Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 02:03

​За ґратами через Сандармох? Чому судять людину, яка повернула пам’ять про жертв розстрільного полігону


Дослідник Юрій Дмитрієв. Сандармох, 05 серпня 2012 року

У Петрозаводську триває судовий процес над головою карельського «Меморіалу» Юрієм Дмитрієвим. Дослідника сталінських репресій звинувачують у виготовленні порнографічних знімків з участю прийомної дочки, а також у здійсненні розпусних дій і незаконному зберіганні зброї. Прихильники Дмитрієва впевнені: справу щодо дослідника сфабрикували силові органи, щоб дискредитувати «Меморіал» і помститися за те, що завдяки зусиллям Дмитрієва стали відомі не тільки імена жертв розстрільного полігону НКВД Сандармох, а й їхніх катів. Серед дев’яти з половиною тисяч жертв Сандармоху були люди 60-ти національностей, в тому числі й українці.

Ось уже майже два десятиліття 5 серпня у Карелії відзначають сумну дату – початок сталінського терору. Однак цього року заходи в містечку під назвою Сандормох, імовірно, матимуть дивний відтінок – повернення до тих страшних часів.

Юрій Дмитрієв
Юрій Дмитрієв

16 березня 2016 року тодішній голова Республіки Карелія Олександр Худілайнен вручив почесну грамоту за роботу з увічнення пам’яті Юрію Дмитрієву, людині, ім’я якої добре знають не тільки в республіці, але й далеко за її межами. Дмитрієв – дослідник, завдяки якому стала відома правда про урочище Сандормох, де були розстріляні тисячі людей.

Вже наприкінці травня 2016 року Дмитрієв і його колеги помітили появу публікацій дивного змісту: мовляв, під час війни тут були фіни і це вони розстріляли тисячі невинних людей. Історик Анатолій Розумов нагадує, що це не перша історія, коли злочини сталінського режиму намагалися приписати іншим.

«Завдання було – підмочити саму ідею пам’ятних днів, присвячених великому сталінському терору, які проводяться щорічно 5 серпня в Сандармоху. Або не подобалося, що приїжджають туди багато людей, кажуть, що думають, пам’ятники свої ставлять. І до 5 серпня минулого року у пресі йшла ця кампанія, із залученням істориків, і до 5 серпня минулого року, виявляється, після 19-ти років проведення пам’ятних днів 5 серпня, а це день початку каральної операції 1937 року по всьому Радянському Союзу, раптом уряд Карелії відмовляється від участі в проведенні днів пам’яті. Вперше за 19 років вони сказали: «Не поїдемо і все, не будемо. Є день пам’яті – 30 жовтня, туди будемо їздити, а сюди їздити не будемо». Тобто завдання було – погасити, прикрити помаленьку це проведення днів пам’яті», – зазначив історик.

Знайти і не здаватися

Анатолій Розумов – друг і колега Юрія Дмитрієва, пройшов разом з ним весь тернистий шлях пошуків і страшних відкриттів. Він навіть називає дату, коли Дмитрієв знайшов Сандармох – 1 липня 1997 року. Кримінальну справу, заведену на Дмитрієва, його друзі і колеги безпосередньо пов’язують з його дослідженнями і відкриттями.

Юрій заарештований за Сандармох. Він знайшов це місце масових розстрілів і інші
Анатолій Розумов

«Якщо просто сказати: Юрій заарештований за Сандармох. Він знайшов це місце масових розстрілів і інші, зокрема, на Секирній горі в Соловках, ми разом з ним працювали в 2004-2005 роках. А крім того, він знайшов місце мученицької смерті будівельників Біломорканалу на Сангородці, 8-й шлюз. Він досить багато таких місць знайшов, і він не зупинявся, він весь час шукав місця поховань. І в останні роки він займався пошуком місць розстрілу соловецьких етапів, другої партії соловчан, розстріляних з 8 до 10 грудня 1937 року, і третьої партії соловчан, розстріляних 17 лютого 1938 року. Ми шукали це разом», – розповідає Розумов.

Засекречений полігон

Сандармох – засекречений розстрільний полігон НКВД, де на десяти гектарах площі в 1937-1938 роках розстріляли й поховали понад 9,5 тисяч людей 60-ти національностей. Дмитрієв своїми руками розкопав і зафіксував поховання в’язнів на Секирній горі, про які ніхто раніше не знав, каже голова правління правозахистного товариства «Меморіал» Олександр Черкасов.

Олександр Черкасов
Олександр Черкасов

Насправді це були ті люди, які, як кажуть – центр кристалізації громадянського суспільства. І те, що пам’ять про них була повернута, те, що було повернуто пам’ять про ще тисячі жертв розстрілів у Карелії – це важливо і дуже незручно в нинішній ситуації
Олександр Черкасов

«Власне, вся громадська діяльність Юрія Дмитрієва – це робота з пам’яттю про загублених там, на цьому розстрільному полігоні. Там лежать найрізноманітніші люди. Українські делегації там щороку в дні пам’яті в перших числах серпня брали участь у церемонії. Але не тільки українські, а й, наприклад, польські. Тому що, якщо говорити про соловецький етап, це ж були чотири рази відібрані люди. Вони були для чогось заарештовані радянською владою, для чогось відправлені саме на Соловки. Це другий відбір. Потім, коли Соловецький табір перетворювали в Соловецьку в’язницю особливого призначення, їх залишили там. Ну і, нарешті, вони були засуджені до страти в 1937 році. Це ті люди, яких радянська влада вважала найлютішими ворогами. А насправді це були ті люди, які, як кажуть, – центр кристалізації громадянського суспільства. І те, що пам’ять про них була повернута, те, що було повернуто пам’ять про ще тисячі жертв розстрілів у Карелії, це важливо і дуже незручно в нинішній ситуації», – каже голова «Меморілу».

Оцінка минулого і сьогодення

Наприкінці листопада 2016 року «Меморіал» опублікував довідник про чекістів Великого терору, в якому були дані про 40 тисяч катів НКВС, які отримали спеціальні звання системи держбезпеки з моменту їх введення в 1935 році до початку 1941 року. За словами друзів і близьких Дмитрієва, після публікації цього довідника йому не раз телефонували й погрожували, проколювали колеса машини. Друзі кажуть, що він очікував нападу на вулиці, але йому й на думку не спадало, що його можуть звинуватити в злочині проти прийомної дочки, яку він взяв під опіку з дитбудинку і ростив з трирічного віку. Ніхто з людей, які добре знають Юрія Дмитрієва, не вірить у версію слідства. Вони називають справу сфабрикованою. Голова «Меморіалу» Олександр Черкасов каже, що місцеві чиновники мстять Дмитрієву не тільки через Сандармох, а й через його позицію щодо сучасних російських проблем.

«Як на мене, ті, хто знайшов це місце, зробили неможливе. Розумієте, Дмитрієв свою роботу зробив. Завдяки зусиллям Дмитрієва ми знаємо, що там лежать не тисяча, а, мабуть, понад 7 тисяч людей. Тому що в це місце в Сандармох возили розстрілювати з усієї Карелії, з усього Біломорсько-Балтійського каналу. Але Юрій Дмитрієв – людина, яка що думав, те й казав. І у дні пам’яті, здається, в 2015 році він говорив, зокрема, про війну в Україні. Була вказівка місцевої влади, щоб з ним не співпрацювали місцеві музеї, інші офіційні структури. Він виявився одним з небагатьох в регіоні інакомислячих. І таке відчуття, що справу Дмитрієва було сфабриковано саме тому, що він так далеко розійшовся зі владою не тільки в оцінці минулого, а й в оцінці сьогодення», – зазначив Черкасов.

Книга із СІЗО

За словами історика Анатолія Розумова, роботу Юрія Дмитрієва продовжують не тільки його учні та колеги, а й він сам, перебуваючи в СІЗО. Дмитрієв готує нову книгу про спецпереселенців у Карелії.

«Він займався пошуками влітку, в сезони, коли можна працювати. А крім того, він взагалі займався складанням книг пам’яті. Адже він готував капітальні книги пам’яті в продовження тих, які він колись видав. У 1999 році він видав книгу «Місце розстрілу – Сандармох», в тій книзі були згадані понад 6 тисяч осіб, включаючи розстріляних соловчан. Потім, у 2002 році, він видав «Поминальні списки Карелії», там згадані понад 13 тисяч розстріляних. А зараз він готував книгу «Спецпереселенці в Карелії», капітальну, велику, величезну, про всіх, кого звезли в Карелію гинути або жити там, тягнути важке існування в сталінські роки, багато хто з них загинув. Ця книга, я думаю, буде видана, і вона готується, він готує її, сидячи в ізоляторі. І буде, звичайно, перевидана вже під новою назвою «Місце пам’яті – Сандармох», книга про Сандармох, тепер у ній будуть згадані понад 7 тисяч осіб. І звичайно, всі пам’ятники, встановлені в Сандармоху, будуть у цій книзі згадані», – каже Розумов.

Анатолій Розумов переконаний, що Юрій Дмитрієв – єдиний підсудний, якого в Петрозаводському суді зустрічають оплесками. Його підтримують не тільки друзі й колеги в Росії, але й за кордоном. Вони сподіваються, що скоро зможуть побачити Дмитрієва на волі. Адже завдяки цій людині жива пам’ять, а її не можна заарештувати.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG