Доступність посилання

25 Червень 2017, Київ 17:31

Незламний Олег Сенцов. Три роки від затримання


Олег Сенцов. Архівне фото

(Рубрика «Точка зору»)

Вікторія Рощина

«Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться. Використовувати нас як зброю проти ворога – так. Знайте, що ми – не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами в кришку труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом. Просто знайте, що ці цвяхи не зігнуться».

Із листа Олега Сенцова до українців, квітень 2017

10 травня минуло три роки відтоді, як співробітники російських окупаційних силових структур затримали українського режисера Олега Сенцова в Сімферополі. Його звинуватили у підготовці терористичного акту. За інформацією російської спецслужби, затримані готувалися «у складі терористичної організації до здійснення вибухів у ніч на 9 травня 2014 року саморобних вибухових пристроїв біля меморіалу «Вічного вогню» і пам'ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації «Русская община Крыма» та представництва партії «Единая Россия» в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року».

«10 травня мене затримали біля під’їзду мого будинку. Мене кинули в мікроавтобус, з мішком на голові привезли в колишню будівлю СБУ на Івана Франка. Почався дуже жорсткий допит, мене запитували, кого я знаю з активістів, хто збирався висаджувати в повітря пам’ятники. Мене почали бити ногами, руками, палицями, лежачи й сидячи. Коли я відмовлявся говорити, почали душити... Години через чотири вони стомилися і повезли мене на обшук. Тільки там я дізнався, що це співробітники ФСБ. Вони там чекали побачити терористів і зброю, а знайшли лише мою дитину – вона була присутня під час обшуку, про що в протоколі не говориться. Знайдені гроші – це гроші моєї кінокомпанії для зйомок фільму «Носоріг».

Олег Сенцов – кримський режисер, засуджений у Росії за звинуваченням у тероризмі, політв'язень

Олег Сенцов. Грудень 2014 року
Олег Сенцов. Грудень 2014 року

Олега Сенцова понад рік тримали в московському слідчому ізоляторі «Лефортово», оголосивши остаточне обвинувачення лише в квітні 2015-го.

Протягом усього слідства від сторони обвинувачення було дуже мало відомостей – лише офіційна інформація прес-служби ФСБ Росії і дані, які прокурори були змушені оприлюднити на судових засіданнях.
Водночас протягом усього судового процесу фіксували низку порушень, починаючи від голослівних заяв про нібито приналежність підсудних до «Правого сектору», які так і не знайшли підтверджень, і закінчуючи тортурами із застосуванням електричного струму.

А 25 серпня 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд Росії в Ростові-на-Дону оголосив вирок та засудив українського режисера до 20 років ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.

Сам же Олег свою провину не визнає.

«Я не буду просити про поблажливість. Тут всім все зрозуміло. Суд окупантів не може бути справедливим за визначенням. Нічого особистого, ваша честь. Понтій Пилат, коли посидів на Місяці, коли його пробачили, він пішов по місячній доріжці з Га-Ноцрі і сказав йому, що, знаєш, головний гріх на землі – це боягузтво. Це написав великий письменник Михайло Булкаков, і я з ним згоден Велика зрада починається з маленького боягузтва. Я не знаю, чого можуть коштувати твої переконання, якщо ти не готовий за них постраждати або померти».

Олег Сенцов – кримський режисер, засуджений у Росії за звинуваченням у тероризмі, політв'язень

Олег Сенцов під час зйомок фільму «Гамер»
Олег Сенцов під час зйомок фільму «Гамер»

Впродовж 1993-1998 років Олег Сенцов навчався в Київському національному економічному університеті. Відвідував кінематографічні курси в Москві. У 2008 заснував компанію «Край Кінема». У 2008-му зняв навчальний короткометражний фільм «Добре ловиться рибка-бананка», в 2009-му – «Рік Бика». У 2012 дебютував з своїм першим повнометражним фільмом «Гамер» на міжнародному фестивалі в Ротердамі. «Гамер» – це фільм про хлопців геймерів.

Під час зйомок фільму «Гамер»
Під час зйомок фільму «Гамер»

В тому ж 2012-му картина отримала премію російської Гільдії кінознавців та кінокритиків на фестивалі «Дух вогню» в Ханти-Мансійську. В 2013 році на кінофестивалі в Одесі Олег Сенцов презентував свій новий проект – «Носоріг». Цей проект виграв премію в 25 тисяч гривень. Відтоді як почався Євромайдан, Сенцов став його активним учасником. Зокрема, він приєднався до активістів «Автомайдану». А під час кримської кризи він часто їздив в рідний Сімферополь, де намагався організувати мітинги «За єдину країну», а також постачав продукти та усе необхідне українським військовим, які перебували в Криму.

Про незламність та силу духу Сенцова говорить і колишній політв’язень – Геннадій Афанасьєв.

Геннадій Афанасьєв
Геннадій Афанасьєв

«Олег – справжній боєць, символ мужності і стійкості. Він витримав тортури, він в перших рядах на Майдані боровся за незалежність нашої країни. У Києві він виграв маленьку битву, але потім він опинився на великій війні в Криму. Не можна забувати про цю людину. Сенцов – істинний герой і патріот України, саме такі люди стануть символами для нової України»

Геннадій Афанасьєв – колишній політв’язень

У Олега Сенцова двоє неповнолітніх дітей: дочка Аліна і син Владислав, який страждає на аутизм. Мати Олега, що нині проживає в рідному селі окупованого Криму, розповідає, що діти дуже сумують за татом і не розуміють, чому його так довго немає поряд.

Людмила Сенцова
Людмила Сенцова

«Влад не міг зрозуміти, де його улюблений Олег, чому так сталося. Він думав, можливо, він його образив, що він зараз не живе, можливо, він щось сказав не так. Він дуже переживав. Аліна – та швидше зрозуміла, в чому справа. Але вона відразу сказала: «Папа прав». Скільки б їй не було років тоді, вона сказала: «Папа прав». І все, і більше їй нічого не доведеш».

Людмила Сенцова – мати Олега Сенцова

Двоюрідна сестра Олега, яка на момент затримання брата проживала в Росії – одразу стала на його захист. Знайшла адвокатів, почала поширювати інформацію про незаконне затримання.

Наталія Каплан
Наталія Каплан

«Тільки через тиждень з'явилося офіційне повідомлення про те, в чому звинувачують Олега. Я в той час в Москві уклала договір з адвокатами, і вони терміново виїхали до Криму, щоб знайти Олега. Відтоді звільнення брата стало одним із основних завдань мого життя. З іншого боку, якби опинився на місці Олега будь-який інший мій родич або знайомий, зробила б те саме. Зізнаюся, ніякого геройства в своїх діях не бачу. Я жила в Москві, тому мені простіше було почати діяти. Матері Олега далеко за сімдесят, вона не вміє користуватися інтернетом. Та й, по суті, вона ні морально, ні фізично не готова щось вирішувати».

Наталія Каплан – двоюрідна сестра Олега Сенцова

За Наталею почали слідкувати, прослуховувати телефонні дзвінки.

«Щоправда, на бесіди до відповідних органів мене не викликали. Втім, я намагалася не ставитися занадто серйозно до всього, що відбувалося навколо. Інакше стала б параноїком».

Наталія Каплан – сестра Олега Сенцова

Вона вірить: брата невдовзі звільнять. Для цього, каже Каплан, не обійтись без рішучих кроків.

«Українська влада, повинна, напевно, піднімати більше галасу. Об'єднувати навколо себе інші країни, щоб відбувався більш потужний тиск на Росію. Дипломатичні методи дуже повільно працюють. Зараз ефект є тільки від жорсткого економічного тиску. Можливо, це до чогось і призведе. Але поки цар як сидів, так і сидить, а народ як мовчав, так і мовчить. Я думала, що санкції будуть ефективними, але зараз бачу: все це погано працює. Олег і інші українські політв'язні зараз – це всього лише розмінна карта політичних діячів – це факт».

Наталія Каплан – двоюрідна сестра Олега Сенцова

Адвокати Сенцова неодноразово заявляли, що справа була сфабрикована російськими спецслужбами, а звинувачення і вирок – незаконні.

На вирок суду адвокати направляли касаційну скаргу до Верховного суду Російської Федерації, однак оскарження відхиляли. Водночас Міністерство юстиції України неодноразово направляло запит до Росії про передачу Олега Сенцова Україні, відповідь також була негативною.

«Враховуючи положення частини 1 статті 6 федерального закону «Про громадянство Російської Федерації», згідно з яким російський громадянин, що має також інше громадянство, розглядається Російською Федерацією тільки як громадянин Росії (за винятком випадків, передбачених міжнародним договором Росії або федеральним законом), відсутність між Україною і Росією міжнародного договору, що регулює питання подвійного громадянства, а також у зв’язку з тим, що Сенцов О. Г. є російським громадянином, передача в Україну цього засудженого, відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, неможлива»

З відповіді Міністерства юстиції Росії на запит українського відомства

Адвокат Сенцова – Дмитро Дінзе запевняє, де-юре Олег не має російського громадянства.

«З юридичної точки зору у нього немає ніякого російського громадянства, бо не проходив юридичну процедуру отримання цього громадянства, не писав заяви і не отримував паспорт», – стверджує адвокат.

За словами Дінзе, в російському законі про «приєднання» Криму зазначено, що особи, які проживали на території півострова, але письмово не відмовилися від українського громадянства, автоматично визнавалися «громадянами Росії».

Дмитро Дінзе
Дмитро Дінзе

«Тільки на цей пункт закону вони спираються. При цьому цей пункт суперечить Конвенції з прав людини та самому ж до федерального закону про громадянство Росії. На підставі цього пункту можна говорити, що нібито є громадянство, але без проходження якого судового розгляду це громадянство недійсне»

Дмитро Дінзе – адвокат Олега Сенцова

За словами звільненого минулого року політв’язня Генадія Афанасьєва, наразі на державному рівні процес повернення Сенцова триває.

«Коли звільнили Надію Савченко, влада відразу планувала організувати наш обмін. Але російське суспільство було обурене тим, що Савченко відпустили, тож потрібно було почекати півтора-два місяці, щоб росіяни трохи заспокоїлися. Тільки тоді відпустили нас. Після цього в Росії люди знову були незадоволені, що відпустили «терористів». Зараз суспільство в Росії трохи заспокоїлося і переговори знову пішли в цьому напрямку»

Геннадій Афанасьєв – колишній політв’язень

У Міністерстві юстиції України кажуть: домагатимуться звільнення Олега Сенцова й Олександра Кольченка, якого засудили на 10 років у Росії разом із Сенцовим, з Росії через міжнародні організації й суди.

Сергій Петухов
Сергій Петухов

«Ми будемо добиватися повернення наших політв'язнів через міжнародні організації, що мають вплив на Росію, а також у рамках позовів, поданих до Європейського суду з прав людини»

Сергій Петухов – заступник міністра юстиції з євроінтеграції

Багато відомих українських, російських та іноземних діячів кіно та театру виступають за звільнення Олега Сенцова і вважають його затримання незаконним. 10 червня 2014 лист до російського президента Володимира Путіна та інших високопоставлених чиновників Росії написали члени ради Європейської кіноакадемії. У листі висували вимоги – забезпечити безпеку Олега Сенцова, оприлюднити його місцезнаходження, пред’явити Олегу конкретні звинувачення – або звільнити після того, як з’ясується його невинність, ініціювати повне та неупереджене розслідування відносно співробітників ФСБ, причетних до свавілля щодо Олега Сенцова, та притягти винних до відповідальності.

Акція польських кінематографістів. Березень, 2016 рік
Акція польських кінематографістів. Березень, 2016 рік

Під зверненням підписалися європейські режисери, продюсери, актори, зокрема Педро Альмодовар, Акі Каурісмякі, Даніель Ольбрихський, Фолькер Шльондорф, Бела Тарр[en], Бертран Таверньє, Анджей Вайда, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі та інш.

29 червня 2014-го на церемонії закриття Московського міжнародного кінофестивалю із зверненням до Володимира Путіна про звільнення Олега Сенцова звернувся голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач.

Однак президент Росії Володимир Путін на численні прохання звільнити Сенцова посилається на доказану провину в суді та вважає українського режисера винним у «підготовці теракту».

«Скажіть, будь ласка, що нам робити, якщо кінорежисер – це доведено в суді – готувався до вчинення терористичних актів? Його відпустити тільки через те, що він режисер? Чим він відрізняється від кадрового співробітника військової розвідки, який планував робити те саме? Ми сьогодні відпустимо одних, а завтра прийдуть інші? Треба домовитися, щоб це було припинено. І тоді можна буде подумати і про акти амністії. Я нічого не маю проти»


Володимир Путін – президент Росії

17 січня 2016 року Чеський кінематографічний і телевізійний союз FITNESS нагородив Олега Сенцова спеціальною премією журі.

26 квітня 2017 року в Нью-Йорку (США) Олегу Сенцову заочно вручили премію американського ПЕН-клубу імені Барбари Голдсміт «Свобода писати».

Сьюзан Носсел
Сьюзан Носсел

«Він був змушений пожертвувати багатообіцяючою кар'єрою в кінематографі через своє рішення висловитися»

Сьюзан Носсел – виконавчий директор американського ПЕН-центру (PEN America)

В американському ПЕН-центрі додають: доля Сенцова – «це дуже яскрава ілюстрація нетерпимості уряду Путіна до інакомислення».

Нагороду за Олега отримала його сестра – Наталка. Під час церемонії вручення було зачитано лист Олега Сенцова, який двоюрідна сестра українського режисера попередньо оприлюднила у Facebook.

«В’язниця – це м’ясорубка людських доль, потрапивши в яку, перестаєш вірити в справедливість, але не перестаєш за неї боротися. Тут все по-іншому, тут намагаєшся жити і виживати, хоча відчуваєш, що твоє справжнє життя залишилося десь там, за парканом . І що реальний ти залишився теж на волі, а посадили когось іншого. Що все це тимчасово, що скоро все вирішиться і зміниться. Але нічого не змінюється і не вирішується. Опинившись у в’язниці, привчаєшся жити надією, навіть якщо її немає. (...)Коли я востаннє заїжджав на Майдан, де вже почали гинути люди, моя мама сказала: «Навіщо ти туди їдеш? Адже у тебе двоє дітей!». Я відповів, що саме тому я туди і їду – я не хочу, щоб вони жили в країні рабів. Ми тоді перемогли, але виявилося, що ще не до кінця. І боротьба триває, але вже без мене. А я сиджу в тюрмі і, як будь-якому ув’язненому, мені дуже важко відповідати на просте дитяче запитання: «Тату, коли ти повернешся?»

Фрагменти з листа Олега Сенцова, квітень 2017-го

Ми віримо, що цього року – це остання річниця з дня ув’язнення Олега Сенцова і вже зовсім скоро він буде поряд з рідними. А також поповнить скарбницю українського кінематографа чисельними роботами.

Історія Олега Сенцова – не єдина. Нині у Російській Федерації та в окупованому Росією Криму за даними «Євромайдан SOS» незаконно утримують 44 політв'язні, частині з них вже оголошено вирок про позбавлення волі на тривалий термін.

Вікторія Рощина – волонтерка кампанії LetMyPeopleGo

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG