Доступність посилання

17 Листопад 2017, Київ 19:44

Психологічна війна, «батіг і пряник»… Що ще, крім армії, використовує Росія для впливу на сусідів? (світова преса)


Психологічна війна – для Балтії. Розколи й розбрат – для центральних та південних держав Європи. «Батіг і пряник» – для Балкан… Якими методами користується Росія для впливу на вразливі держави, що розташовані по сусідству, спробував розібратися американський аналітичний центр Stratfor. Американські санкції повисли «дамокловим мечем» над «Газпромом», пише агентство Reuters. Тим часом над відносинами Києва, з одного боку, і Праги, Братислави й Будапешта – з іншого міркували аналітики з варшавського Центру східних досліджень.

Американська приватна розвідувально-аналітична організація Stratfor пише про те, що Росія приглядається до вразливих європейських держав. «Тінь» постійної присутності великої сусідки насамперед відчувають країни, розташовані на периферії Європи – держави Балтії, Балканського півострова, а також Центральної і Південної Європи. Ними легко маніпулювати, особливо з огляду на те, що Росія прагне не допустити розширення Євросоюзу і НАТО і сіє розбрат в країнах, що входять до їхнього складу. Особливо в таких питаннях, як санкції і нарощування військової присутності.

Американські аналітики звертають увагу на те, що для тиску у відстоюванні своїх інтересів у цих державах Росія, окрім армії, має арсенал засобів. «І особливу небезпеку для країн, розташованих на кордонах Європи, становлять деякі тактичні прийоми і способи ведення гібридної війни, серед яких – політичні маніпуляції, каральні заходи в сфері поставок енергоносіїв і економіки, кібератаки, підривна діяльність, пропагандистські кампанії і поширення дезінформації», – пише Stratfor.

Розмірковуючи над ситуацією, зокрема, у країнах Балтії, експерти доходять висновку: головний спосіб впливу Росії в цьому регіоні є психологічна війна, адже саме перед комплексними методами гібридної агресії вони виявилися найбільш вразливими. Однак поширення впливу Кремля там стримує те, що популярність проросійських партій за межами місцевих російських громад там обмежена. А якщо ще врахувати, що в цьому регіоні є широка підтримка членства в ЄС і НАТО, то Москві досить важко вирвати країни Балтії з обіймів Заходу або спровокувати там масові заворушення, як вона це зробила на сході України. Натомість Кремль вдається до інших способів підриву урядів цих країн: наприклад, до припинення поставок енергоносіїв чи впровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції. А поряд із цими економічними важелями, Кремль ще й організовує проти країн Балтії агресивні кібератаки й інформаційну війну.

Що ж до інших регіонів, пишуть автори дослідження «Росія приглядається до вразливих держав периферії Європи», то в державах Центральної й Південної Європи Москва «робить ставку» на розколи та сіяння розбрату. При цьому Кремль «забезпечує собі додаткову підтримку з боку дружніх урядів Угорщини, Греції та Італії, що закликають скасувати санкції проти Росії». «Щоправда, ці заклики залишаються без відповіді, тому що США і Німеччина чинять на країни Євросоюзу свій тиск, намагаючись зберегти його єдність у протистоянні Росії», – мовиться у статті. Нарешті, «політику батога і пряника» Росія широко застосовує на Балканах. «Відносно деяких країн Москва вибрала доброзичливий підхід, йдучи на поступки, надаючи економічну допомогу і знижки на енергоносії. Скажімо, дружній Сербії». З іншого боку, скажімо, перед тим, як Чорногорія минулого року остаточно вирішила питання про свій вступ до НАТО, Росія, за наявними даними, організувала і підтримала спробу державного перевороту проти уряду в Подгориці. З її боку це була відчайдушна спроба заблокувати процес євроатлантичної інтеграції чорногорців. Так само Москва надає мовчазну підтримку антиалбанським рухам у Македонії (яка також прагне вступити в НАТО) і поширює чутки для того, щоб посилити підозри щодо цілей країн-членів НАТО всередині альянсу і за його межами», – підсумовує Strtatfor.

Інформаційне агентство Reuters звертає увагу на те, що нові антиросійські санкції США позначаться негативно на кредитоспроможності російського енергетичного сектора, і особливо на «Газпромі». Цитуючи міжнародне рейтингове агентство Moody’s, провідна світова інформаційна служба пише, що «новий пакет санкцій, який обмежує інвестиції в російські експортні трубопроводи, на думку Moody’s, створює ризик послаблення переговорної позиції «Газпрому» з Україною щодо транзитних тарифів після 2019 року.

«При цьому експерти стверджують, що послаблення переговорної позиції «Газпрому» може привести до зростання його транзитних витрат через вищі транзитні тарифи і обсяги, порівняно з тими, які планувалися раніше», –відзначає Moody’s.

«При цьому «Газпром» ризикує отримати додаткові рахунки за експортні трубопроводи до Європи, над якими «дамокловим мечем» будуть тяжіти санкції США, що загрожують розвалом схеми європейського фінансування та затримкою будівництва газотранспортних магістралей», – прокоментували експерти й аналітики.

Зокрема, нововведені санкції можуть завадити «Газпромові» здійснити будівництво «Північного потоку-2» через можливі труднощі із фінансуванням та отриманням позик від партнерів.

Закон про санкції ставить під загрозу партнерів, інвесторів, кредиторів та підрядників «Газпрому» і створює ризики того, що будівництво газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік» буде затримане, відзначає агентство. «Газпром» розраховував, що з запуском цих двох трубопроводів річний обсяг транзиту газу через Україну може скоротитися з 80 мільярдів кубометрів газу в 2016 році до 15 мільярдів кубометрів газу.

Хоча через українсько-російську війну відносини Чехії, Словаччини й Угорщини з Україною набирають обертів, Росія для Праги, Братислави й Будапешта залишається пріоритетною. Про це у своїй аналітичній статті пише варшавський Центр східних досліджень.

«По-новому глянути на східні регіони спонукала Братиславу, Прагу й Будапешт російсько-українська війна», – зазначають автори дослідження, названого «Заново віднайдений сусід: відносини Чехії, Словаччини та Угорщини з Україною».

І хоча при цьому співпраця з Києвом набирає обертів, відносини з Росією для цих держав залишаються головним пріоритетом. Звісно, тривають і зміцнюються дипломатичні контакти цих країн, а так звана «Вишеградська група» активізувала політичну й підтримку України в рамках ЄС.

Особливим успіхом у цих відносинах з Україною стало співробітництво у сфері енергопостачань. «Однак «проросійські жести», зроблені деякими провідними політиками з Чехії, Словаччини та Угорщини, залишаються викликом для відносин між Братиславою, Будапештом, Прагою та Києвом. До того ж співпраця між Угорщиною та Україною ускладнюється суперечкою щодо угорської меншини в українському Закарпатті», – зауважують автори статті.

Найважливішим пріоритетом у зовнішній політиці Києва традиційно була співпраця із заможнішими країнами, а також із тими державами, які розглядаються, як основні гравці в НАТО та ЄС (особливо США, Німеччина та Франція). Натомість «Вишеградську четвірку» (Чехія, Словаччина, Угорщина та Польща) Київ розглядає головним чином як корисний форум для лобіювання своїх інтересів у ЄС та НАТО. Водночас, зауважують експерти Центру східних досліджень, Україну менше цікавить використання «Вишеградської четвірки» як платформи для зміцнення регіонального та двостороннього співробітництва з державами Центральної Європи.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG