Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 01:55

В Європі державні кошти йдуть на розбудову партій, в Україні – на рекламу – експерти


Політична реклама вже стала звичним явищем на вулицях українських міст. Київ, вересень 2015 року

Понад 200 мільйонів гривень, виділених за півроку з держбюджету на діяльність політичних партій, йдуть здебільшого на рекламу, кажуть експерти. Натомість в європейській практиці держфінансування забезпечує передусім розвиток політичної системи та законодавчої діяльності. Хоча до цього українським партіям ще далеко, експерти вважають, що закон про державне фінансування партій помалу змінює українську політику на краще.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель зазначає, що, згідно з результатами аналізу звітів за другий квартал 2017 року, більшість партій неналежним чином використовує державне фінансування. Він пояснює це браком досвіду роботи з державними грошима. Як приклад він наводить кінець 2016 року, коли партії почали масово витрачати кошти на політичну рекламу.

Інфографіка із сайту Комітету виборців України
Інфографіка із сайту Комітету виборців України
Склалася абсурдна ситуація, коли за кошти платників податків партії вітали цих платників податків з Новим роком

«Був період новорічних свят, і тоді партії масово пішли до телевізора і крутили політичну рекламу у вигляді новорічних привітань. Склалася абсурдна ситуація, коли за кошти платників податків партії вітали цих платників податків з Новим роком», – каже Кошель. За його словами, ситуація викликала суспільний резонанс, внаслідок якого такої реклами стало менше, проте деякі парламентські партії досі практикують оплату реклами з бюджету. При цьому, за даними КВУ, більше сотні непарламентських політичних партій не подають звітів і фактично існують лише на папері.

Експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Сергій Адаменко погоджується з тим, що партії поки достеменно не знають, на що можуть і повинні витрачати державні кошти.

Чіткого розмежування, куди партії мають витрачати гроші, в нашому законодавстві не існує

«Чіткого розмежування, куди партії мають витрачати гроші, в нашому законодавстві не існує, тому вони витрачають кошти на свій розсуд. В Європі це в першу чергу оренда офісів, зарплата працівникам, зв’язок, аудиторські послуги, дослідницька робота, організація освітніх заходів для своїх працівників та виборців і політичні кампанії», – каже він.

Експерт додає, що політичні кампанії в бюджеті України є окремою статтею видатків, а закон про державне фінансування політичних партій передбачає виділення коштів на статутну діяльність.

Як пояснює Олексій Кошель, метою закону було в першу чергу зробити партії незалежними від фінансово-олігархічних груп та дати поштовх розвитку партій, створенню експертно-аналітичних центрів, які б розробляли проекти законів та проводили дослідження, тоді як витрати на рекламу, на його переконання – найгірший варіант.

Олексій Кошель
Олексій Кошель

Аби керівництвам політичних партій було легше зробити правильний вибір, голова КВУ пропонує заборонити політичну рекламу як таку у виборчий та міжвиборчий періоди: «Це практика багатьох європейських країн, яка дозволить зробити українські вибори в 4-5 разів дешевшими. Видатки на рекламу в партій сьогодні сягають 70-90%», – пояснює він.

Усього в 2017 році на фінансування політичних партій передбачено близько 400 мільйонів гривень.

Важливо пояснювати платниками податків, чому їхні кошти йдуть на фінансування партій, вважає політолог Сергій Таран.

Сергій Таран
Сергій Таран
Олігарх, який вкладає в партію, потім відбиває в три рази більше з того самого бюджету

«Якщо ви вийдете до людей і спитаєте, які джерела вони вважають логічними, вони скажуть: «Хай бізнесмени платять, чому за це має платити бюджет?». Вони не розуміють, наскільки це економно для бюджету – фінансувати партії національним коштом, а не коштами олігархів. Тому що олігарх, який вкладає в партію, потім відбиває в три рази більше з того самого бюджету», – стверджує політолог.

При цьому Олексій Кошель впевнений, що, незважаючи на складнощі із впровадженням та окремі недопрацювання, закон про державне фінансування партій пішов на користь українській політиці.

Ми бачимо детінізацію політичних партій. Почали платити офіційну зарплату

«Після наступних виборів ми побачимо інший результат, коли малі партії (ті, що набрали 2% і більше голосів – ред.) також отримають державне фінансування. Це змінить палітру української політики, принципи та правила, – сподівається він. – Якщо порівняти нинішні звіти та звіти за підсумками останнього кварталу 2016 року, ми бачимо детінізацію політичних партій. Почали платити офіційну зарплату, до цього були, вочевидь, зарплати в конвертах».

Позафракційний депутат Борислав Береза переконаний, що ідея держфінансування партій має жити і впроваджуватися й надалі.

Борислав Береза
Борислав Береза
Треба просто внести зміни до закону і не давати можливості політичним проектам витрачати гроші на відкриту рекламу

«Якщо хтось їсть сиру картоплю, це не означає, що їсти картоплю треба заборонити. Так само й тут: фінансування партій – це правильна дія, яка існує в багатьох країнах світу. Інша справа, що абсолютно неправильне використання грошей платників податків... Аби цього не було, треба просто внести зміни до закону і не давати можливості політичним проектам витрачати гроші на відкриту рекламу», – вважає політик.

При цьому, згідно із розрахунками експертів, у 2018 на статутну діяльність партій буде виділено вже більше 1 мільярда гривень, адже фінансування розраховується на основі мінімальної заробітної плати станом на 1 січня попереднього року.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG