Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 18:36

​Від зображень Вінні-Пуха до згадок про Путіна: як працює цензура в Китаї


Володимир Путін вручає очільнику КНР Сі Цзіньпіну орден Святого апостола Андрія Первозванного

У китайському сервісі мікроблогів Sina Weibo заблоковані пости зі згадуванням Вінні-Пуха. Картинки із зображенням ведмедика зникли з месенджера WeChat. Про це повідомила газета Financial Times, відзначаючи, що такі заходи могли бути вжиті через часті порівняння в соцмережах очільника КНР Сі Цзіньпіна з персонажем з казки британського письменника Алана Мілна. Кілька днів тому та ж газета розповіла, що відразу після саміту «Групи двадцяти» в Гамбурзі Weibo, найбільший китайський інтернет-портал, заблокував потенційну критику на адресу президента Росії Володимира Путіна.

Після будь-якої згадки про Путіна на Weibo блогерами, у яких понад тисячу фоловерів, з’являється на екрані повідомлення: «Цей пост не дозволяє коментарів». При цьому, наприклад, президента США Дональда Трампа та інших лідерів «Групи двадцяти» згадувати можна. Перед самітом в Гамбурзі Сі Цзіньпін побував з офіційним візитом в Москві, під час якого Путін вручив китайському лідеру найвищу російську державну нагороду – орден Андрія Первозванного. Незважаючи на відсутність укладених останнім часом масштабних економічних і політичних угод, вони назвали нинішній період російсько-китайських відносин «золотим».

Як сталося, що Володимир Путіним став першим іноземним лідером, який отримав захист від мережевої критики в Китаї? Чому вручення російського ордена очільнику китайської держави в КНР вітали далеко не всі? Своєю версією з Радіо Свобода поділився російський політолог Іван Преображенський.

– Путін – сьогодні однозначно найближчий партнер Китаю, я б сказав, найцінніший партнер Китаю, від якого чекають найбільших преференцій. Росія в настільки складному становищі економічному, що Китай щиро сподівається на те, що зможе зміцнювати, поглиблювати співпрацю з Росією. Ну і, можливо, в якомусь недалекому майбутньому все-таки перетворити її на, назвемо це так, молодшого брата.

– Ви згодні з тезою, згідно з якою зараз російсько-китайські відносини переживають «золотий період»?

Це якесь неповноцінне, обмежене співробітництво, коли кожна з країн намагається від іншої отримати те, що їй потрібно. І, до речі, не дуже отримує

– Я б не сказав, що це «золотий період», тому що «золотий період» – це період взаємовигідного співробітництва, яке пов'язане з тим, що обидві сторони живуть дуже добре. В цьому випадку це період вимушеної дружби з боку Росії. Це явно вже не золотий період співпраці. А для Росії Китай важливий як потенційний економічний партнер, як потенційний кредитор і постачальник технологій. Тобто це якесь неповноцінне, обмежене співробітництво, коли кожна з країн намагається від іншої отримати те, що їй потрібно. І, до речі, не дуже отримує.

Китай підминає під себе Росію і Росія змушена на це зважати?

Китай прагне підім'яти під себе Росію, але поки, скажімо так, утримується від якихось різких в цей бік рухів. Це не ті партнерські відносини, в яких незалежно від того, що відбувається, країни будуть любити одне одного і дружити одна з одною

– Китай прагне підім'яти під себе Росію, але поки, скажімо так, утримується від якихось різких в цей бік рухів. Ситуація така, що Москва з її збройними силами і Володимир Путін з його репутацією на Заході дуже важливі для Китаю як баланс у відносинах з США, які, тим більше після приходу Дональда Трампа, стали значно складнішими, ніж були за Барака Обами. Принаймні, на словах. І Китай постійно демонструє класичну модель поведінки «хто на нас з цим хлопцем». Росія – це як раз той самий «хлопець», який допомагає Китаю дотримуватися стратегічного і військового балансу зі США. А Росія, у свою чергу, не готова настільки, наскільки хотілося б, можливо, китайським партнерам, бути молодшим партнером. І саме тому її треба всіляко намагатися не дратувати. Тобто це не ті партнерські відносини, в яких незалежно від того, що відбувається, країни будуть любити одне одного і дружити одна з одною. І в цій ситуації, безумовно, Китаю необхідно ставитися до Володимира Путіна так, як він би того хотів. Я так розумію, що останній візит до Москви Сі Цзіньпіна переконав його і його радників, що особисті якісь випади Володимир Путін на свою адресу переживає дуже гостро. Так само як сам, власне, Сі Цзіньпін – згадаємо про забороненого Вінні-Пуха.

Китайська сторона намагається захистити Володимира Путіна від будь-якої критики, щоб продемонструвати йому, що він – дійсно найкращий друг

В цьому випадку це два абсолютно паралельні процеси, два абсолютно ідентичних процеси. Китайська сторона намагається захистити Володимира Путіна від будь-якої критики, щоб продемонструвати йому, що він – дійсно найкращий друг і справді практично рідний брат. Причому не молодший брат, а такий, як Сі Цзіньпін. Вони застосовують ті ж заходи для захисту репутації Володимира Путіна, що і для захисту голови КНР.

*****

Влада Китаю блокування поки ніяк не прокоментувала, але спроби цензурувати зображення ведмедика робляться не вперше.

Із 2013 року зображення наївного «Ведмедя з дуже маленькими мізками», як описує Мілн свого героя, стали порівнювати з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Це сталося після його зустрічі з президентом США Бараком Обамою. Самого Обаму тоді порівняли з іншим героєм казки – Тигрою.

Наступного року «Вінні Пух» з'явився вже в компанії флегматичного «Ослика Іа-Іа» – прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе.

А найбільш цензурованою фотографією в Китаї у2015 році визнали зображення Вінні-Пуха на зеленому іграшковому автомобілі, яке з'явилося відразу після військового параду в Пекіні – тоді Сі Цзіньпін проїхав стоячи на машині з відкритим верхом.

Із середини 1990-х китайська влада займається регулюванням інтернет-простору і вибудовуванням мережі, яку можна було б легко цензурувати. Для цих цілей в країні створені понад 60 урядових організацій.

Але крім Facebook, Gmail, «Вікіпедії» і низки світових ЗМІ, в Китаї заборонені і зовсім неочевидні речі:

Жук Сі

У липні 2016 Комуністична партія заблокувала в інтернеті згадку нового підвиду жука XII Rhyzodiastes, якого вчений Ван Ченбінь назвав на честь лідера Китаю. Своє рішення ентомолог пояснив тим, що захоплений правлінням Сі, а жук повинен був стати символом досягнень партії.

«Rhyzodiastes – дуже рідкісний. Іноді і жодного не знайдеться після 10 польових зборів, він також харчується гниллю. Ця метафора на Сі Цзіньпіна – людину, яка зустрічається лише раз на століття, а також контролює корупцію (поїдання гнилі), яку з часом повністю викорінить», – написав тоді вчений в своєму дослідженні.

Але згадки про жука і наукову роботу вченого в Китаї жорстко цензурували.

Подорожі в часі

У 2011 році в Китаї заборонили фільми і серіали про подорожі в часі. Тоді представник Державного управління радіо, кіно і телебачення Лі Цзіньшень заявив, що подібні твори «поводяться з історією занадто фривольно. На думку відомства, такі фільми також поширюють феодальні забобони і можуть підірвати державні підвалини.

Рамадан

Майже щороку Компартія виставляє офіційні заборони для переважно мусульманського Сіньцзян-Уйгурського району на проведення публічних релігійних заходів у священний місяць Рамадан, протягом якого релігійні люди постують. В деякі роки доходило і до того, що партійні лідери повинні були стежити за школами та державними структурами, щоб люди харчувалися в денний час і не відвідували мечетей.

Влада обґрунтувала це тим, що в регіоні підвищена загроза тероризму. У зв'язку зі зростаючою активністю «радикальних ісламістів» у 2016 році жителів провінції зобов'язали здавати паспорти в поліцію, де вони будуть «зберігатися в безпеці».

Bjork і Lady Gagа

Під час туру Китаєм у 2008 році на концерті в Шанхаї ісландська співачка Bjork виконала пісню Declare Independence на підтримку Тибету, який перебуває під контролем Китаю.

Слова пісні Bjork присвятила іншому спірному регіону – автономному округу Фарерських островів і Гренландії, які формально входять до складу Королівства Данії, як колись входила й Ісландія. Але в Шанхаї зі сцени співачка викрикувала: «Тибет».

Після скандального концерту влада заборонила співачці в'їжджати до країни.

А в липні 2016 року в «стоп-лист» потрапила і знаменита американська виконавиця Lady Gaga – за зустріч з Далай-ламою XIV, який з 1959 року перебуває у вигнанні. Компартія також заборонила весь репертуар співачки. За симпатії до Тибету поплатилися актор Бред Пітт (за роль у фільмі «Сім років у Тибеті») і популярна британська група Maroon 5.

Аліса в країні чудес

Знаменита дитяча книга Льюїса Керролла теж потрапила в список заборонених ще в 1931 році через те, що тварини в ній наділені людськими якостями. Книга заборонена в провінції Хунань, в якій проживають понад 65 мільйонів осіб. На думку агентства з цензури, книга поставила тварин і людину на один рівень розвитку, а для дитячого незміцнілого мозку наслідки таких ідей можуть виявитися руйнівними.

За матеріалами Російської редакції Радіо Свобода та спецпроекту «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG