Доступність посилання

24 Липень 2017, Київ 23:49

«Шите білими нитками»: як в окупованому Криму переслідують Володимира Балуха


Володимир Балух

Кримчанин Володимир Балух, відомий своєю проукраїнською позицією, півроку перебуває в СІЗО окупованого Росією українського Сімферополя. Співробітники ФСБ Росії затримали чоловіка 8 грудня 2016 року ‒ під час обшуку на горищі його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району були виявлені 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Яка реальна причина арешту Володимира Балуха? Чи пов'язане затримання кримчанина з його проукраїнською позицією? І як відбувається розслідування цієї справи?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говоримо з експертом Кримської правозахисної групи Володимиром Чекригіним і архієпископом Сімферопольським і Кримським Климентом.

‒ Пане Чекригін, які перспективи у справи Балуха?

Настільки все відверто сфальсифіковане, що будь-який суд відмовив би у провадженні. А тут ми бачимо, що суд постійно стає на бік обвинувачення

Чекригін: Тут, звичайно, потрібно розрізняти перспективи юридичні та фактичні. Ми вивчаємо матеріали справи й розуміємо, що там настільки шито все білими нитками, настільки все відверто сфальсифіковане, що будь-який суд відмовив би у провадженні. А тут ми бачимо, що суд постійно стає на бік обвинувачення.

‒ А самі білі нитки, які ми бачимо, ‒ це які?

Чекригін: По-перше, були грубі порушення під час обшуку. Це навіть був не обшук, а обстеження ‒ це різні поняття. Обшук може проводитися тільки після порушення кримінальної справи, а тоді справи ніякої ще не було. За кілька днів до обстеження Володимир повісив табличку з «Героями Небесної сотні» у себе на будинку (Володимир Балух установив на стіні свого будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної Сотні, 18» ‒ ред.). Через кілька днів до нього приїхав голова сільради і почав погрожувати, що якщо не зніме, то в нього будуть проблеми. Ще через кілька днів до нього приходять, знаходять патрони. Під час обстеження він був заблокований у кімнаті, у нього в будинку ходили абсолютно сторонні люди, не назвавшись. Привезли якихось чергових понятих із сусіднього населеного пункту, які дзвінком були викликані, приїхали, все підписали ‒ тобто це були навіть не його односельці. 80 відсотків фраз понятих на суді складалися з «я не пам'ятаю, це було давно».

Табличка на будинку Володимира Балуха, село Серебрянка, Крим. Архівне фото
Табличка на будинку Володимира Балуха, село Серебрянка, Крим. Архівне фото

Ще одне порушення було в тому, що оперативний захід був ініційований ФСБшниками, і тільки вони зобов'язані були проводити слідчі заходи. А вони обмежилися лише складанням протоколу. Всі дії виконували залучені співробітники поліції. На суд ці ФСБшники взагалі відмовилися з'явитися, не пояснюючи причин. Вдалося допитати лише одного з поліцейських, але він теж не зміг толком сказати, на яких підставах він там був, хто давав йому вказівки, хто був головний на тому заході.

‒ Тобто, це справа, якщо б вона не була пов'язана з Кримом і Володимиром Балухом, приречена була б розвалитися?

У нього злочин середньої тяжкості, там узагалі не передбачене утримання під вартою

Чекригін: Так. Більше того, навіть якщо хочете завести справу ‒ є інші запобіжні заходи. Домашній арешт, підписка про невиїзд, які можна було б застосувати до нього. У нього злочин середньої тяжкості, там узагалі не передбачене утримання під вартою.

‒ А як це пояснюють силовики?

Чекригін: Суд посилається на ще одну сфальсифіковану справу, де йому (Балуху ‒ ред.) дали 320 годин. Вони його за це називають ледь не рецидивістом, мовляв, продовжить займатися злочинною діяльністю або кудись втече. Хоча суду відомо, що в нього літня мати, яка постійно потребує догляду. Суд тільки запропонував, щоб син Володимира Балуха, який зараз живе в Південній Америці, приїхав і займався матір'ю.

‒ А хто зараз займається матір'ю Володимира Балуха? Виходить, вона залишилася сама?

Чекригін: Дружина Володимира допомагає. Але загалом так, залишилася сама.

‒ Чи можна говорити, що цей процес ‒ показова історія для будь-якої людини, яка готова демонструвати публічно свої проукраїнські погляди в Криму?

Чекригін: Звісно. Вони показують: дивіться, нічого на людину не буде, а ми захочемо й посадимо. Яких би доказів невинності не було, усе одно сяде, все одно знайдемо за що.

‒ А чи є в розпорядженні офіційного Києва або правозахисних організацій якісь важелі тиску?

Чекригін: Ми можемо впливати поки тільки за допомогою міжнародного тиску, посиленням санкцій. Зокрема, зараз складаємо список суддів, який передаємо до міжнародних органів. За ним розглядатимуться питання про притягнення до персональних санкцій. Можливо, люди, які цим займаються, подумають, що вони можуть за це отримати покарання.

‒ До нашої розмови приєднується архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, який на суді просив відпустити Володимира Балуха на поруки. Коли Ви востаннє бачилися з Володимиром? Яке у Вас залишилося враження після зустрічі?

Настрій у Володимира Балуха бойовий, він тримається. Єдине, що він кілька разів говорив на суді, що йому потрібна медична допомога

Климент: Ми бачилися двічі в суді. Одного разу ‒ в Роздольненському районі, вдруге ‒ в місті Сімферополі. Настрій у Володимира Балуха бойовий, він тримається. Єдине, що він кілька разів говорив на суді, що йому потрібна медична допомога, тому що в нього проблеми з головним болем і задишка. Також він просив, щоб було вирішене питання про його якщо не звільнення, то хоча б переведення під домашній арешт, тому що в нього дуже важке становище з мамою. Мама не може сама себе обслужити, там велике господарство, в мами хворі руки, ноги. Ось це найбільше турбувало Володимира Балуха в суді.

Владика Климент
Владика Климент

‒ Суд відмовив відпустити Балуха Вам на поруки. Яка була мотивація?

Климент: Мотивації взагалі ніякої немає, тому що всі рішення готуються до суду. А суд ‒ це чиста формальність, коли потрібно було просто провести якісь певні процесуальні дії. Формально вивели, формально зустрілися, формально сказав адвокат і прокурор, суддя винесла заздалегідь написане рішення. Але хотів би сказати про адвокатів: вони Володимира Балуха відстоюють, вони дуже професійні. Вони ведуть справу чітко, ставлять питання перед судом і прокурором. Але ні суд, ні прокурор не відповідають на ці запитання. Тут немає суду, тут є судилище і виконання певного замовлення.

‒ Пане ​Чекригін, нещодавно адвокат Балуха Дмитро Дінзе висунув припущення, що його підзахисного можуть випустити з-під варти 21 серпня. Тоді закінчується шестимісячний термін перебування під вартою без винесення вироку. Наскільки це реально?

На передостанньому засіданні прокурор навіть не клопотав про продовження запобіжного заходу. Суддя сама поставила перед собою клопотання й сама його задовольнила.

Чекригін: Із правової точки зору, так і має статися, якщо слідство не знайде якихось надуманих підстав для того, щоб продовжити утримання під вартою. Але там доходить до смішного. На передостанньому засіданні прокурор навіть не клопотав про продовження запобіжного заходу. Суддя сама поставила перед собою клопотання й сама його задовольнила. Такого в судовій практиці ще не було.

‒ Ви раніше згадували про те, що єдиний спосіб вплинути на долю Володимира Балуха ‒ це зробити його медійним персонажем. А українське МЗС знає словосполучення «Володимир Балух»?

Чекригін: На жаль, не дуже активно вони його згадували. Хоча в травні вони все-таки робили щодо нього заяву. А до цього, скільки ми не зверталися до них, реакції майже не було.

‒ Чому?

Чекригін: От саме тому, як мені здається, що не було медійності. Ім'я не було розкручене, і вони не вважали за потрібне робити якісь заяви.

‒ Чи є в українському МЗС окремі люди, які займаються історіями кримських політв'язнів?

Чекригін: Зараз поступово приходить усвідомлення в Україні, що потрібно цим більш активно займатися. Тому що на Заході права людини ‒ основні, і це – наш козир.

‒ А російські правозахисні організації? Чи має сенс звертатися до них, щоб подбати про українських політв'язнів у окупованому Криму?

Нам потрібно добиватися, щоб була можливість у міжнародних правозахисних організацій проводити в Криму моніторинг і давати об'єктивні відомості

Чекригін: Я думаю, що, перш за все, нам потрібно добиватися, щоб була можливість у міжнародних правозахисних організацій проводити в Криму моніторинг і давати об'єктивні відомості. Тому що в російських правозахисних організаціях стовідсоткової впевненості немає, що вони зможуть на щось вплинути.

‒ А самі вони готові Кримом займатися? Адже вони ‒ одні з небагатьох, хто має туди доступ.

Чекригін: Деякі займаються, деякі навіть заїжджають туди з боку України.

‒ Але про системну роботу годі й казати, наскільки я розумію?

Чекригін: Крим зараз узагалі окрема територія, де окреме правове поле. Хотілося б, щоб моніторингова місії ООН туди зайшла. Переговори там зараз активізувалися, але незрозуміло, коли це буде можливим.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Катерина Коваленко)

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG