Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 04:05

Атаки проти українських силовиків – початок «гарячої» фази в тилу чи продовження «рутини війни»


Слідчі працюють на місці вибуху автомобіля, в якому загинув полковник Максим Шаповал. Київ, 27 червня 2017 року

Фактично протягом доби, 27 червня, в Україні вчинили два фатальних напади на високопосадових силовиків. Спершу в Солом’янському районі Києва стався вибух «Мерседеса», за кермом якого був командир спецназу Головного управління розвідки, полковник Максим Шаповал. Він загинув на місці. Потім у Костянтинівському районі Донеччини підірвався на міні автомобіль зі співробітниками СБУ. Внаслідок вибуху загинув полковник Юрій Возний, троє людей були поранені. Чому почастішали напади проти українських силовиків? Чи є це свідченням активізації гібридної війни і що цьому можуть протиставити українські спецслужби?

Вбивство командира спецназу головного управління розвідки Максима Шаповала та підрив автівки зі співробітниками СБУ на Донбасі експерт з безпеки спецслужб Юрій Костюченко не вважає початком серії терористичних актів. Це продумані диверсійні операції, каже він, проте занадто складні та дорогі, щоб можна було очікувати більше терактів.

Це рутина нашої війни
Юрій Костюченко

«Власне, це одна з тактик, які і раніше були застосовані противником. Тут немає нічого нового. Так, вона є болюча. Ми розуміємо, що вони можуть здаватися несподіваними, але до них треба бути готовими. Звісно, є і протидія такого роду операціям, тому сказати, що буде велика серія, мабуть, не можна, бо це потребувало б значно більших ресурсів, ніж за нашими оцінками є. Тактики контртерористичної війни не змінюються. У нас немає соціальної бази для терору. Він має зовнішнє походження, він має вигляд і планування не як терористичні, а як диверсійні операції. Тобто тут мають працювати професіонали з протидії саме диверсійним операцій. Шкода про це казати, але це рутина нашої війни», – сказав Костюченко.

Цього року атаки активізувалися

Натомість народний депутат Антон Геращенко запитує: що це, як не активізація атак проти українських силовиків та осіб, які заважають реалізовувати сценарій ворога? Порівняно з минулим роком, їх кількість значно зросла, констатує депутат.

Мають на меті залякати українців
Антон Геращенко

«Те, що відомо публічно, у березні – вбивство Дениса Вороненкова, квітень – вбивство у Маріуполі полковника СБУ Олександра Хараберюша, червень – замах на Аміну Окуєву і Адама Осмаєва. І ось – вбивство двох керівників – розвідки та СБУ. Минулого року такого не було. І це не вбивства на лінії фронту, це в Києві, це в глибокому тилу. Як це назвати, диверсія чи терористичні акти? Я би об’єднав – це диверсійно-терористичний акт. Тому що мають на меті залякати українців», – каже Геращенко.

Місце вибуху автомобіля, внаслідок якого загинув начальник Головного відділу контррозвідки Донецького управління СБУ Олександр Хараберюш, Маріуполь, 31 березня 2017 року
Місце вибуху автомобіля, внаслідок якого загинув начальник Головного відділу контррозвідки Донецького управління СБУ Олександр Хараберюш, Маріуполь, 31 березня 2017 року

Всі інциденти не відбулися б без участі Росії, зауважив Геращенко. Тому завдання України сьогодні – збільшити фінансування та кадровий ресурс розвідки для того, щоб попереджати такі акти. Україна повинна мати агентів на окупованих територіях, які б займалися розвідувальною роботою і з’ясовували на кого готують замах. Саме таки чином СБУ вдалося попередити терористичний акт проти нього самого у грудні минулого року, каже Антон Геращенко.

«Все це ланки одного ланцюжка, все це дії російських терористичних угруповань. Вони діють за планом і їх завдання – вбивати представників українських спецслужб, розвідки, осіб, які заважають їм реалізовувати свій план. Вони задіюють найкращих спеціалістів, які займаються цими диверсіями. Очевидно, що ці рішення ухвалюються в Москві», – сказав Геращенко.

Російський слід ще треба довести

Перехід до активної терористичної і диверсійної діяльності, фахівці спрогнозували ще два роки тому, зауважує екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. За його словами, усі згадані випадки – це окремі конкретні операції з різними мотивами. Тому, крім російського сліду, треба розглядати й інші версії – кому це могло бути вигідно. Це можуть бути протистояння на бойовому рівні, внутрішньополітичні, припускає Маломуж.

Це важливий юридичний, міжнародний фактор для прийняття відповідних рішень і Радбезом ООН, і міжнародними судами, і громадськістю
Микола Маломуж

«Це цільові атаки на конкретних людей. Але ми йдемо легким шляхом, кажучи, що це російські спецслужби. Можливо, стратегічно це й правильно. Але це повинно бути доведено в процесі слідства і результати показано громадянам. Ви ж розумієте, який це важливий юридичний, міжнародний фактор для прийняття відповідних рішень і Радбезом ООН, і міжнародними судами, і громадськістю», – зазначив Маломуж.

Натомість в Україні навіть після скоєння терактів відповідної реакції немає, констатує колишній розвідник. Це наочний показник ефективності роботи спецслужб, резюмує він.

«Все має бути відкрито. Там немає чого приховувати. Що ми приховуємо, роботу спецслужб Росії чи бойовиків? Навпаки, треба розкривати. А там зашифрували – секретно. Чому? Тому що видно, що недопрацьовано», – сказав Маломуж.

Робота на упередження має бути однією з головних і найпріоритетніших. Однак на третьому році війни цього складно досягти, оскільки стратегічна розвідка в Україні досі живе з бюджетом мирного часу, зауважив експерт.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG