобов'язує ВККС оприлюднювати роботи учасників, але й не забороняє цього, пояснив Радіо Свобода експерт із судової реформи Реанімаційного пакеру реформ Роман Куйбіда. Він уточнив, що положення про конкурс ставить вимогу «прозорості», а кваліфікаційна комісія може визначити, яким саме чином її забезпечити.

Про зрив судової реформи не йдеться, однак є ризик не досягнути її мети

«Якщо конкурси відбуваються непрозоро – а неоприлюднення робіт, неоприлюднення досьє (кандидатів – ред.) тривалий час може свідчити про непрозорість – довіри до результатів може не бути, – вважає експерт. – Про зрив судової реформи не йдеться, однак є ризик не досягнути її мети. Адже основною ціллю було створити таку судову владу, якій би суспільство могло довіряти».

Повернути довіру до реформи сподівається народний депутат і заступник голови парламентського комітету з правової політики і правосуддя Леонід Ємець. Він також змагався за посаду судді Верховного суду, але вибув із конкурсу після практичного завдання – набрав найменшу кількість балів. Повернення 43 кандидатів до перегонів завдяки зміні прохідного балу Ємець вважає «роботою ВККС над помилками».

У законопроекті, який я зареєструю на цьому тижні, передбачається, що публікація робіт і тестових завдань має відбуватися по завершенні конкурсу, щоб уникнути маніпуляцій

«У законопроекті, який я зареєструю на цьому тижні, передбачається, що публікація робіт і тестових завдань має відбуватися по завершенні конкурсу, щоб уникнути маніпуляцій цими результатами під час конкурсу», – повідомив він у коментарі. Депутат зазначив, що імовірні зміни до законодавства вже не вплинуть на даний етап відбору.

Однак попереду – відбір до другої половини складу Верховного суду, формування нових апеляційних судів та конкурси до місцевих судів. Нові правила будуть загальними для всіх категорій оцінювання, а отже, дозволять якісно оновити українську судову гілку, стверджує законотворець.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Протягом останніх двох років жила у Києві, де працювала редактором англомовного порталу про Україну Euromaidan Press, а також публікувалася на сайті Еспресо.TV та у польському онлайн-тижневику Kultura Liberalna. Висвітлювала теми українсько-польських відносин, євроінтеграції, українських реформ. До цього Вікторія Жуган стажувалася у польському виданні Gazeta Wyborcza, брала участь у медіа-тренінгах в Україні та за кордоном, навчалася у Польщі та США.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG