Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 21:49

Як вижити після військової травми. НАТО і Україна вчать одне одного


Ілюстраційне фото

Київ – Семеро українських бійців загинули і більш як 140 були поранені у травні, повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов. За час військової агресії Росії проти України поранено або травмовано понад десять тисяч оборонців країни. На Уельському саміті НАТО влітку 2014 року керівники альянсу вирішили підтримати Україну, серед іншого, у царині медичної допомоги та реабілітації українських військовослужбовців. Трастовий фонд НАТО, створений із цією метою, очолила Болгарія. Тож як рятують і повертають у мирне життя бійців фахівці України і НАТО?

Дві коми, ампутація правої ноги та загроза втрати лівої, 14-місячне лікування та реабілітація у Німеччині – такий шлях до повернення у мирне життя пройшов боєць 72-ї бригади Дмитро Краслянський. За словами солдата, його життя врятували професійні дії українських лікарів, висока кваліфікація німецьких медиків та сучасне обладнання для реабілітації у клініці міста Кобленц.

Але не менше значення мав і настрій самого пораненого, його готовність працювати над собою й адаптуватись до життя за нових умов. Німецькі лікарі не лише провели фізичну реабілітацію, але й допомогли Краслянському налаштуватись на позитив, про що він розповів Радіо Свобода.

Минуло понад два з половиною роки (після поранення – ред.), і я вже майже досконало ходжу. Головне – руки не опускати

«Я не кажу, що легко було – відновитись і сприйняти те, що сталось. Було вкрай складно. І добре, що мене підтримували мої родичі, побратими, волонтери. мої німецькі лікарі. А ще у мене була віра, що мине два-три роки – і я знову буду ходити. І справді: минуло понад два з половиною роки (після поранення – ред.), і я вже майже досконало ходжу. Головне – руки не опускати і все», – радить боєць.

Війна калічить не лише військових, а і мешканців у зоні конфлікту. Пані Оксана – волонтер з Луганщини – втратила обидві ноги унаслідок мінно-вибухового поранення. Після лікування у різних лікарнях жінка потрапила до Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів, де їй надають необхідну допомогу.

«У Луганській області ми з друзями підірвались на міні. Я втратила обидві ноги. Пройшла реабілітацію у Харкові, потім у Львові. Тепер перебуваю у Всеукраїнському реабілітаційному центрі. Тут досвідчені лікарі, є можливості для медичної та фізичної реабілітації, для соціальної адаптації. Та і місце налаштовує на хороший настрій, – це мальовниче містечко Лютіж», – розповіла пані Оксана Радіо Свобода.

Лікар Ігор Роздобудько пішов добровольцем у Національну гвардію України (полк «Азов») у перші місяці воєнного конфлікту, влаштованого Росією проти України. Доводилось рятувати поранених бійців, маючи в польовій аптечці джгут, бинт й аспірин, й перевозити поранених із поля бою до медичних закладів, згадує медик в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Якість надання медичної допомоги у стаціонарах – це вкрай важливо. Тому що були випадки втрат уже на рівні стаціонарів, я сам був свідком такої ситуації

«Наша головна мета була – якомога швидше доставити до стаціонарного госпіталю бійця живим. Ясна річ, що якість надання медичної допомоги у стаціонарах – це вкрай важливо. Тому що були випадки втрат уже на рівні стаціонарів, я сам був свідком такої ситуації. Тобто інколи якість медичної допомоги не відповідала нашим очікуванням», – розповів Роздобудько.

На його думку, на сьогодні вкрай важливо не лише запровадити стандарти НАТО у сферу оборони України – включаючи медичну медицину, – а і обмінюватись досвідом з колегами з країн-членів альянсу. І якщо, на відміну від більшості медиків альянсу, українські медики працюють в умовах реальних бойових дій, –то військові медики з країн-членів НАТО мають «на озброєнні» сучасні медикаменти і технології, якими діляться з українськими колегами, зазначає фахівець.

Допомога НАТО: тренування лікарів та постачання обладнання в українські шпиталі

Трастовий фонд НАТО, яким керує Болгарія, серед іншого, постачає сучасне медичне обладнання в українські військово-медичні центри. Так, як повідомляли в НАТО, новітню західну медтехніку отримали госпіталі і клініки Міністерства оборони та Національної гвардії України на Львівщині та у Києві, а для військових медиків з України їхні колеги з альянсу провели низку семінарів і навчань. А у травні цього року на базі одного з навчальних центр Збройних сил відкрито перший в Україні навчальний заклад для навчання персоналу військово-медичної підготовки для Збройних сил України за стандартами НАТО.

Курсантами стануть військовослужбовці Збройних сил України, які вже мають бойовий досвід, а до кінця цього року центр планує випустити понад 200 «бойових медиків», підготовлених за програмою альянсу.

Військова травма «кусає» психіку – медики

Особливої ваги для бійців, поранених або травмованих у зоні військових дій, набуває подолання зазнаних стресів. Медики-психологи НАТО мають справу з учасниками миротворчих місій або антитерористичних акцій, набутий ними досвід наразі використовують українські психологи. Водночас українці розробляють і власні програми психологічної підтримки і поранених бійців, і їхніх родин, розповідає Радіо Свобода психолог-координатор Центру травматичної терапії «Повернення», експерт «Психологічної соціальної служби» Катерина Проноза. За її словами, боєць із пораненням або травмою не завжди самотужки здатен здолати психологічну травму, пов’язану з пораненням. Так само не кожен фізично здоровий, чи то неушкоджений, боєць здатен пережити поранення або загибель побратима.

Якщо травма не може «записатись» або «відкластись» у пам’яті – на допомогу постраждалому приходить психолог

«У більшості випадків у пораненого або травмованого воїна відбувається так зване «спонтанне самозцілення». Тобто людина пережила стрес, і у більшості випадків стрес інтегрується у пам’ять або ж перетворюється на болючий, але досвід. Але якщо травма не може «записатись» або «відкластись» у пам’яті – на допомогу постраждалому приходить психолог. Такі випадки типові і для країн НАТО, і для України: психологи працюють із такими бійцями, це тривалий процес травматичної терапії», – розповіла психолог в інтерв’ю для Радіо Свобода.

​Для комплексного розв’язання питань, пов’язаних із реабілітацією учасників бойових дій, у квітні 2015 року народні депутати України сформували Координаційну раду з питань реабілітації учасників АТО, з участю парламентарів, урядовців, представників ветеранських і волонтерських організацій. А у грудні 2016 року президент Петро Порошенко для забезпечення реабілітації постраждалих в АТО бійців заснував інститут уповноваженого з питань реабілітації учасників антитерористичної операції, які отримали інвалідність у зоні воєнних дій. Цю посаду обійняв учасник АТО Вадим Свириденко.

Серед завдань уповноваженого – моніторинг забезпечення реалізації права на реабілітацію поранених учасників АТО, участь у підготовці відповідних нормативно-правових актів, налагодженні взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для надання медичної і психологічної підтримки пораненим бійцям.

У 2016 році психологічну допомогу отримали понад 15 тисяч учасників АТО і членів їхніх родин, повідомив журналістам голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артур Дерев’янко.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG