Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 18:21

Парламентські партії обійдуться українцям майже як «Євробачення»


Депутати під час сесії, 21 грудня 2016 року

Політичні партії з минулого року почали отримувати кошти українських податківців на ведення своєї діяльності. Державне фінансування партії витрачають переважно на рекламу самих себе, на заробітні плати та на оренду приміщень. Передбачалося, що кошти з бюджету мали б звільнити політичні партії від впливу олігархів. Втім, стали лише прикриттям для тіньових схем, на думку ініціатора ухвалення цього законопроекту. У 2017 році парламентські партії отримають з державного бюджету понад 400 мільйонів гривень, що перевищує державне фінансування музеїв і майже дорівнює сумі, виділеній державою на «Євробачення».

Українці почали фінансувати політичні партії з другої половини 2016 року, тобто запрацював механізм отримання партіями грошей з бюджету країни, чого раніше не було.

Державне фінансування наразі можуть отримати лише парламентські партії, а з наступних виборів до Верховної Ради – всі політичні сили, які пройдуть бар'єр у 2% від всіх голосів виборців.

Детально умови фінансування партій, звітності та відповідальності ​прописані в законі «Про політичні партії в Україні».

Сума, яка виділяється партіям, визначається так: 2% від мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня, що передує року виділення коштів з державного бюджету, множиться на кількість виборців, які взяли участь у останніх парламентських виборах. Таким чином: більша явка на виборах збільшує і державне фінансування політичних партій.

Витрачати кошти партії можуть лише на свою статутну діяльність. В 2016 році з бюджету країни на це було виділено 391 мільйон гривень.

Кошти розподіляються партіям пропорційно до набраних голосів на виборах. А 10% від загальної суми розподіляються між тими силами, які дотрималися гендерної квоти, тобто коли кожен третій із обраних депутатів є іншої статі. Таким чином керівників партій заохочують включати в списки більшу кількість жінок.

Рішення про виділення коштів партіям ухвалює Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). Фактично фінансування партій розпочалося восени 2016 року. Всього за період з вересня до грудня партіям було виплачено понад 167 мільйонів гривень з бюджету:

– «Народний Фронт» отримав із держбюджету 50,2 мільйона гривень

– «Блок Петра Порошенка» – 49,5 мільйонів гривень

– «Самопоміч» – 44,4 мільйона гривень ( з них 19,5 – за гендерною квотою)

– Радикальна партія Олега Ляшка – 16,9 мільйона гривень

– ВО «Батьківщина» – 6,4 мільйона гривень

– «Опозиційний блок» відмовився від державного фінансування.

Невикористані до кінця року кошти мають бути повернені державі. У 2016 році «Народний фронт» повернув 3,9 мільйона гривень, «Самопоміч» – 1,8 мільйона гривень.

На що партії витратили мільйони

Комітет виборців України (КВУ) проаналізував звіти партій, які вони опублікували на своїх сайтах. Втім, звіти Радикальної партії Олега Ляшка та «Опозиційного блоку» не були оприлюднені, тож їхні дані аналітики КВУ не змогли опрацювати.

Майже половину з отриманих, завдяки податкам українців, коштів партії витратили на політичну рекламу, зазначають аналітики КВУ.

Лідерами в цьому напрямку виявилися «Народний фронт» та «Самопоміч» , виходячи з дослідження. Ці політичні сили спрямували кожну другу гривню, отриману із державного бюджету на рекламу в ЗМІ.

Витрачання коштів на пряму рекламу – це витрачання коштів на проїдання. Це нагадує важкого підлітка, якому дають гроші на обід, а він ці кошти програє у гральних автоматах
Олексій Кошель

«Витрачання коштів на пряму рекламу – це витрачання коштів на проїдання. Це нагадує нам важкого підлітка, якому дають гроші на гарячий сніданок чи обід, а він ці кошти програє у гральних автоматах. Наша організація спільно з групою народних депутатів розробила зміни до чинного законодавства. Цей законопроект зареєстрований і він передбачає чіткі статті, на які можуть розподілятись бюджетні кошти, також є норма про заборону фінансування прямої політичної реклами», – наголошує Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України.

Спеціалісти Комітету виборців кажуть про те, що тіньову діяльність партій можна простежити по тому, як вони реєструють місцеві осередки. Більшість партійних осередків в регіонах не мають статусу юридичних осіб, аби не подавати окремі фінансові звіти до НАЗК.

Найбільше коштів на фінансування роботи місцевих осередків спрямували «Блок Петра Порошенка» та «Батьківщина».

В «Батьківщині» кошти використали переважно на оренду приміщень, в БПП на різні потреби: від оренди приміщень до заправки картриджів та виплати зарплати.

В Комітеті виборців вважають, що партії мають спрямовувати близько 70% на фінансування місцевих осередків, тоді як в структурі найбільш розгалуженої офіційної партійної мережі – у БПП на місцеві організації витрачається 20–25 % всіх коштів.

«Народний фронт» не вказав жодного осередку партій з юридичним статусом, як і Радикальна партія Олега Ляшка в звіті за третій квартал.

Із позитивів

В Комітеті виборців зауважують, що із появою державного фінансування партії почали офіційно працевлаштовувати співробітників.

Якщо «Народний фронт» раніше зазначав, що не має працівників, то нині, за підсумками року, в місцевих організаціях партії працюють 579 осіб, в центральному штабі – 22, зазначають аналітики. В БПП кількість вказаних працівників апарату зросла з 2 до 28, йдеться у звіті КВУ.

При цьому середня заробітна плата працівників приблизно однакова і дорівнює 3-3,5 тисячам гривень на місяць. Низький рівень заробітних плат в партійних організаціях аналітики Комітету виборців пов'язують із «чорною бухгалтерією» та ймовірною наявністю зарплат в конвертах.

«Є серйозні підстави вважати, що навряд чи мова йде про такі низькі заробітні плати. Швидше за все, ми спостерігаємо ситуацію, коли працівники отримують кошти в конвертах, натомість офіційно ми бачимо незначні цифри. Механізм «чорної бухгалтерії» разом із нереєстрацією місцевих осередків партій як юридичних осіб, може свідчити про те, що частина фінансів політичний партій продовжує перебувати в тіні» , – пояснює Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців.

Вплив олігархів

Ідеєю запровадження державного фінансування партій було бажання позбутися впливу олігархів на політику та зробити партії більш незалежними.

«Законодавством переважної більшості європейських країн (окрім Андорри, Білорусі, Мальти, і Швейцарії) передбачено пряме державне фінансування політичних партій» , – зазначають у НАЗК.

Такої ж думки був і депутат Сергій Лещенко, один з ініціаторів законопроекту, коли агітував голосувати «за» в парламенті. Та тепер він каже, що розчарувався у тому, як цей закон був впроваджений. Партії продовжують отримувати тіньове фінансування, тільки тепер мають офіційне прикриття для цього – державні кошти і звіти щодо їхнього використання, пояснює депутат.

Головна ідея зруйнована. Ідея була списана з кращих західних практик. В Україні її спотворили, поставили фактично на служіння олігархічним інтересам
Сергій Лещенко

«Головна ідея зруйнована. Ідея була списана з кращих західних практик. В Україні її спотворили, поставили фактично на служіння олігархічним інтересам. По-перше, політичний клас не готовий до таких практик та перетворень, по-друге, контролюючий орган самоусувається від виконання своїх обов'язків. Для того, щоб ідея запрацювала, партії мають подавати правдиві звіти, які мають перевірятися компетентними органами. Зараз партії отримують державне фінансування, незалежно від своїх звітів. Думаю, що якби вони порожні сторінки здали б, НАЗК би їх прийняло» , – пояснює Сергій Лещенко

Згідно з аналізом Комітету виборців, доходи парламентських партій на 89% складаються з того, що надала їм держава. Олег Кошель вважає, що цих коштів цілком достатньо для незалежної діяльності партій. Втім, називає чинний закон недосконалим і таким, що дає можливість витрачати гроші українців, зокрема й на підкуп виборців.

Під категорію «фінансування статутної діяльності» можуть потрапляти легальні форми підкупу виборців: транспортні послуги, послуги дозвілля, розваги, концерти
Олег Кошель

«Під категорію «фінансування статутної діяльності» можуть потрапляти легальні форми підкупу виборців: транспортні послуги, послуги дозвілля, розваги, концерти тощо», – наголошує Олег Кошель.

Перевірка: громадська й державна

Аналітики руху «Чесно» представили власний онлайн-проект «Золото партій». На сайті можна ознайомитись із доходами та витратами політичних організацій. Деякі статті витрат активісти руху ретельно аналізують і направляють звернення до НАЗК із заявами про порушення законодавства.

Звіти для проекту беруть ті, які опубліковані на сайті НАЗК.

«У нас була стаття по «Народному фронту», коли ми виявили на мільйон гривень публікацій в онлайн-ЗМІ, які не проходили по звіту. НАЗК розглядало це питання, ми писали запит, в результаті поки ще реакції немає. Інше питання – один з донорів «Батьківщини» перевищив максимально допустиму суму внеску, ми звернулись до НАЗК, цю справу передали прокуратурі. Поки що в прокуратурі вона і застрягла», – розповідає Остап Кучма, аналітик руху «Чесно».

Остап Кучма розповідає, що тіньові схеми фінансування партій викрити зі звітів практично неможливо. Аби їх викрити, необхідна робота цілої групи, яка б моніторила витрати партії: відшукувала офіси та приміщення, не вказані у звітах, збирала інформацію про незазначений друк газет, реклами тощо.

В НАЗК кажуть, що всі партії, які отримали державне фінансування, звіти здали. Лише Радикальна партія Олега Ляшка не подала звітність за четвертий квартал. Політичні сили, які отримували гроші з бюджету, мають пройти обов'язковий фінансовий аудит.

Річні звіти в НАЗК перевірятимуть ще протягом кількох місяців.

За результатами перевірки всіх українських політичних партій за період третього кварталу 2016 року виявлено 12 порушників, втім, серед них немає парламентських політичних сил.

Скільки грошей заплатять українці партіям у 2017 році

В цьому році на діяльність політичних партій з бюджету виділяється близько 442 мільйонів гривень. Для порівняння, музеї та бібліотеки мають отримати від держави 396 мільйонів гривень у 2017 році, а на проведення «Євробачення-2017» у державному бюджеті закладено 455 мільйонів гривень.

Якщо в Польщі кожен виборець фінансує партію в розмірі менше ніж 10 гривень на рік, то в Україні партія отримує від кожного виборця понад 13 гривень, зазначає Олексій Кошель, що є достатньо великою сумою коштів, аби забезпечувати свою діяльність, додає він.

В НАЗК вже розповіли, які партії скільки отримають у 2017 році. Жодна партія не надавала відмови від державних коштів.

Олександр Вілкул, співголова фракції «Опозиційний блок» розповів Радіо Свобода, що в цьому році партія не відмовлятиметься від грошей, а планує спрямувати їх на допомогу людям. Яка конкретно це буде допомога, в партії визначаться згодом.

«Гроші, які минулого року ми залишили в бюджеті, просто розікрали. Тому вважаю, що буде правильно, якщо в цьому році ми ці гроші візьмемо і спрямуємо на те, щоб говорити правду про владу і на те, щоб допомагати простим людям, інакше ці гроші знову розкрадуть», – наголошує Олександр Вілкул.

Таким чином політичні партії отримають:

«Народний фронт» – 113 мільйонів 753,5 тисячі гривень

«Блок Петра Порошенка» – 112 мільйонів 103,6 тисячі гривень

«Самопоміч» – 56 мільйонів 394,56 тисяч гривень

«Опозиційний блок» – 48 мільйонів 467,7 тисячі гривень

Радикальна партія Олега Ляшка – 38 мільйонів 257,9 тисячі гривень

«Батьківщина» – 29 мільйонів 182,2 тисячі гривень

Об'єднанню «Самопоміч» за збереження гендерної квоти додатково передбачено 44 мільйони 239,94 тисячі гривень.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG