Доступність посилання

20 Серпень 2017, Київ 22:14

Кандидати на посаду омбудсмана не знають, що таке правозахисна робота – Печончик


Акція правозахисників за прозору процедуру обрання омбудсмана 24 травня

Київ – Вже наступного тижня Україна може отримати нового уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Відповідне голосування призначили на вівторок, 6 червня. Водночас низка правозахисних організацій закликає депутатів утриматися від голосування і провести відкритий конкурс серед кандидатів, звинувачуючи парламентарів у політизації процедури обрання омбудсмана.

Уповноваженим із прав людини, за законом, має бути людина, яка має українське громадянство, на день обрання досягла 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.

Комітет з прав людини минулого тижня затвердив три кандидатури, серед яких парламент має визначатись. Це – депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Алєксєєв, депутат від «Народного фронту» Людмила Денісова та адвокат Андрій Мамалига. На сайті комітету зазначено, що його висунула фракція Радикальної партії Ляшка, але сам він стверджує, що це зробила професійна організація адвокатів та «Комітет визволення політв’язнів».

Низка правозахисних організацій висловились проти політизації цього процесу і навіть організували акцію напередодні засідання комітету минулого тижня, привівши на Банкову «омбудсмена на повідку».

Член комітету з прав людини депутат Рефат Чубаров зазначив у коментарі Радіо Свобода, що всі три кандидатури відповідали прописаним у законодавстві формальним вимогам.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Формальних перепон, щоб їх не висувати, у комітету Верховної Ради не було

«Не було такого, що хтось хотів висунутися у спосіб, передбачений законодавством України, але цьому заважали якісь штучні проблеми, – зазначив він. – Я особисто не знаю жодної іншої кандидатури, окрім цих трьох вже згаданих кандидатів, які б у спосіб, передбачений законодавством, висловили би свої наміри, плани, бажання обиратися уповноваженим. А те, що, мовляв, ці кандидати не займалися раніше правозахисною діяльністю, я тільки знову повторю, що формальних перепон, щоб їх не висувати, у комітету Верховної Ради не було».

Як в Україні обирають омбудсмена і що не так, на думку правозахисних організацій у цьому процесі, Радіо Свобода розповіла керівниця Центру інформації про права людини Тетяна Печончик:

– Уповноважений Верховної Ради з прав людини обирається простою більшістю депутатів Верховної Ради терміном на 5 років. Висувати кандидатів можуть або голова Верховної Ради, або четвертина від конституційного складу Верховної Ради. Власне, це й відбулося, були висунуті три кандидати, які зібрали підписи більш ніж четвертини депутатів Верховної Ради.

– Що саме у цьому процесі не влаштовує правозахисників? Йдеться про персональний склад висуванців чи більш загальні аспекти?

Посада омбудсмена стала розмінною монетою у певних політичних торгах

– Йдеться про те, що це все перетворилося на політичний фарс і спектакль, тому що посада омбудсмана стала розмінною монетою у певних політичних торгах. Ми навіть чули, що комусь може «відійти» Рахункова палата, якимось політичним силам, а якимось політичним силам «відійде» посада омбудсмена.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Ми вважаємо, що це неприпустимо, бо омбудсман не має бути політично залежним від жодної політичної сили. І неприпустимо, коли в кулуарах, абсолютно закрито від громадськості відбуваються певні домовленості, непрозорі переговори, і коли правозахисні організації, громадські організації не мають ніякого впливу на добір кандидатів, на їхнє оцінювання.

З відповідей, які давали самі кандидати, зрозуміло, що вони не розуміють, що таке правозахисна діяльність

Ми вийшли зі своєю акцією протесту під комітети, які тоді якраз розглядали ці кандидатури. Справді, формальних критеріїв дотримано – питання в тому, як ми трактуємо досвід правозахисної діяльності, чи достатньо тільки юридичної освіти. І з тих відповідей, які давали самі кандидати, зрозуміло, що вони не розуміють, що таке правозахисна діяльність.

А якщо ми підходимо до питання так формально, то й отримуємо такого формального омбудсмана, який насправді не захищатиме права українців, а обстоюватиме інтереси влади, буде мовчати там, де владі вигідно змовчати. Чи потрібен нам такий омбудсмен? Я особисто не впевнена.

– За що повинен відповідати омбудсман і які, на вашу думку, політичні дивіденди може теоретично отримати людина на цій посаді?

– Насправді сфера відповідальності і коло можливостей омбудсмана є досить широким. Це – і місця несвободи, люди, які перебувають у закритих закладах, тюрмах, психоневрологічних інтернатах, у дитячих закладах, а також – інші питання, наприклад, це доступ до публічної інформації, це право на приватність, питання, пов’язані із захистом від дискримінації, соціально-економічні права. Офіс Уповноваженого має доступ без попередження 24 години на добу, 7 днів на тиждень до всіх місць несвободи в Україні, де перебуває до мільйона людей. Омбудсман може слідкувати за важливими судовими процесами. Може вносити певні законодавчі ініціативи, звертатись до Конституційного суду.

Минулого року, наприклад, нам відомо, що офіс Валерії Лутковської (чинний уповноважений з прав людини – ред.) отримав і опрацював 67 тисяч звернень від громадян, які скаржилися на порушення тих або інших прав.

Минулого року офіс Валерії Лутковської отримав і опрацював 67 тисяч звернень від громадян

Голос омбудсмана і його позиція є дуже важливими, коли йдеться про порушення державою прав людини. Тому дуже важливо, щоб людина, яка претендує на цю посаду, була, по-перше, дуже фаховою і компетентною, а по-друге, була незалежною, тому що у політиків завжди є спокуса обмежувати непропорційно і порушувати права людини. Ця людина – це фактично правозахисник на державній службі.

– Чому правозахисні організації не могли так само висунути когось із відомих правозахисників, моральних авторитетів? Як ви пропонуєте змінити процедуру обрання омбудсмана?

Нам не подобається відсутність конкурсу. Так, він справді не передбачений чинним законом, але й не заборонений

– Нам не подобається відсутність конкурсу. Так, він справді не передбачений чинним законом, але й не заборонений. Це все залежить від політичної волі Верховної Ради. Депутати могли б створити певну комісію, запросити туди авторитетні українські та міжнародні організації і вибрати справді достойних кандидатів.

Я знаю, що деякі кандидати, наприклад, Євген Захаров (із Харківської правозахисної групи – ред.) заявляв публічно в інтерв’ю, що деякі депутати пропонували внести його кандидатуру, але він відмовився, бо цей процес – непрозорий.

Я тільки сподіваюсь, що депутатам вистачить совісті не голосувати за жодного із цих трьох кандидатів. Це – те, до чого закликають правозахисні організації Amnesty Iinternational, Freedom House, наша організація і багато інших.

– Що буде, якщо парламент не визначиться щодо омбудсмана? Залишиться теперішній Уповноважений Валерія Лутковська?

Якщо парламент не визначиться, отже, процедура запускається знову по другому колу

– Якщо парламент не визначиться, отже, процедура запускається знову по другому колу, тобто мають бути висунуті у 20-денний термін нові кандидати, вони мають пройти перевірку, і після того знову має бути голосування у парламенті.

У цей час Валерія Лутковська буде виконувати обов’язки уповноваженого. І ми би хотіли, щоб у цей період відбувся якраз конкурс.

– Тому що спікер парламенту Андрій Парубій говорив про те, що якщо жоден із кандидатів не набере необхідної кількості голосів у першому турі, стосовно двох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів, відбудеться ще одне голосування.

– Так, буде другий тур, і це прямо прописано у законі, якщо є більше ніж 2 кандидатури. І вже якщо після нього не буде ніхто обраний, то процес буде запущено заново.

– Є також громадські активісти, які виступають за обов’язкову зміну людини на посаді омбудсмана. Зокрема, на сайті профільного комітету серед інших заяв опублікована заява групи «30 листопада». Один із представників організації – адвокат Олександр Башук так пояснює їхню позицію:

Із 2012 року в Україні немає Уповноваженого з прав людини, тому що Лутковська не була обрана у передбачений законом спосіб

«Розраховуємо, що Верховна Рада виконає свій конституційний обов’язок, і 6 червня відбудеться результативне голосування. Оскільки на сьогоднішній день моя правова позиція полягає у тому, що із 2012 року в Україні немає Уповноваженого з прав людини, тому що Лутковська не була обрана у передбачений законом спосіб, тобто якраз було грубе порушення тих паризьких принципів, якими спекулюють люди, які роблять все для того, щоб Лутковська залишалась на цій посаді безкінечно довго через необрання уповноваженого».

Прокоментуйте це, будь ласка.

– Посада уповноваженого Верховної Ради з прав людини – дуже важлива, і ми обираємо не на місяць, і не на два, а на 5 років. І якщо ми зараз у результаті того кулуарного процесу отримали три неякісні кандидатури, то мені здається, краще ми ще місяць часу витратимо і виберемо достойного кандидата, ніж потім 5 років ми будемо мучитися.

– Як ви самі оцінюєте ці 5 років, які Валерія Лутковська була (і є ще) на цій посаді: що можна вважати основними здобутками, а що – недоліками?

– Я можу сказати свою персональну думку і можу сказати результати опитування правозахисників. Почну із соціології. Наприкінці року опитали більше від сотні правозахисників, людей, які практично займаються правозахисною діяльністю, і дві третини сказали, що вони або задоволені, або переважно задоволені роботою Валерії Лутковської на посаді і співпрацю з її офісом.

Краще ми ще місяць часу витратимо і виберемо достойного кандидата, ніж потім 5 років ми будемо мучитися

Звичайно, до Валерії Лутковської були певні зауваження щодо того, наскільки незалежною була ця інституція. Зокрема, вони стосувались того, що вона ніяким чином не відреагувала на ухвалення «диктаторських законів» 16 січня 2014 року, коли відбувалася Революція гідності. І я вважаю, що це справді є таким серйозним її недоліком.

З іншого боку, Валерія Лутковська дуже суттєво розширила сферу своєї роботи: вона допомагає і людям, які перебувають у місцях несвободи, вона витягує українців, які перебувають у тюрмах Донбасу, вона навіть їздила в Крим і витягнула людей звідти.

Офіс омбудсмена взяв собі великий шмат роботи, який стосується персональних даних, доступу до публічної інформації, вони почали займатися питаннями, пов’язаними з дискримінацією – це дуже великий шмат роботи, який раніше «провисав». І завдяки цьому багато тисяч українців зараз можуть більш ефективно відстоювати свої права.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG