Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 00:05

Частота української енергосистеми досі регулюється з Москви – Улида


Ілюстративне фото

Головна проблема енергетичної кризи в Україні – застаріле обладнання, залежність від імпорту енергоресурсів і низький рівень енергоефективності. Про це в ефірі Радіо Свобода зауважив експерт у галузі енергетики, колишній заступник міністра енергетики Вадим Улида. Ба більше, в умовах кризи і російської агресії Україна не має чіткої стратегії розвитку галузі. І якщо не вдаватися до активних дій сьогодні, то за 10 років Україна ризикує назавжди відстати від європейських країн і бути неконкурентоздатною, попереджає експерт.

– Кабінет міністрів подовжив ще на місяць надзвичайні заходи в енергетиці, які були запроваджені у лютому через дефіцит вугілля антрацитової групи. Для надзвичайного стану в енергетиці насправді є причини?

– Сьогодні українська енергетика перебуває в глибокій кризі. І проблема тут не стільки в припиненні поставок вугілля з окупованих територій, бо це не те, про що можна говорити три роки і, посилаючись на це, запроваджувати надзвичайні заходи. Купувати це вугілля в інших країнах не дуже складно. Перше вугілля ще в 2014 році прийшло з Південно-Африканської Республіки, також є Америка, є В’єтнам.

Вугілля з Південно-Африканської Республіки вивантажують в порту Одеси, грудень 2015 року
Вугілля з Південно-Африканської Республіки вивантажують в порту Одеси, грудень 2015 року

Тобто має бути прийняте довгострокове рішення щодо диверсифікації постачання вугілля так, як це було зроблено з поставками газу. Сьогодні ми не купуємо газ у Росії, хоча раніше це був основний постачальник. Питання щодо кризи в енергетиці – значно глибше. Воно пов’язане із системними проблемами, які накопичилися протягом десятиріччя і зараз лише поглибилися через російську агресію.

Головна проблема, яка зараз є – це застаріле та неефективне генеруюче обладнання, більша частина якого відпрацювала свій ресурс. Друга проблема – критичний рівень залежності від імпорту енергоресурсів: і газу, і нафти, і ядерного палива, тепер ще вугілля.

Пропри залежність від імпорту енергоносіїв, Україна використовує енергію, мабуть, найгірше в світі

Крім того, дуже високий рівень енергетичних втрат і низький рівень енергоефективності. Тобто пропри залежність від імпорту енергоносіїв, Україна використовує енергію, мабуть, найгірше в світі. Якщо порівнювати з Європою, то в 3-4 рази в Україні споживання енергоносіїв вище. І при цьому низький рівень конкуренції. Ринкові реформи постійно відкладаються.

– Але ж ці проблеми неможливо вирішити одразу всі?

В Україні досі немає чіткого бачення свого енергетичного майбутнього

– Головна причина – це те, що в Україні досі немає чіткого бачення свого енергетичного майбутнього. Тобто немає чіткої стратегії розвитку галузі і вирішення всіх цих питань. Політика цієї галузі має ситуативний характер і через це не є достатньо ефективною.

– Президент Петро Порошенко підписав закон про ринок електроенергії. Як можуть пов’язуватися між собою ринок електроенергії, його формування із надзвичайними заходами і ручним управлінням ринком?

– Закон – це дуже добре, тому що це дає надію на те, що ринок нарешті буде реформований. Але початок роботи цього ринку передбачається через два роки. Це вже не перший закон, перший був підписаний у 2013 році, який передбачав впровадження конкурентного ринку з липня 2017 року. Цей закон був замінений нинішнім законом, але він кращий за попередній.

Вадим Улида
Вадим Улида

– Чи можливий в нинішній ситуації бодай якийсь поступ інтеграції українського енергетичного ринку в європейський і чи здійснюються ці кроки?

– На мій погляд, це є ключовим питанням в енергетиці взагалі. Цей процес дуже активізувався в 2014 році і там було зроблене спеціальне дослідження. Питання зараз в тому, наскільки Україна буде активно лобіювати свої інтереси перед європейськими партнерами і чи доведе, що вона дійсно хоче інтегруватися і готова вживати необхідні заходи. Тому що електроенергетична система України зараз працює синхронно з енергосистемою Росії. І по суті, частота української енергосистеми регулюється з Москви. Це створює додаткові загрози.

Незважаючи на те, що свого часу Україна працювала синхронно з країнами на заході – з Польщею, Угорщиною, Румунією. А сама структура українських мереж була синхронною у роботі із Заходом і експортом туди електроенергії. Це той шанс, який Україна просто два десятиріччя просто не використовувала.

Інтеграція української енергосистеми із європейською є ключовим завданням для України

Наслідок цього – надлишок генерації в Україні, і ця потужність, яка була не затребувана, зараз деградувала. Це стримує європейські інвестиції, бо хто буде вкладати в розвиток енергетики, яка працює відокремлено від ринку Європи. Тому інтеграція української енергосистеми із європейською є ключовим завданням для України і це є фундаментом для розвитку галузі – технічного і економічного.

– Ви нещодавно брали участь в енергетичному форумі. Розкажіть, будь ласка про цей захід, чи оцінювалася під час нього нинішня енергетична стратегія України, чи обговорювалися перспективні моделі цієї стратегії?

– Сьогодні розробляється проект енергетичної стратегії до 2035 року. І є два ключові моменти, які треба допрацювати – це горизонт прогнозування. Тобто прогнозування до 2035 року є надто коротким, якщо ми подивимося на стратегії того ж Європейського союзу, то у них стратегія – до 2050 року.

А по-друге, ця стратегія недостатньо чітка і не містить конкретних заходів: що ми маємо зробити і де взяти на це кошти. І третя важлива позиція – там закладена стратегія «відкладеного рішення», тобто до 2020 року пропонується не здійснювати активних заходів, а консервувати ситуацію.

Стратегія зберігає ту структуру енергетики, яка побудована ще в 1960 роках

Ця стратегія залишає ситуацію такою як є. Тобто вона зберігає ту структуру енергетики, яка побудована ще в 1960 роках. Але ключове питання полягає у тому, що зараз у світі відбувається ново технологічна революція, відбувається структурна зміна енергетики. Цей процес вже отримав назву «енергетичний перехід». За рахунок розвитку сучасних технологій – відновлюваних джерел, інформаційних технологій і енергоефективних технологій – це дає синергетичний ефект, який дозволяє докорінно змінити концепцію споживання і виробництва енергії.

Теплоцентраль у Києві
Теплоцентраль у Києві

Увесь світ зараз відмовляється від енергетики на викопному паливі. У 2015 році була підписана Паризька кліматична угода, яка об’єднала майже всі країни світу і впливає на їх енергетичну політику. Наприклад, енергетична політика ЄС передбачає зменшення споживання на 41% за рахунок збільшення енергоефективності, і розвиток відновлюваних джерел – 75% від загального споживання. Це 97% енергетики.

Тобто, якщо Україна зараз не буде робити рішучих дій, ми можемо просто залишитися на узбіччі і назавжди відстати від європейських країн, які побудують свою сталу енергетику, яка працює здебільшого на відновлюваній енергії, що забезпечить низькі тарифи. Тому якщо Україна залишиться в тій структурі, що є, на викопному паливі, то через 10 років буде неконкурентоздатною.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG