Засудити на міжнародному рівні міжконфесійний конфлікт у М’янмі, який має ознаки геноциду, закликали представники українських мусульман та активісти інших віросповідань. Із цими вимогами вони вийшли до українського МЗС і передали своє звернення українському дипломатичному відомству. У МЗС наразі ніяк не коментують події у М’янмі. Частина експертів радить українському урядові засудити всі сторони конфлікту в північно-західному регіоні М’янми, частина – радить уникати політичних заяв, а натомість – зосередитися на гуманітарній допомозі потерпілим від конфлікту.
Понад двісті активістів, переважно представники мусульманської спільноти України, вийшли на підтримку мусульманської меншини рохінджа у М’янмі, представники якої, за повідомленнями світових медіа, гинуть та стають біженцями через конфлікт з представниками буддистської більшості М’янми та з армією і силовиками цієї країни.
Учасники акції скандують «Ні геноциду, ні тероризму!», тримають у руках плакати із закликом припинити кровопролиття у М’янмі. За словами протестувальників, міжконфесійний конфлікт у цій країні триває багато років, і зараз відбувається чергове загострення. Проте світова спільнота приділяє цій проблемі неприпустимо мало уваги, наголошують активісти.
Один з ініціаторів акції під МЗС України, муфтій Духовного управління мусульман України УММА Саїд Ісмагілов наголошує, що український уряд та дипломатичний корпус не повинні залишатися осторонь і мають виступити на міжнародному рівні з вимогою припинити кровопролиття у М’янмі. За його словами, людське життя є найвищою цінністю, і люди в зоні конфлікту потребують захисту, незалежно від їхнього віросповідання. Саїд Ісмагілов уточнив, що українська акція відбувається синхронно з подібними мітингами у інших країнах світу.
Відбуваються етнічні чистки та геноцид за релігійною ознакою саме у М’янмі. І тому акції тривають у багатьох країнах світу. Україна має виступити на міжнародній арені і стати на захист поневолених людей, з яких знущаються, яких вбиваютьСаїд Ісмагілов
«Відбуваються етнічні чистки та геноцид за релігійною ознакою саме у М’янмі. І тому акції тривають у багатьох країнах світу, мета яких – привернення уваги світової спільноти до цих проблем. Світ зараз став маленьким і глобалізованим, і події, які відбуваються у віддаленому куточку світу, можуть одразу стати відомі усім. Тому небайдужі люди України стали ініціаторами звернення, щоб політичне керівництво країни і міжнародні організації звернули увагу на цю проблему і якось вплинули на це, сприяли припиненню насильства, – закликає муфтій. – Коли Україна відчуває проблеми, вона апелює до світового співтовариства, щоб підтримали українців. Тому і зараз Україна має виступити на міжнародній арені і стати на захист поневолених людей, з яких знущаються, яких вбивають. Які б не були витоки цього конфлікту, але прав людини там мусять дотримуватися. Адже вбивати жінок і дітей – це ненормально, це є великим гріхом і злочином», – наголосив Саїд Ісмагілов.
За його словами, внаслідок конфлікту на північному заході М’янми численні біженці, представники меншості рохінджа, намагаються врятуватися, переходячи кордон у бік Бангладеш.
Учасники протесту передали свої вимоги МЗС. Однак дипломатичне відомство наголосило Радіо Свобода, що наразі не дає коментарів на цю тему, бо «питання опрацьовується» і свою точку зору МЗС висловить найближчим часом.
Краще промовчати і надати гуманітарну допомогу, без політичного підтексту – експерт
Українському дипломатичному відомству нині не варто робити якихось заяв щодо подій у М’янмі, бо це може лише нашкодити, стверджує у розмові з Радіо Свобода політолог, керівник Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
Оголосити про надання гуманітарної допомоги потрібно, без політичного підтексту та контексту. Це максимум, який може тут зробити УкраїнаОлександр Солонтай
«На мою думку, правильно – мовчати в ситуації, коли Україна не може бути активним зовнішньополітичним гравцем, суб’єктом. Краще не робити поганих необдуманих кроків і поспішних висновків. Але оголосити про надання гуманітарної допомоги потрібно, без політичного підтексту та контексту. Це максимум, який може тут зробити Україна. Той, хто є спеціалістом, той розуміє природу походження цього конфлікту та його історію. А хто знає ситуацію поверхово, може зробити якісь провокативні заяви. Наприклад, порівнювати конфлікт з українсько-російським, з подіями у Криму та на сході держави. Щоб не наражатися на такі ризики, краще на рівні держави це не коментувати», – підсумовує аналітик.
Зовсім іншої думки дотримується виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Він наголошує, що МЗС України варто засудити конфлікт у М’янмі і виступити проти тих, хто розпалює його, незалежно від їхньої релігійної приналежності.
Україна має однозначно виступати проти насильства та етнічних чисток, за максимально прозоре розслідування цих подійІгор Семиволос
«Ми спираємося на інформацію, яка нині є суперечливою. Але разом з тим очевидно, що ця меншина рохінджа активно витісняється з території М’янми. Бачимо, що села – спалюють. Це є не випадковостями, діями людей, бо в сезон дощів самозапалювання не буде. Конфлікт має глибокі корені. Ця етнорелігійна меншина була упосліджена ще з колоніальних часів. І там не лише місцеве населення страждає від етнічної чистки. Там є і радикальні ісламістські бойові групи, дії яких спровокували останній спалах насильства. Нині армія, враховуючи її роль у цій країні, тисне на президента М’янми, і ми бачимо спробу «остаточного вирішення» цього питання. «Закриттям кордону» це називають лише формально, реально ж це – етнічні чистки. Україна має однозначно виступати проти насильства та етнічних чисток, за максимально прозоре розслідування цих подій. Водночас треба засудити і дії радикальних ісламістів, які спровокували його», – уточнює експерт.
Про загострення конфлікту між буддистськими та мусульманськими місцевими громадами М’янми світові медіа повідомляють з кінця серпня.
В ООН та в уряді Бангладеш говорять про приблизно 38 тисяч мусульман із М’янми, які вже шукають порятунку у цій країні.
За різними даними, вже десятки людей загинули внаслідок сутичок у північно-західному регіоні М’янми після того, як бойовики, що представляють етнічно-релігійну меншість рохінжда, напали на поліцейський пост 25 серпня.
Активісти рохінджа і ті з них, хто утік до Бангладеш, заявляють, після цього нападу на поліцейський пост місцеві буддисти, а віднедавна і військові, вдаються до актів «помсти» проти місцевих мусульман.
