Хоча українські політики запевняють, що не бачать принципової різниці між антикорупційнимb судом та палатою – аби орган був незалежний та ефективний – представники фахового середовища впевнені, що має місце підміна понять. Адже палату пропонують створити при Верховному суді, тоді як антикорупційна боротьба повинна починатись у судах першої інстанції.
Виступаючи на форумі YES генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що визначальним є не формат антикорупційного суду, а терміни, в які антикорупційне судочинство почне діяти.
«Мені байдуже, як це називатиметься: окремий антикорупційний суд,
Мені байдуже, як це називатиметься: окремий антикорупційний суд, антикорупційна палата– він мені потрібен завтра!
антикорупційна палата в існуючому суді – він мені потрібен завтра! Який суд швидше можете створити – такий і створюємо», – заявив Луценко.
При цьому генпрокурор висловив впевненість, що всі суди мусять бути антикорупційними: «Не може бути так, що для 26 справ НАБУ буде справжній справедливий суд, а для 4 тисяч справ по хабарях ГПУ буде такий собі суд. Всі суди для всіх підозрюваних у тяжких корупційних злочинах мають бути чесними, об’єктивними і незалежними».
Старший науковий співробітник Інституту держави і прав Микола Сірий в ефірі «Ранкової свободи» відзначив, що теоретично створення окремих судових підрозділів може мати свої переваги. Так, на відміну від Антикорупційного суду, палату буде легше розформувати чи змінити її спеціалізацію, якщо вона раптом виявиться неефективною.
Однак, якщо антикорупційна палата буде створена при Верховному суді, це ускладнить доступ до неї на нижчих ланках. При цьому, запевняє він, першочерговим наразі є питання якісної антикорупційної роботи на місцевому та апеляційному рівнях:
До Верховного суду подібні справи прийдуть лише через декілька років, а ефективна робота потрібна на рівні місцевого суду апеляційного
«До найвищого суду в країні – до Верховного суду – подібні справи прийдуть лише через декілька років, а ефективна робота потрібна на рівні місцевого суду, зокрема в частині роботи слідчих суддів, і на рівні апеляційного суду як інструменту забезпечення законності в цій сфері і якісної швидкої перевірки рішень, які приймаються», – пояснює експерт.
При цьому Сірий вважає, що в дискусії про цей орган є елемент маніпуляції: міжнародні зобов’язання України, за його словами, передбачають саме якісний розгляд справ проти корупціонерів, неважливо в якій формі.
Із цим незгоден заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда:
«У висловлюваннях міжнародних партнерів чітко артикулюється щодо створення окремого суду і прийняття закону, який би регулював його статус», – наголошує він.
Куйбіда погоджується із тим, що антикорупційний суд має бути судом першої інстанції, адже це забезпечить розгляд антикорупційних справ в розумній терміни. Крім того, між палатою та окремим судом є суттєва відмінність:
Палати суду формують самі судді цього суду. В той же час окремий суд мав би формуватися за конкурсною процедурою
«Палати суду формують самі судді цього суду, тобто від їхнього рішення залежатиме, хто буде туди входити. В той же час окремий суд мав би формуватися за конкурсною процедурою. Звичайно, тут дуже важливо забезпечити якість цієї процедури, яку, на жаль, поки що вища кваліфікаційна комісія не продемонструвала», – пояснює він.
Натомість палата при Верховному суді може бути створена, але для розгляду справ в апеляційній та касаційній інстанції, додає Куйбіда.
Висновок Венеційської комісії може призвести до суттєвого коригування цих законопроектів
«Висновок Венеційської комісії може призвести до суттєвого коригування цих законопроектів. Однак, що стосується моделі – очевидно, що політична влада, судячи з того, як розходяться заяви і реальність, поки що зацікавлена в тому, щоб мати контрольований суд», – констатує він і наголошує, що в такому разі буде неважливо, як називається антикорупційний орган.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
