Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 00:40

Українська енергетика залишиться у «надзвичайному режимі»?


Надзвичайний стан в енергетиці України бло запроваджено внаслідок блокування перевезень антрацитового вугілля через лінію розмежування з окупованими територіями

Надзвичайні заходи в енергетиці, викликані, зокрема, дефіцитом антрацитового вугілля, Кабінет міністрів України продовжив ще на місяць. В Міненерго припускають, що надзвичайний стан у галузі продовжуватимуть до осені цього року. В Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг цей крок вважають ефективним способом стабілізувати енергетику. Експерти ж говорять про те, що таке «ручне управління» галуззю суперечить самій логіці реформ в енергетиці, та стимулює непрозоре утворення тарифів та схеми із закупівельними цінами на вугілля.

Надзвичайні заходи в українській енергетиці, запроваджені у лютому цього року, діятимуть і далі, таке рішення озвучив на засіданні уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Члени Кабінету міністрів підтримали його одноголосно, без жодних зауважень.

За такого режиму влада може більш ефективно використовувати можливості енергосистеми в умовах певного дефіциту енергоресурсів. Тому це виправдане рішення

Голова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк вважає цей крок достатньо ефективним. На його думку, скасовувати надзвичайні заходи було би зарано. Свою думку очільник НКРЕКП пояснив Радіо Свобода.

«Рішення уряду (щодо продовження надзвичайних заходів в енергетиці), імовірно, зумовлене тим, що за такого режиму влада може більш ефективно використовувати можливості енергосистеми в умовах певного дефіциту енергоресурсів. Тому це виправдане рішення, спрямоване на те, щоб система працювала стабільно і з найменшими витратами», – пояснив голова НКРЕКП.

Дмитро Вовк
Дмитро Вовк

Надзвичайні заходи в енергетиці уряд запровадив узимку 2017 року після того, як група українських депутатів та активістів заблокували постачання вугілля антрацитової групи з непідконтрольних районів Донеччини та Луганщини, а невдовзі заяви про припинення постачання вугілля зробили і ватажки бойовиків.

Надзвичайні заходи зменшили частку антрациту в енергетиці, але… зменшили прозорість у галузі

Від початку бойових дій на Донбасі проти спільних російсько-сепаратистських сил Україна суттєво зменшила споживання антрациту, і запровадження надзвичайних енергетичних кроків додатково прискорило цей процес, визнав Дмитро Вовк.

Антрацит досить суттєво вдалося заощадити. Треба згадати і той факт, що Україна скоротила споживання вугілля загалом

«Антрацит досить суттєво вдалося заощадити. Треба згадати і той факт, що Україна скоротила споживання вугілля загалом, а частка вугільної генерації значно впала. Частка вугілля в українському енергобалансі зменшилася із 40% до 30%, у порівнянні з докризовим 2013 роком. Якщо казати саме про марку «А» (антрацит – ред.) – його споживання скоротилося більш ніж на 60%. Так, у 2013 році Україна споживала 17,6 мільйона тонн вугілля цієї групи, у 2017 році планується спожити лише близько 5 мільйонів тонн антрациту», – наголошує посадовець.

Енергетичний експерт, директор з питань інформації та зв’язків із громадськістю асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна вважає, що продовження надзвичайних заходів в енергетиці не на часі, і що в нинішніх умовах воно означає «ручне управління галуззю» та зокрема – непрозоре формування відпускних цін для різних виробників електроенергії.

Це дивовижне рішення на тлі набуття чинності закону про ринок електроенергії. Це – ручне управління

«Це дивовижне рішення на тлі набуття чинності закону про ринок електроенергії. Окрім того, атомні енергоблоки зараз будуть іти у планово-попереджувальні ремонти – завантажуватимуть блоки свіжим паливом. Нині працює 12 із 15 енергоблоків, і ця кількість зменшиться. Це те, що не можна скасувати або перенести. Так, вугільні станції за попередній період накопичили певний обсяг вугілля. Але, як виявилося, ДТЕК антрацит купує у своїх шахт дорожче, ніж «Центренерго» – постачає з російського Кузбасу. Із прогнозними балансами теж відбуваються дивні речі, – зауважує Кошарна. – «Укргідрометцентр» передбачив великі опади. В результаті прогнозний баланс виробництва у гідроенергетиці збільшили, закупівельну ціну – знизили. Прогнози не справдилися, однак баланс і тариф залишилися. Це – ручне управління», – обурюється експерт, додаючи, що зацікавленою стороною у цьому випадку може бути компанія «ДТЕК».

Закон про ринок електроенергії президент Петро Порошенко підписав 8 червня.

За словами Кошарної, в період надзвичайних заходів у енергетиці продовжує зростати частка АЕС у виробництві електроенергії. За перші п’ять місяців року вона сягнула 59%, а в окремі дні перевищує 67%, повідомляє Кошарна з посиланням на офіційні дані.

Ефективність надзвичайного стану в енергетиці неоднозначно оцінює також енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Зокрема, він вважає, що посадовцям зручно керувати галуззю подібними неринковими методами, однак це може мати негативні наслідки.

Дуже дивно спостерігати продовження надзвичайних заходів в енергетиці, враховуючи підписання президентом закону про ринок електроенергії

«Дуже дивно спостерігати продовження надзвичайних заходів в енергетиці, враховуючи підписання президентом закону про ринок електроенергії. Який передбачає відмову від адміністративного регулювання. Але діяти в ручному режимі урядовцям значно комфортніше. Чи стало від цього краще? Навряд. В Києві зупинено ТЕЦ-6, а загалом в Україні не працюють шість теплоелектростанцій, не враховуючи окупованих територій. Якби не висока вода, яка збільшила генерацію на ГЕС – ми вже побачили би проблеми», – визнає аналітик.

Що ж до вугілля, через дефіцит якого і запровадили надзвичайні кроки в енергетиці, то Рябцев визнає, що нині воно продовжує надходити не з окупованого Донбасу, а з Росії зокрема – з російських підприємств, які входять до групи компаній «ДТЕК». Але, на жаль, ціноутворення на цей ресурс в експерта викликає нарікання. Він припускає, що завищення цін може вплинути на подальше зростання тарифів.

Про такий ризик, викликаний завищенням вартості вугілля-антрациту в угодах, говорить і колишній член НКРЕКП Андрій Герус. Він звинувачує владу та компанію «ДТЕК», власника більшості українських теплоелектростанцій, в отриманні надприбутків. Компанія ДТЕК на час виходу публікації не відповіла на запитання Радіо Свобода, редакція готова оприлюднити цю відповідь одразу після її появи.

Днями один із енергоблоків державної Зміївської ТЕС на Харківщині перевели з антрациту на газову групу вугілля. Водночас міністр енергетики Ігор Насалик обіцяв Радіо Свобода, що два енергоблоки цієї електростанції переведуть на газове вугілля ще до кінця грудня 2016 року.

У лютому уряд України ухвалив рішення про запровадження надзвичайних заходів в енергетиці на місяць, починаючи з 17 лютого. У Кабміні стверджують, що це рішення ухвалили у зв’язку з блокадою залізниці на Донбасі та, як наслідок, обмеженням поставок вугілля антрацитової групи.

Як повідомляв керівник компанії «Укренерго» Всеволод Ковальчук, з часу запровадження надзвичайних заходів в енергетиці теплові електростанції України скоротили споживання вугілля антрацитової групи вдвічі.

Із 24 мільйонів тонн вугілля, які українська енергетика споживає на рік, понад 9 мільйонів – вугілля антрацитової групи, і всі поклади його залишилися на непідконтрольній частині Донбасу. Водночас вугілля цієї марки можна імпортувати з ПАР, зі США та з Росії. Нинішні потреби української енергетики забезпечуються саме за рахунок імпорту.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG