Доступність посилання

24 Липень 2017, Київ 23:47

У Львові на горищі знайшли роботу відомого скульптора ХІХ століття Пауля Евтелє


Львів – Елементи архітектури втраченого давнього Львова та інших міст можна буде побачити хіба що у музеї. Реставратори рятують скульптури і фрагменти львівських кам’яниць, які вдалося зберегти. Останнім часом і місцеві громади почали звертатись до фахівців, щоб врятувати унікальну пам’ятку, пов’язану з історією їхнього краю. Втім таких прикладів одиниці, зазначають реставратори, бо, на їхню думку, відсутнє у суспільстві розуміння культурної спадщини. Що ховається у реставраційних майстернях Інституту архітектури університету «Львівська політехніка»?

​Відновлена скульптура святого Антонія з села Підзамочок Тернопільської області є гордістю львівських реставраторів. Місцева громада кілька місяців тому самостійно привезла у місто Лева пам’ятку в непридатному стані. Гроші на її порятунок люди зібрали самі, і це стало прецедентом, бо зазвичай архітектурні пам’ятки просто нищать у містах і селах, а не рятують. Фахівцям вдалося встановити, що скульптура була виготовлена у 1829 році, а також те, що її меценатами були мешканці села Підзамочок, про що свідчить напис на камені – Франц Родаковський і Валентій Жолєцкій.

«Скульптура була в дуже поганому стані, покрита фарбою, розсипалася в пудру. Наше завдання було зробити попередні консервації, зняти фарбу. Близько 6 місяців цим займались, а далі продовжили інші роботи. Це дуже цінна скульптура як твір мистецтва і фрагмент історії села. Ця скульптура є оберегом села. Автор невідомий, народний скульптор», – каже реставратор кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури університету «Львівська політехніка» Олег Рибчинський.

Скульптури, що «ожили»

Скульптура святого Антонія невдовзі повернеться у село Підзамочок і стане історичною та архітектурною окрасою села. А ось чимало інших відреставрованих робіт або ж ті, які ще у процесі роботи і належать до фонду Історичного музею, стануть у майбутньому окремою експозицією давнього Львова. У планах музейників і реставраторів – у «чорній кам’яниці», що на площі Ринок, після її відновлення, відкрити лапідарій давнього Львова. Вже відреставрований камінь із латинським написом першої половини ХІХ століття – готовий експонат, як і чотири кам’яні леви, стануть окрасою (бо будинку на розі Вірменської-Краківської вже немає майже 100 років, а ось короновані леви збереглись досі). Кам’яні леви мають майже детективну історію, бо це свідчення історії міста XVI століття, яка пов’язана з італійцем із Флоренції Урбано делла Ріпа Убальдіні. Він утік у 1575 році з Флоренції через переслідування правителя міста Лоренцо Медичі (до слова, він був меценатом митця Мікеланджело).

«Він добродій, меценат, але був противником республіканців. А Урбано був республіканцем, тому спершу втік від страти у Краків, але там його шпигуни Лоренцо дістали, і він утік до Львова. Тут ціла кримінальна історія, пов’язана з жінкою. Якщо подивитись на головну садибу республіканців у Флоренції, палац Пітті, то там є на будівлі короновані леви. Це політична культура XVI століття, яка пов’язувала Львів і Флоренцію», – говорить Олег Рибчинський.

Нове життя вдихнули реставратори в іще дві унікальні пам’ятки Львова, які навряд чи повернуться на своє колишнє місце – на фасад кам’яниці на площі Ринок – маленькі скульптури «геніїв», які були декорацією балкону під квіткові вазони. Скульптури з кам’яниці, яка у XVI столітті належала патриціям Вільчкам, були незаконно демонтовані і, радше , стануть експонатами музею. Група реставраторів, студентів і викладачів, відновила ще цікаві дві роботи – фігури двох поклінних ангелів, які були встановлені на сходах костелу святого Антонія Падуанського у Львові. Скульптури були у жалюгідному стані, понищені у радянський час, без окремих елементів. Два роки працювали реставратори над порятунком пам’ятки барокової архітектури Львова. Є припущення, що автором скульптур був Себастьян Фесінґер, але ця версія вимагає ще ґрунтовного дослідження.

У трьох майстернях «Львівської політехніки» працюють бакалаври і магістри з професійними реставраторами. Завдяки співпраці з Історичним музеєм майбутні фахівці можуть рятувати оригінальні пам’ятки XII-XX століть. Для музею це можливість зберегти скульптури, елементи будівель, яких вже немає, а для молодих людей навчитись фаховій реставрації.

«Пам’ятки потрапляють у різному стані. Ми реставрували Богородицю з села Раковець. Вона була дуже сильно пошкоджена, солдати бавились і стріляли в неї. І ця дірка від куль стала гніздом для шершнів, а їхня отрута потрапила у камінь. Вичистили гніздо і робили спеціальні компреси, щоб позбавитись кольору в камені від отрути. Однак люди у селі побачили відреставровану скульптуру і захотіли врятувати ще одну», – розповідає реставратор.

Культурний ландшафт Львова нищиться

Втім це поодинокі такі приклади, бо переважно не лише у Львові, але й інших містах і селах пам’ятки архітектури руйнують, вибивають двері і вікна в будівлях історичної спадщини, оббивають декорації. Культурний ландшафт Львова, який формувався віками, а це і архітектура, і парки, вулиці, сквери, будинки, сакральні пам’ятки, змінюється у гірший бік, наголошує Олег Рибчинський. Причиною називає те, що суспільство лише формується і воно має зрозуміти, що збереження спадщини це збереження культури, традиції, ідентичності. Львів фатально забудовується, зокрема і в центральній частині, яка внесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО, а це завдяки поєднанню різних стилів будівель – зразків ренесансу, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму. Культурний ландшафт на Цитаделі, у районі Погулянки знищений, десятки вулиць неподалік центру теж втратили свою атмосферу через новобудови і знищені портали, карнизи, двері, віконні рами.

«Руйнація – наслідок, а причин багато: рівень освіти, культура ведення бізнесу, ставлення громади, контроль, законодавство, яке дає можливість нехтувати пам’ятками. У Франції є поняття педагогіки культурної спадщини і громада кожного містечка несе відповідальність за спадщину, бо розуміє її як свою власність», – зауважує Олег Рибчинський.

Поки кожна громада в Україні зрозуміє цінність архітектурної спадщини, реставратори рятують бодай ті поодинокі предмети, які до них потрапляють.

«Мета врятувати те, що у нас є у фондах музею, а це десь близько 30 одиниць. Це різні елементи різної львівської архітектури. Наразі «чорна кам’яниця» у стані реставрації, поки що лише говоримо про плани. Взагалі найкраще люди вчаться на прикладах, коли бачать, що є приклади порятунку архітектурної спадщини то вони це сприймають», – зауважив Петро Слободян, науковий працівник Історичного музею.

У реставраційних майстернях ще десятки різних предметів, які випадково знайшли фахівці і які будуть відновлені, щоб залишитись вже для майбутніх поколінь як музейні експонати з історії давнього Львова. Нещодавно реставратори на горищі університету «Львівська політехніка» знайшли унікальну фігурку Ісуса, що має втрачені окремі елементи, але це робота відомого львівського скульптора ХІХ століття Пауля Евтелє, німецького походження (його ім’я німецькою Пауль Ойтелє). І це наукове відкриття, зазначають фахівці реставрації, бо ніхто донині не знав про таку скульптуру. Хоча багато робіт майстра є на Личаківському цвинтарі.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG