Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 02:52

Відсутність військової програми розвитку – це наслідок відсутності програми загальнодержавної – Жданов


Військові Збройних сил України на параді на честь Дня Незалежності. Київ, 24 серпня 2017 року

Армії бракує конкретного плану дій і реальних змін, констатують представники експертного середовища. Так вони коментують інтерв’ю Міністра оборони Степана Полторака, в якому він перерахував п’ять пріоритетів реформування ЗСУ. Серед них міністр назвав, зокрема, кадрову політику, вступ України до НАТО тощо. Експерти зазначають, що для початку військове керівництво повинно втілити вже наявні документи і зробити висновки з попереднього досвіду, в тому числі – подій Іловайська 2014 року.

Коментуючи слова міністра оборони про пріоритети реформування, військовий експерт Олег Жданов погоджуються із тим, що «кадри вирішують все». Але він нарікає на брак конкретики як в словах міністра, так і в діяльності оборонного відомства загалом.

Ми не побачили програму розвитку та реформування збройних сил, жодного календарного плану
Олег Жданов

«Ми не побачили програму розвитку та реформування збройних сил, програму переозброєння збройних сил на сьогодні, жодного календарного плану: куди ми йдемо, які Збройні сили будуємо, який має бути наш кінцевий результат і коли ми на нього очікуємо», – перераховує експерт.

Олег Жданов
Олег Жданов

Така ситуація, на думку Жданова, є природним наслідком відсутності загальної державної програми розвитку, адже, каже він, армія не може існувати окремо від держави:

«Немає програми державної, програми економічної, звідси отримуємо висновок, що немає програми військової».

Що ж до вступу до НАТО, який Степан Полторак визначив одним з пріоритетів України у військовій сфері, то варто брати до уваги, що до альянсу вступають не армії, а країни, нагадує історик, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров. Він згадує, що Україна зробила певний поступ в цьому напрямку за часів президента Віктора Ющенка, але при Януковичі більшість кроків, спрямованих на здобуття членства в Альянсі, залишалися на папері.

В 2014 відмовилися від позаблокового статусу – чудово. Потім почали говорити про наближення до стандартів НАТО. А от політична воля лише в червні цього року була визначена
Ігор Тодоров

«Практично до цього року не було чітко артикульовано мету вступу до Альянсу. В 2014 відмовилися від позаблокового статусу – чудово. Потім почали говорити про наближення до стандартів НАТО, але це перш за все технічне питання, – пояснює Тодоров. – А от політична воля лише в червні цього року була визначена у змінах до законів «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки».

В інтерв’ю Степан Полторак наголосив, що подальше зміцнення обороноздатності України можливе лише за умови впровадження радикальних змін. На думку військового оглядача Юрія Бутусова, під «радикальними змінами» мається на увазі початок фактичної роботи.

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов
В нашій країні радикальність – це коли починає працювати система
Юрій Бутусов

«В нашій країні радикальність – це коли починає працювати система. Якщо буде системність у діях, то це і буде той самий радикалізм, про який вони усі говорять. Реформи і радикалізм в Україні – це просто нормальне і послідовне державне управління, яке нам треба відтворити. Оце і є головне проблема – як Міноборони, так й інших відомств», – впевнений експерт.

Робота над помилками

Два роки тому Рада національної безпеки і оборони схвалила нову воєнну доктрину. Тоді президент Петро Порошенко із цього приводу заявив, що доктрина не лише офіційно визнає Росію противником України, а й має в своєму фокусі євроатлантичну інтеграцію, зокрема втілення критеріїв членства в НАТО.

Олег Жданов зазначає, що ця доктрина не відповідає концепції безпеки країни, розробленій РНБО в січні 2016 року, адже концепція мала бути розроблена раніше. Крім того, нагадує він, в травні 2016 року офіцери ЗСУ спільно з фахівцями НАТО розробили Стратегічний оборонний бюлетень, який являє собою фактично концепцію реформування ЗСУ. Документ був затверджений президентом України і переданий начальнику Генштабу.

«Півтора року пройшло – де цей документ, що по ньому зроблено? А там розділ починається зі структури ЗСУ, системи управління військами. В принципі, це концепція того, що нам пропонують будувати», – каже експерт.

Ще одним важливим аспектом ефективного розвитку Збройних сил оглядачі називають вміння зробити правильні висновки з власних поразок і невдач. Це питання набуває актуальності в контексті Іловайської операції: рівно три роки тому українські війська, виходячи з оточення, зазнали важких втрат.

Тарас Костанчук, який під час боїв за Іловайськ командував штурмовою групою батальйону «Донбас», в інтерв’ю Радіо Свобода нарікає на те, що належних висновків із тих подій досі не зроблено:

Не визнавати помилок, не провести аналіз і далі воювати – це означає наплювати на тих, хто загинув, і далі наступати на ті ж самі граблі!
Тарас Костанчук

«Це ганьба для України – країни, яка позиціонує себе як європейська країна з європейськими цінностями. Ми ще такі далекі від цих цінностей. Ганьба для країни, яка не хоче визнавати своїх помилок навіть там, де загинули її діти. Не визнавати цих помилок, не провести аналіз і далі воювати – це означає наплювати на тих, хто загинув, на їхніх родичів, і далі наступати на ті ж самі граблі!» – переконаний він.

Костанчук побоюється, що відсутність аналізу Іловайського «котла» та покарання винних може призвести до повторення трагедії.

Із ним погоджується й Олег Жданов.

«Лишились ті ж керівники – я маю на увазі вищий командний склад ЗСУ, – які спокійно знаходяться на посадах, отримують чергові звання та далі продовжують керувати нашими військами сьогодні. Хоча треба було не просто робити висновки, а приймати рішення, і за таку трагедію, яка сталася в Іловайську, хтось повинен був відповісти», – впевнений він.

Підрозділ армії США на параді з нагоди Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року
Підрозділ армії США на параді з нагоди Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року

Підсумовуючи стан справ із реформуванням ЗСУ, Ігор Тодоров наголошує на необхідності залучати громадський сектор до формування більш конкретного бачення подальшого розвитку армії та вирішення питань, пов’язаних із безпекою. Крім того, науковець звертає увагу на те, що визначення статусу Росії як агресора має бути артикульоване ще більш чітко.

«Це має бути закріплено не лише словами президента чи навіть у військовій доктрині, яку він підписав, а на законодавчому рівні, щоб увесь світ це розумів. Тому що наші партнери можуть абсолютно аргументовано сказати: ну, вибачте, у вас же не війна, у вас АТО», – зауважує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG