Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 18:35

Екс-репортер Sputnik описує роботу у «найнебезпечнішому» агентстві Росії (світова преса)


Американський портал Business Insider розповідає про досвід роботи журналіста Ендрю Файнберга в російській державній мережі новин Sputnik. Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, чи достатньо роблять європейські країни для протидії російській дезінформації, та яку роль у цьому може зіграти Німеччина. А британський журнал The Economist аналізує, чи є ефективними санкції західних країн щодо Росії.

Американський портал Business Insider розповідає про досвід роботи журналіста Ендрю Файнберга в російському державному інформагентстві Sputnik. Автор статті Наташа Бертранд зазначає, що за словами Файнберга, який нещодавно покинув цю медіаорганізацію, Sputnik є «набагато небезпечнішим, ніж Russia Today».

Автор зауважує, що обидва агентства Sputnik та Russia Today добре відомі у світі як розповсюджувачі російської дезінформації. Вони також мають спільного головного редактора – Маргариту Симонян. Файнберг повідомив Business Insider, що знав про втручання Росії у вибори в інших країнах, та що саме її медіастратегії відіграли у цьому важливу роль.

Сам Файнберг зазначає, що коли він вперше прийшов на співбесіду у редакцію Sputnik, то його запитали, що б він зробив у разі, якщо б його попросили написати неправдиву інформацію, на що репортер відповів, що звільнився б. Після цього його прийняли на роботу, і журналіст вірив у те, що його роботодавці «розсудливі люди».

Та як повідомляє автор статті, вже незабаром Файнберга «попросили писати речі, які або ж не мали відповідного контексту, або ж мали явну проросійську позицію, яка спотворює реальність, наприклад, що анексія Криму була наслідком «референдуму», а не вторгнення. Той референдум був під прицілом рушниці, під прицілом танків», – зазначив журналіст, вказуючи на факт, що люди голосували на виборах в умовах захоплення півострова проросійськими збройними силами. Колишній репортер російської медіаорганізації також повідомив, що «Sputnik пише усе, що йому заманеться».

Файнберг розповів, що перед тим, як його звільнили з редакції, менеджери, яким було від 20 до 30 років, часто були незадоволені його роботою, наприклад, через те, що одного разу він запитав у колишнього прес-секретаря Білого дому Шона Спайсера про те, чому США не надають зброю Україні для того, щоб допомогти їй протистояти агресії проросійських сепаратистів на сході країни.

Сам Sputnik прокоментував звільнення репортера для Business Insider, зазначивши, що нібито завзяття Файнберга до високого рівня професійної журналістики виявилося значно нижчим, ніж очікувала сама медіаорганізація та її читачі.

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, чи достатньо роблять європейські країни для протидії російській дезінформації, та яку роль у цьому може зіграти Німеччина. Автори статті Якуб Янда та Вероніка Віхова зазначають, що попри зростаючу загрозу російської пропаганди, багато європейських країн просто ігнорують цю проблему.

Автори звертають увагу на те, що позиція Німеччини у цьому питанні є дуже важливою, адже вона є лідером у Європі, а тому має можливість залучити більше країн до співпраці для протидії російській дезінформації. Вже багато західних розвідувальних агентств, таких як британський MI5 та німецький BFV та BND, закликають до активних дій щодо російської інформаційної загрози, та чомусь деякі європейські уряди все одно сильно дивуються, коли їхні демократичні установи наражаються на небезпеку, мовиться у статті.

Автори наголошують, що багато країн ЄС, такі як Австрія, Угорщина, Словаччина, Португалія, наразі ігнорують проблематику кремлівської дезінформації. Та позитивним моментом є те, що у цих країнах громадянське суспільство активно намагається підвищити обізнаність людей на цю тему, але без рішучих дій урядів цю проблему неможливо вирішити, йдеться в статті.

Наприклад, Бельгія вважає, що жертвами російської дезінформації стають переважно країни Східної Європи, а Брюссель тим часом займається більш важливими, на його думку, проблемами, такими як ісламський екстремізм. Іспанія та Франція також вважають, що проблеми тероризму є важливішими, ніж пропаганда Москви.

Активними ж країнами у сфері боротьби із російською пропагандою є, наприклад, Польща та Чехія – вони вже почали розробляти практичні заходи з протидії інформаційній агресії Кремля.

Автори звертають увагу на те, що вирішити проблему дезінформації, яка загрожує стабільності багатьох країн ЄС, непросто. Для початку необхідно офіційно визнати її в державних документах як загрозу державній безпеці. Другим кроком має стати виділення державних коштів на вивчення конкретних методів Кремля в окремих країнах. По-трете, існує гостра необхідність вивчення історичного досвіду російського втручання у сусідні країни, йдеться у висновках.

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

Британський журнал The Economist розмірковує над тим, чи є ефективними санкції західних країн щодо Росії. Видання зауважує, що після більш ніж двох років економічного занепаду, Росія цього року очікувала початку відновлення економіки, та нові санкції США дещо ускладнюють ситуацію.

Прихильники політики санкцій переконані у тому, що це вже допомогло призупинити російську агресію в Україні, а опоненти вважають, що санкції лише дозволяють політикам виглядати жорсткими та рішучими, мовиться у статті.

Та правда виглядає дещо складнішою, вважають автори. Поки що санкції не змінили зовнішньополітичну поведінку президента Росії Володимира Путіна, та лише закріпили його владу всередині країни. Але в довгостроковій перспективі, санкції відіграватимуть більш значиму роль, наголошується у статті.

Видання нагадує, що перші санкції були наслідком анексії Криму у березні 2014 року, вони були цілеспрямовані на конкретних високопосадовців. Після початку конфлікту на сході України, західні держави застосували «секторальні санкції», та, за словами колишнього американського чиновника, метою не було «послабити російську економіку».

Після того, як впали ціну на нафту у 2014 році, російська економіка зазнала суттєвої кризи, а санкції лише погіршили ситуацію. Згодом прямі іноземні інвестиції зменшилися з 69 мільярдів доларів США у 2013 році до 6,8 мільярда у 2015-му, мовиться у статті.

Це призвело до того, що американські політики почали говорити про те, що санкції все ж таки працюють. Але автори звертають увагу на те, що вони не змінили стратегії Володимира Путіна – Кремль все ще підтримує сепаратистів на сході України, ба більше – Росія втрутилася у війну у Сирії та в американські президентські вибори у 2016 році.

Нові санкції США все ж таки змушують Кремль турбуватися, адже напередодні президентських виборів у Росії, росіяни все більше переймаються через свої гаманці, ніж через Крим. А прогнозований економічний спад матиме певні негативні наслідки як для суспільства, так і для еліт, мовиться у статті.

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG