Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 21:13

Законопроекти щодо судової реформи не ідеальні, але це крок вперед – Черненко


Ілюстративне фото. Вимоги акції біля Адміністрації президента, 7 лютого 2017 року

У порядку денному засідання Верховної Ради на вівторок – друге читання проекту закону про Конституційний суд України та зміни до господарського, цивільного, адміністративного кодексів та інших законодавчих актів. Законопроекти, спрямовані на продовження судової реформи, закликав розглянути депутатів президент Петро Порошенко, про що заявила під час погоджувальної ради представник президента у парламенті Ірина Луценко. Експерти висловлюють критичні зауваження щодо згаданих документів – на їхню думку, законопроект про внесення змін до низки процесуальних кодексів не може вважатись повноцінною реформою і не вирішує головних проблем української судової системи.

За словами народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Олександра Черненка, ключовим в законодавчій базі судової реформи є законопроект про Конституційний суд. Він вже був прийнятий у першому читанні і сьогодні має розглядатись з урахуванням близько 500 внесених правок.

Олександр Черненко
Олександр Черненко

Це буде завершення судової реформи в Україні
Олександр Черненко

«Якщо він буде проголосований, це буде завершення судової реформи в Україні», – впевнений депутат.

Колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін не вважає це хорошою новиною. За його словами, нинішня редакція законопроекту містить суттєві недоліки.

«Раніше згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 в людини було право на тлумачення законів та Конституції. Такого права сьогодні немає. В другій частині 150 статті написано, що за пунктом 1 (оскарження конституційності правових актів Верховної Ради, президента та Кабінету міністрів) та за пунктом 2 (офіційне тлумачення Конституції) можуть звертатись лише 5 суб’єктів, в тому числі нардепи та президент», – пояснює експерт. Іншою суттєвою відмінністю, на його думку, є процедура подання конституційної скарги.

Віктор Шишкін
Віктор Шишкін

«Конституційна скарга, згідно з німецькою Конституцією, може бути подана будь-якою особою, якщо публічна влада діяльністю чи бездіяльністю порушила її основні права (наприклад, право на повстання), – порівнює Шишкін. – В нас такого немає, можна подавати скаргу лише на судове рішення, якщо людина вважає, що в ньому було застосовано неконституційний закон, і якщо пройдено всі національні судові інституції. А навіщо їх проходити, якщо ні апеляційний, ні касаційний суди не перевіряють рішення суду першої інстанції з точки зору конституційності закону?»

Оптом дешевше?

Головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов критикує ідею одним законопроектом внести зміни одразу до декількох кодексів. Така одномоментна зміна може значно ускладнити роботу й без того недосконалої судової системи, попереджає він.

Олександр Лємєнов
Олександр Лємєнов
У комітеті було п’ять тисяч правок, але половина депутатів комітету не розуміє, про що взагалі мова йде
Олександр Лємєнов

«Є побоювання, що ці кодекси були розроблені взагалі без участі профільних експертів. У комітеті було п’ять тисяч правок, але половина депутатів комітету не розуміє, про що взагалі мова йде. Я побоююся, що це будуть правки, які буде проблематично імплементувати суддям, – каже він. – Але мої колеги пишуть, що на 75% нові редакції кодексів – це існуючі норми, переписані в дещо іншій послідовності та дещо іншими словами».

Депутат Олександр Черненко визнає, що зміни до кодексів здійснюються однією законодавчою ініціативою.

«Така проблема є, але під час голосування в першому читанні було вирішено, що кожен із цих кодексів матиме свої прикінцеві та перехідні положення, – стверджує він. – Є політична домовленість, що після голосування ухвалені закони будуть розділені».

На думку позафракційного депутата Віктора Чумака, законопроект про Конституційний суд є спробою посилити вплив президента на цей орган.

Віктор Чумак
Віктор Чумак
Конституційний суд роблять вигідним для президента
Віктор Чумак

«Конституційний суд роблять вигідним для президента, – впевнений Віктор Чумак. – Більше того, і людей до цього суду обиратимуть за зовсім різними процедурами. Цей законопроект, до того ж, не стосується судів загальної юрисдикції, ідеться лише про Конституційний суд. Тому називати це судовою реформою взагалі некомпетентно».

Його колега по парламенту Олександр Черненко натомість наголошує, що законопроект, навпаки, обмежить вплив президента та парламенту на судову інституцію.

«Це не точкові зміни, це абсолютно новий закон про Конституційний суд. Сьогодні при формуванні Конституційного суду президент та Верховна Рада делегують представниками кого хочуть. Хочеш – кума, брата, свата, головне – набрати необхідну кількість голосів, – пояснює він. – Що пропонується: Верховна Рада та інші суб’єкти можуть делегувати та затверджувати лише тих представників, які пройшли відповідні конкурси та відповідають кваліфікаційним вимогам. Також доволі жорсткі вимоги щодо прозорості їхньої діяльності, декларування доходів – те, чого сьогодні в нас немає. Нова схема не ідеальна, але це крок вперед».

Судова реформа 2001 року приймалася не одним законом, а тринадцятьма
Віктор Шишкін

Віктор Шишкін погоджується з Віктором Чумаком щодо того, що законопроект не можна вважати повноцінною реформою. Як приклад він наводить судову реформу 2001 року: «Тоді закінчився встановлений Конституцією 5-річний термін існування радянської судової системи. Та реформа приймалася не одним законом, а тринадцятьма», – порівнює суддя.

На думку Олександра Лємєнова, запропоновані Банковою зміни до законодавства не зможуть стати рушійною силою реформи самі по собі, адже основна проблема українських судів не в законах.

«Політична корупція та абсолютна залежність суддів від тих чи інших органів влади та від керівництва держави – ось що лежить у фундаменті проблеми судоустрою, і аж ніяк не цивільний або господарський кодекс», – впевнений він.

Погоджуючись із тим, що самого прийняття законів недостатньо, Олександр Черненко тим не менш вважає, що це необхідний захід.

«Можна дискутувати, наскільки ці закони реформаторські, та в будь-якому разі запропоновані зміни спрямовані на покращення існуючої ситуації», – каже він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG