Міністерство культури відреагувало на пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо приватизації, поміж інших, і циркових установ. У Мінкульті впевнені: приватизація порушить скоординовану роботу циркових підприємств. Хоча працівники галузі не приховують тривоги з приводу можливого продажу цирків, експерти зауважують: наразі мова про приватизацію культурних закладів не йде.
Мінекономрозвитку поділило всі державні підприємства на групи: ті, які можна врятувати, які можуть бути ліквідовані, ті, які можна приватизувати, передати в концесію чи місцевим органам влади, ті, які залишилися на окупованих територіях, та які мають залишитися в державній власності. Головний принцип розподілення: у державній власності мають залишитися лише ті об’єкти, які пов’язані із виконанням державою своїх функцій, пояснює заступник міністра Максим Нефьодов. Переважно це об’єкти енергетичної безпеки, оборони, охорони правопорядку тощо.
Коли визначали перелік, керувалися тим, чи може приватний бізнес надавати ці послуги краще. На думку Нефьодова, для циркових установ це правило діє.
Цілком можливо побудувати ефективний приватний бізнес із високими зарплатами, який буде платити податки і приносити насолоду всім нам як глядачамМаксим Нефьодов
«Тут цілком можливо побудувати ефективний приватний бізнес із високими зарплатами, який буде платити податки і приносити насолоду всім нам як глядачам, – каже він, але додає, що це стосується не всіх культурних установ. – Є об’єкти, які не можна приватизувати. Наприклад, Національна опера. Ми розуміємо, що в існуючих українських реаліях, за існуючої популярності опер і цін на квитки, досить проблематично думати, що знайдеться меценат і буде підтримувати її роботу».
Оптимізму заступника міністра щодо майбутнього цирків у приватних руках не поділяють представники циркової спільноти. Зокрема, вказують на те, що самі будівлі цирків не є універсальними – на відміну від земельних ділянок, на яких вони стоять.
Якщо якийсь бізнесмен захоче приватизувати цирк, то тільки з метою перетворити його на щось іншеОлег Кій
«Ми маємо стаціонарні цирки, які неможливо використовувати в іншому ракурсі. Якщо якийсь бізнесмен захоче приватизувати цирк, то тільки з метою перетворити його на щось інше», – пояснює Олег Кій, заступник генерального директора Національного цирку України в Києві.
На його думку, будівлі, найімовірніше, будуть знесені після приватизації. «Була думка в київському цирковому бомонді, що є в Києві одна людина, яка хоче створити на базі цирку такий клуб боксерів», – ділиться працівник цирку.
Найстаріший зі стаціонарних не тільки в Україні, але й в Європі, – Одеський державний цирк: за кілька місяців йому виповниться 138 років. Директор цирку Євген Гайдамака звертає увагу на те, що в переліку документів під загальною назвою «Стратегічне бачення управління державними підприємствами», оприлюдненому на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, «жодного слова нема про те, що при приватизації буде збережено цільове призначення закладів».
Це дуже солодкі шматки землі в центрі міста. Повірте мені, жоден інвестор, який братиме участь в конкурсі, не розглядатиме цирк як циркЄвген Гайдамака
«Цирки нікого не цікавитимуть, буде цікавити площа під цирком, – впевнений Гайдамака. – Це дуже солодкі шматки землі в центрі міста. Повірте мені, жоден інвестор, який братиме участь в конкурсі, не розглядатиме цирк як цирк», — каже він. Очолюваний ним заклад, за його словами, займає понад 3,5 тисячі квадратних метрів в історичному центрі міста, в районі «Нового ринку». Також Євген Гайдамака побоюється, що приватизація спровокує відтік артистів з України.
Пропозиція – ще не приватизація
Екс-голова Фонду держмайна та директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко звертає увагу на те, що запропонований Мінекономрозвитку перелік установ – ще не остаточний.
Сфера культури в Україні є такою впливовою та вразливою, що держава не зможе піти на те, щоб завтра почати приватизовувати український циркОлександр Рябченко
«Сфера культури в Україні є такою впливовою та вразливою, що держава не зможе піти на те, щоб завтра почати приватизовувати український цирк. Треба буде проводити зустрічі з культурною спільнотою, враховувати думку трудових колективів», – прогнозує він. Втім, навіть якщо до цього дійде, переконаний Рябченко, охочі приватизувати цирки знайдуться нескоро.
«Це скоріше те, як Міністерство пропонує бачити галузь культури в Україні: де приватній капітал, де державне фінансування, як вони співвідносяться між собою», – пояснює експерт.
Загалом колишній голова Фонду держмайна позитивно оцінює ідею приватизації: «Держава не може володіти такими об’єктами, як, наприклад, Одеський припортовий завод. Вона вже продемонструвала себе як абсолютно неефективний власник, – стверджує Рябченко і наводить цифри: – Сумарна кількість державних підприємств в країнах Євросоюзу – 890. В Україні – 3400».
Хоча приватизація, на думку експерта, потрібна, цей процес в Україні не буде стрімким. Рябченко вважає, що використання системи держзакупівель Prozorro для продажу малих об’єктів виправдане, але не вирішить об’єктивних проблем. «Є об'єкти, які не хочуть купувати, які мають величезні заборгованості», – пояснює він.
Із тим, що процес буде тривалий, погоджується і Максим Нефьодов: об’єкт може бути приватизований лише після того, як потрапить в план приватизації і буде переданий до Фонду держмайна.
«Лише потім ми зможемо вибудувати конкурсні умови, в яких буде чи не буде зазначено обмеження на вид діяльності. Якщо ми говоримо про кіностудію Довженка, то, звичайно, держава зацікавлена, щоб в країні була кіностудія, – каже він. – Мета приватизації – це ж не скинути проблеми і зняти відповідальність з держави, а залучити інвестиції».
Малі об’єкти – здебільшого нерухомість – планують почати продавати вже восени. А приватизація великих об’єктів за новим законопроектом, який розробили в Мінекономрозвитку, можлива буде лише після його ухвалення Верховною Радою.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
