Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 08:13

Сучасні українсько-польські відносини – це «стратегічний маразм» – експерти


Презентація звіту «Пріоритетне партнерство». Варшава, 4 вересня 2017 року

Варшава – Вперше протягом 25 років українсько-польські відносини опинилися на небезпечному віражі. У відносинах між країнами бракує довготермінових перспектив і панує відчуття ідейної порожнечі й нагромаджуються двосторонні численні проблеми. Про це у Варшаві говорили українські та польські експерти, які спільно написали звіт про сучасний стан взаємовідносин України та Польщі і дали рекомендації, як відновити пріоритетне партнерство двох сусідніх держав.

19 експертів з Польщі та України протягом кількох місяців працювали над спільним документом «Пріоритерне партнерство. Спільне бачення польсько-українських стосунків». У цьому документі експерти дали невтішний діагноз відносинам між країнами-сусідами – «стратегічний маразм». Як розповів один із авторів звіту Дмитро Шульга, найбільше розходження між польськими та українськими аналітиками спричинило саме це визначення ситуації. Польська сторона наполягала на варіанті – «стратегічний маразм», натомість українська – «стратегічний абсурд».

Абсурдність ситуації полягає передусім у тому, пояснюють експерти, що охолоджуються відносини двох великих сусідніх держав, яким загрожує агресивна Росія. Одним із найбільших каменів спотикання між поляками та українцями стали не сучасні проблеми, а події з минулого, якими багато експертів і політиків раніше легковажили.

Андрій Дещиця, посол України у Польщі, каже, що документ про бачення майбутнього, який створила група експертів, дуже своєчасний. За словами посла, такий глибокий аналіз ситуації потрібен політакам, урядам та громадським діячам.

Андрій Дещиця
Андрій Дещиця

В якийсь момент в українсько-польських відносинах значну роль в порядку денному зайняли історичні питання, вони, звісно, важливі, але передусім для істориків, для з’ясування того, що сталося в минулому. Натомість для того, щоб розвивалася стратегічна співпраця, потрібне бачення майбутнього
Андрій Дещиця

«В якийсь момент в українсько-польських відносинах значну роль в порядку денному зайняли історичні питання, вони, звісно, важливі, але передусім для істориків, для з’ясування того, що сталося в минулому. Натомість для того, щоб розвивалася стратегічна співпраця, потрібне бачення майбутнього, зокрема двосторонніх відносин в рамках регіону і в рамках Європи. Тому щоразу, коли виникають такі ініціативи і з’являються такі тексти, вони потрібні державним діячам, політикам і громадськості України та Польщі», – каже Дещиця.

Добрі відносини між країнами не можуть триматися тільки на особистих стосунках – Пелчинська-Наленч

У рекомендаціях щодо відновлення польсько-українського стратегічного партнерства експерти перелічили його пріоритетні напрямки, зокрема, в сфері безпеки, енергетики, обронності, гібридної війни, а також історії.

У своєму звіті аналітики зазначили: «Польсько-українські відносини потрібно підпорядкувати справі солідарності у зв’язку з загрозою з боку російської політики агресії, яка складається як з мілітарних загроз, так і гібридних (дезінформації, політичної корупції, кібератак, економічного тиску, енергетичного шантажу тощо), а також із провокацій, таких як нещодавній обстріл польського консульства в Луцьку».

Катажина Пелчинська-Наленч, одна з польських авторів звіту, каже, що польсько-українська співпраця не може обмежуватися самими питаннями безпеки, потрібно одночасно займатися і питаннями безпеки, і кордону, і історії, та для цього потрібні відповідні структури. «Добрі відносини між країнами не можуть триматися тільки на добрій волі, симпатії чи дружбі тих чи інших груп людей, тож дуже важлива інституціоналізація», – пояснює експерт.

Пелчинська-Наленч наголошує, що українцям і полякам потрібно виробити особливо формулу в ставленні до спільної трагічної історії.

Я навмисне говорю про історію насамкінець, бо поділяю погляд, що вона не може домінувати над усім, але це ілюзія, що її можна просто відкласти «на потім». Те, наскільки це важлива тема, показала робота нашої групи, бо ми найбільше сперечалися про історичну частину
Катажина Пелчинська-Наленч

Експерт розмірковує: «Я навмисне говорю про історію насамкінець, бо поділяю погляд, що вона не може домінувати над усім, але це ілюзія, що її можна просто відкласти «на потім». Те, наскільки це важлива тема, показала робота нашої групи, бо ми найбільше сперечалися про історичну частину, тож просто необхідно, у нас нема іншого виходу, погодитися на незгоду. Цього питання не можна відкласти, про нього не можна не розмовляти, не можна очікувати, що українці погодяться на наш варіант і навпаки – ми на український. На сьогодні принцип «згода не незгоду» , ймовірно, є єдиним виходом із ситуації».

Питання кордону визнають якоюсь другорядною темою, а це центральна тема, це те, що між нами, щось, що де-факто відділяє Євросоюз від найбільшого сусіда. Цей кордон є анахронізмом, бо замість того, щоб бути сучасною лінією перетину, він є місцем, яке передусім служить прикордонній торгівлі. Це патологія. І це потрібно змінити
Катажина Пелчинська-Наленч

Разом з тим Пелчинська-Наленч говорить про пекучу проблему польсько-українського кордону, яка мусить стати пріоритетом у відносинах двох держав. Вона пояснює: «Питання кордону визнають якоюсь другорядною темою, а це центральна тема, це те, що між нами, щось, що де-факто відділяє Євросоюз від найбільшого сусіда. Цей кордон є анахронізмом, бо замість того, щоб бути сучасною лінією перетину, він є місцем, яке передусім служить прикордонній торгівлі. Це патологія. І це потрібно змінити».

У Польщі погано знають про події та реформи в Україні, а це сприяє українофобії – експерти

Польський експерт Адам Бальцер однією з причин погіршення двосторонніх стосунків вважає недостатній рівень знань у Польщі щодо подій в Україні. За його словами, зростає диспропорція між сприйняттям поляками та українцями одне одного. За даними соціологічних досліджень, серед усіх народів українці найбільше симпатизують полякам, натомість лише 30 відсотків опитаних поляків симпатизують українцям, наступні 30 відсотків – ставляться до них байдуже, а ще 30 відсотків – українців не люблять. Бальцер наголошує, що українофобію роздмухують в інтернеті, і що особливо тривожно – найбільше їй піддається польська молодь.

Адам Бальцер
Адам Бальцер

Ми чули від нашого міністра закордонних справ, що з Бандерою в Європейський союз Україна не ввійде, що Польща братиме приклад з Греції, яка блокує вступ до Македонії. Це шалена ідея, щоб брати приклад з Греції. Тим часом небагато хто у Польщі знає про те, що в процесі декомунізації в Україні змінено 51 тисячу назв вулиць, і тільки 34 з них назвали іменем Бандери
Адам Бальцер

«Якщо наші відносини мають будуватися не на маразмі та абсурді, то вони мусять бути глибоко закорінені в суспільствах. А це питання, того, що в Польщі не розуміють, що відбувається в Україні. Один приклад. Ми чули від нашого міністра закордонних справ, що з Бандерою в Європейський союз Україна не ввійде, що Польща братиме приклад з Греції, яка блокує вступ до Македонії. Це шалена ідея, щоб брати приклад з Греції. Тим часом небагато хто у Польщі знає про те, що в процесі декомунізації в Україні змінено 51 тисячу назв вулиць, і тільки 34 з них назвали іменем Бандери», – говорить Бальцер.

Міхал Боні, депутат Європейського парламенту та колишній міністр інфраструктури Польщі каже, що одна з причин прохолоднішого ставлення польських та євросоюзних політиків до України – це недостатній рівень знань про українські реформи: «Я гадаю, що в рамках цього пріоритетного партнерства потрібно виразно говорити про масштаби і обсяги реформ, які впроваджує Україна. У Польщі та в цілому в Європі небагато про це знають. Іноді я своїм колегам говорю так: «Якби Польща у 1989 році, починаючи трансформацію, проводячи великі реформи, крім цього, мала б на голові війну, то я не знаю чи польська трансформація, яку представляють як великий польський успіх, була б вдалою».

На думку, Міхала Боні, стратегічне партнерство Польщі з Україною повинно полягати, зокрема, у поширенні об’єктивної інформації про хід та масштаби українських реформ.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG