Доступність посилання

ТОП новини

Серп і молот у Facebook та на вулицях. Чому відповідальність несуть не всі?


Заборонена символіка на масовій акції у Києві, 9 травня 2017 року
Заборонена символіка на масовій акції у Києві, 9 травня 2017 року

Покарання у вигляді двох з половиною років ув’язнення, щоправда з роком випробувального терміну, отримав чоловік на Львівщині за поширення комуністичної символіки та гасел у соцмережі. Але під час травневих демонстрацій вулицями України марширували активісти з радянськими прапорами, а подекуди – і з портретами Йосипа Сталіна. Їх правоохоронці так і не зупинили.

За інформацією прокуратури Львівської області, засуджений визнав вину, сприяв слідству і уклав угоду з прокуратурою. Від травня 2015 року по квітень 2016 року він публікував у Facebook заборонені матеріали. Покарання за пропаганду символіки комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів з’явилося в Україні в 2015 році з появою закону про їх засудження.

В Інституті національної пам’яті, який два роки тому розробляв і презентував цей законопроект у Верховній Раді, стверджують: в Україні це перший випадок кримінального покарання за цією статтею. Поки що на сайті інституту більшість повідомлень про рішення судів у справі декомунізації, що стосувалися перейменування топонімів або демонтажу пам’ятників.

«Вирок за пропаганду комунізму викликає повагу до закону» – Палій

Для того, щоб порушити таке кримінальне провадження, потрібні вагомі підстави, пояснює в коментарі Радіо Свобода головний спеціаліст інституту Сергій Рябенко. На його думку, правоохоронці і суд їх мали, якщо справа завершилася вироком.

Використання комуністичної символіки ставить під сумнів наше законодавство і його виконання
Олександр Палій

Ідеться про те, що має бути факт поширення символіки, умисел у діях людини, яка її поширювала, а також причинно-наслідковий зв’язок між діями та результатом. У соцмережах, додає Рябенко, потрібно ще й правильно ідентифікувати користувача.

Політолог Олександр Палій вважає, що винесення цього вироку підтверджує невідворотність покарання і викликає повагу до закону. «Це (використання комуністичної символіки – ред.) ставить під сумнів наше законодавство і його виконання, підриває його», – стверджує Палій.

А от правозахисники наголошують, що межа між обмеженням пропаганди і порушенням права на свободу вираження поглядів і мирних зібрань дуже тонка. Зокрема, у міжнародній організації Amnesty International засудили затримання «мирних демонстрантів через ненасильницьке використання радянської символіки», що відбулося 9 травня. Порушенням права на свободу вираження в Amnesty International вважають ухвалений у 2015 році закон.

Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, погоджується: закон дійсно несе такі загрози, однак кожен випадок застосування варто розглядати індивідуально.

«Коли здійснення свободи вираження поглядів переходить від слів, символічної реальності у фізичну, коли, окрім символіки ще й починається фізичне насильство – це інші справи», – вважає правозахисник.

«Не можна поставити по поліцейському біля кожного» – Шкіряк

До насильства дійшло саме під час демонстрацій 9 травня, коли сутички спалахнули через комуністичну символіку на вулицях українських міст. Згідно зі звітом Національної поліції, за виготовлення й поширення комуністичної символіки відкрили дев’ять проваджень. Як зазначив голова Нацполіції Сергій Князєв, ці цифри не остаточні.

Заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич також повідомив, що під час масових заходів 9 травня конфісковувала усю комуністичну символіку й прапори, щоб не допустити провокацій.

Були випадки, коли хтось діставав якийсь прапорець, швиденько фотографувався і ховав
Зорян Шкіряк

За оцінками радника міністра внутрішніх справ Зоряна Шкіряка, цього року комуністичну символіку використовували «в десятки, якщо не сотні разів» менше, а 9 травня 2017 такі випадки мали поодинокий характер. За його словами, правоохоронці спілкувалися з учасниками акцій і в більшості випадків вдавалося переконати їх прибрати заборонену символіку. Радник міністра вважає, що у майбутньому тенденція використання комуністичної символіки у публічному просторі спадатиме.

«Не можна поставити по поліцейському біля кожного громадянина. Були випадки, коли хтось діставав якийсь прапорець, швиденько фотографувався і ховав. Розгортання прапорів, портретів Леніна, Сталіна в масовому використанні, не було», – говорить Шкіряк.

На думку політолога Олександра Палія, варто ідентифікувати й відстежувати людей, які використовують «червону, комуністичну і, тим більше, російську символіку». За його словами, вони є потенційно нелояльними, що може перейти із пасивної у, наприклад, терористичну загрозу.Однак це правоохоронці повинні вирішувати, чи достатньо зробити зауваження, чи варто складати протокол, переконаний він.

Те, що вперше нарешті є прецедент судового засудження і покарання людини, яка поширювала цю ідеологію на розпалювання ворожнечі, – це дуже гарний приклад
Сергій Здіорук

За словами провідного наукового співробітника відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергія Здіорука, апеляції до свободи, незалежності й прав людини у виконанні комуністів є маніпуляцією. Сам режим суперечить цим ідеям, переконує Здіорук.

«Те, що вперше нарешті є прецедент судового засудження і покарання людини, яка цілеспрямовано, свідомо, через соціальні мережі, неодноразово й масово поширювала цю ідеологію на розпалювання ворожнечі, – це дуже гарний приклад», – вважає він.

  • Зображення 16x9

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Нині вивчає розслідувальну журналістику в  Гетеборзькому університеті завдяки стипендії Шведського інституту. Раніше навчалася та працювала у Польщі та США

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG