Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 15:16

Пропозиція Путіна щодо миротворців цікава, проте неприйнятна – Вершбоу


Колишній заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу – один із тих західних політиків, хто називає себе другом України. Саме йому належать знамениті «травневі тези», коли в 2014-му Вершбоу заявив, що після анексії Криму й подій на Донбасі «Росія для альянсу більше не партнер, вона тепер для НАТО – противник». Він переконаний, що Сполучені Штати повинні надати Києву летальну зброю для захисту від Росії. Проте є й багато інших видів оборонної зброї, яка може стати в нагоді Збройним силам України на Донбасі, додає Вершбоу. Про миротворчу місію ООН, наївність Заходу та перспективи вступу України до НАТО він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода після участі в зборах «Ялтинської європейської стратегії».

– Президент Порошенко сам сказав, що Україна сконцентрується на виконанні реформ, підвищенні кваліфікації армії та намаганнях відповідати стандартам НАТО до 2020 року. І я думаю, що в 2020-му вже можна буде більш реалістично говорити про членство в НАТО, аніж зараз. Тому що зараз Україна не готова. І, якщо чесно, то союз НАТО теж не готовий до України. Проте альянс обіцяє дотримуватися політики «відкритих дверей». І коли вона буде більш кваліфікованою – почнуться переговори.

– Проте в української армії зараз є «козир», який має не кожна країна-член НАТО: реальний бойовий досвід.

Українська армія випробувана справжньою війною, але вона досі не готова відповідати суворим стандартам НАТО

– Так, це абсолютна правда. Хоч в армії НАТО було достатньо досвіду в Афганістані і конфліктах такого типу. Але лише українській армії довелося зіштовхнутися зі справжньою російською агресією, їхніми новітніми технологіями та інформаційною війною. Тому ми маємо чому вчитися з українського досвіду.

Потрібно більше механізмів звітності про перевищення владних повноважень. Корупція всередині оборонних відомств – це проблема. Тому так, українська армія випробувана справжньою війною, але вона досі не готова відповідати суворим стандартам НАТО.

– В Україні є дискусії щодо необхідності запровадити цивільний контроль над силами оборони. Чому, на вашу думку, це важливо?

– Це одна з доктрин демократичного суспільства – коли цивільні контролюють військових. Але ми розуміємо, що коли ви впроваджуєте реформи посеред війни, то слід робити крок за кроком.

Тому це абсолютно зрозуміло, чому міністр Степан Полторак, який є військовим, буде залишатися на посаді ще декілька років. Але я думаю, що для українців зараз дуже важливо посилитись як демократичне суспільство і якогомога швидше прийти до цивільного контролю.

Інтерв’ю Александра Вершбоу проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» в червні 2017 року

– Зараз багато уваги прикуто до перспектив миротворчої місії ООН на Донбас. Росію та Україну влаштовують різні формати. Вдасться все ж домовитись, щоби «блакитні шоломи» працювали, в тому числі, на українсько-російському кордоні?

Пропозиція Путіна цікава, проте неприйнятна через свої нюанси

– Що ж, я думаю, що пропозиція Путіна цікава, проте неприйнятна через свої нюанси. Але, в будь-якому разі, це може бути початком серйозних переговорів про справжні миротворчі місії. І будь-яка така місія має, зрештою, взяти під свій контроль міжнародний кордон між Україною та Росією, якщо це відіграє роль у стабілізації ситуації та виконанні мінських домовленостей.

Тому що за умовами Мінська російські війська, будь то «зелені чоловічки» чи справжні військові мають піти. Так само, як і все сучасне озброєння, яке Росія постачає тамтешнім силам. Місія ООН може забезпечити захисний щит, що дозволить Росії піти геть, провести вибори, запровадити незалежну адміністрацію, і забезпечить підґрунтя для того, що Україна повернеться і відновить свій контроль.

Знову ж таки, це зовсім інший тип миротворчої місії, ніж той, який пропонує Путін. Але це уже маленька зміна в позиції Росії, якою варто скористатися за столом переговорів.

– Чи не думаєте Ви, що це просто спроба Путіна відволікти Захід?

– Можливо, можливо. Тоді це буде не перша така спроба. Насправді я думаю, що Росія переймається тим, що її ізоляція зростає. Їхні надії на те, що їм легко вдасться обійти санкції президента Трампа, не справдилися. Все навпаки – вони зустрілися з більш жорсткими санкціями від американського Конгресу. Європа також нещодавно оновила свої санкції.

Проте найважливіше, що уряд США говорить про надання Україні летальної зброї. Це, можливо, дасть зрозуміти пану Путіну, що час не на його боці, що ціна за цю незаконну окупацію буде зростати, поки він затягує цей конфлікт. Знову ж таки, я не думаю, що зараз переломний момент, але тиск на Росію починає працювати. І його пропозиція щодо миротворчої місії – це один із показників.

– Летальна зброя від Сполучених Штатів – це реальна перспектива для України найближчим часом?

– Я точно не знаю. Можна сказати, що є сильна підтримка цієї ініціативи, ви чули це напряму від секретаря Маттіса наприкінці серпня, і від Курта Волкера, спеціального представника США з питань України. Остаточне рішення за президентом Трампом.

Але я думаю, що є ще багато видів оборонної зброї, окрім як протитанкова, яку Україна може отримати. І я сподіваюсь, США надаватимуть більше високотехнологічних радарів, електронного військового спорядження, захищеної техніки для комунікацій, можливо, бойових машин.

До них не обов’язково застосовується визначення «смертельний», але вони можуть збільшить здатність України захистити свої війська, зменшити кількість жертв. І російські війська зрозуміли би, що не можуть наступати безкарно, як це відбувається зараз.

– За роки протистояння з Росією, в українців з’явився жарт, що «Захід глибоко стурбований», адже не відразу міжнародна спільнота зрозуміла тактику та наміри Кремля. На Вашу думку, зараз є таке розуміння?

– Я думаю, що Захід дізнається жорстку правду про Росію крізь призму того, що Росія робила Україні й досі робить. Рівень наївності щонайменше знизився. Досі є такі люди, які вірять у Росію і вірять, що її доля – бути частиною Європи. Я теж думаю, що їй місце в Європі, проте для цього їй треба слідувати європейським законам. А вона зараз порушує усі правила.

Тому зараз нас не так легко надурити, як це було раніше. Але недостатньо бути просто занепокоєними, нам треба знаходити конкретні шляхи змінити політику Путіна, і один з них – це надання допомоги Україні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG