Доступність посилання

ТОП новини

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення


Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

(Рубрика «Точка зору»)

«Русский мир» ‒ агресивна ідеологія Кремля, що заперечує право українців на власну історію, державність і навіть мову. Українська мова дратувала кримських шовіністів від самого початку незалежності. Після анексії півострова чиновники-українофоби постаралися ліквідувати освіту національними мовами, але запит на вивчення української зберігся.

У республіканській «конституції» українська названа «державною» разом із російською та кримськотатарською. Проте права кримських українців фігурують тільки на папері. У соціальні мережі періодично просочується інформація про російські порядки в школах республіки. Після анексії «міністерство освіти» в першу чергу «перепрофілювало» українознавців на русистів. Потім ліквідували національні навчальні заклади. На момент анексії тільки в семи школах викладали українською.

Мітинг у день народження Тараса Шевченка. Сімферополь, 3 березня 2015 року
Мітинг у день народження Тараса Шевченка. Сімферополь, 3 березня 2015 року

Російську мову й літературу викладають у рамках обов'язкового курсу. Кримськотатарську і українську ‒ «за бажанням» батьків і дитини. На прагнення корінного народу вивчати рідну мову поки що дивляться крізь пальці. З охочими вивчати мову Тараса Шевченка ситуація гірша. Часто директори шкіл вимагають, щоб батьки писали заяву в їхній присутності. Чим пояснити таку увагу? Тільки бажанням керівництва школи «зафіксувати» заявників. Є обґрунтовані підозри, що російські чиновники негласно зобов'язали адміністрації шкіл доносити на викладачів української мови, які критично висловлювалися з приводу «перепрофілювання» або вели «неправильні» розмови зі школярами про Росію й Україну. Таких педагогів (особливо молодих) розглядали мало не як «бандерівське підпілля».

У деяких випадках батьків спеціально вмовляли не писати заяву. Зрештою «міністерство освіти» до кінця першого року анексії повідомило, що в Криму тільки 0,5% школярів навчалися українською. За підрахунками правозахисників, за час анексії кількість українських класів у республіці скоротилася в 31 (!) раз. На проблему звернули увагу в ООН. У квітні поточного року Міжнародний суд в Гаазі зобов'язав Кремль припинити утиски кримських татар і забезпечити викладання українською мовою. У відповідь кримський «парламент» проголосував за «закон», що легалізував мовну дискримінацію.

Будівля Міжнародного суду ООН в Гаазі
Будівля Міжнародного суду ООН в Гаазі

З одного боку, йдеться про цілеспрямовану політику Кремля щодо уніфікації регіонів, зміцнення вертикалі влади й фактичну ліквідацію національних республік. Війна проти України завдала нищівного удару російському федералізму. Президент Володимир Путін і його найближче оточення триматимуться за владу до останнього. Відставка з посади означатиме загрозу кримінального переслідування за злочини, вчинені у Росії та за її межами: Крим, Донбас, Сирія, атаки на політичні інститути Заходу тощо. Задля забезпечення довічної влади однієї особи Москва активно пригнічує національну «вольницю».

Кримські чиновники кричали про «захист» російської мови

Але в Криму, що виявився такою собі «російською республікою», особлива ситуація. «Влада» завзято заходилася знищувати все українське. Їхні дії не можна обґрунтувати тільки кремлівськими директивами. Основних причин такого стану справ дві. Перша ‒ безграмотність кримського начальства. «Спікер» Володимир Константинов, голова «Громадської палати» Григорій Іоффе, «сенатор» Сергій Цеков та інші учасники «кримської весни» української мови не знають. Багато республіканських діячів перебувають у кримській політиці чи не з перших років української незалежності. За двадцять років вони так і не змогли опанувати державну мову. На публіку вони кричали про «захист» російської мови, хоча фактично обстоювали своє корпоративне право не знати української.

Вони на пару з московськими українофобами неодноразово говорили про «насильницьку українізацію» в Криму, тоді як понад 80% школярів навчалися російською. Тодішнє керівництво Верховної Ради Криму прикривалося практикою європейської двомовності, хоча фактично володіло тільки російською. Їм соромно було зізнатися у власній некомпетентності й неосвіченості.

Друга причина ‒ політичні комплекси й страхи республіканської верхівки. Українська мова, культура і символіка постійно нагадують місцевому бомонду, що в 2014 році вони зробили неправильний вибір. Кримська «еліта» погодилася на участь у кремлівських авантюрах, повіривши в казки чекістів про те, що «Україна скоро розвалиться». Перед «референдумом» вони були щиро впевнені, що Київ повністю втратить контроль над регіонами, Москва зможе нав'язати Вашингтону і Брюсселю розділ країни під виглядом «федералізації», а Крим визнають російським.

Москва обдурила кримських «революціонерів»

Москва обдурила кримських «революціонерів». Україна збереглася як держава, а Захід постійно вимагає повернути півострів законному власнику. Тепер їх дратує все українське. Наприклад, висловлювання місцевого політика Світлани Савченко («російське» прізвище, чи не так?), згодом обраної «депутатом» Держдуми. Виступаючи з трибуни кримського «парламенту», вона вибухнула гнівною заявою з приводу української символіки на вулицях і порівняла Тризуб зі свастикою. Для них усе українське ‒ як мотузка в будинку повішеного. Причому «повішеною» виявилася сама кримська «влада». Вони не можуть ліквідувати Україну, тому займаються «ритуальним» знищенням української мови.

Гасло «Путін геть із Криму і Москви!» на антивоєнній акції у столиці Росії, 15 березня 2014 року
Гасло «Путін геть із Криму і Москви!» на антивоєнній акції у столиці Росії, 15 березня 2014 року

Іронія в тому, що українське в республіці повністю знищити не вийде. Отримати повноцінну вищу освіту в Криму не можна. Видані дипломи визнаються тільки в сусідній Росії. Вчитися, наприклад, у Москві ‒ дорого. Залишаються тільки українські виші, до яких кримчани можуть вступити на пільгових умовах. Більше того, дискримінація кримчан за етнічним принципом може стати підставою для посилення санкцій.

Сергій Стельмах –​ кримський політичний оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

  • Зображення 16x9

    Сергій Стельмах

    Кримський політичний оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Із «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) – з 2015 року.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG