Людина, яка місяць забирає гроші з депозитного рахунку, більше їх в банк не понесе – Колесник

Зниження депозитних ставок у валюті – це позитивний сигнал, вважає банкір Ярослав Колесник, однак зауважує, що для економічного росту держава повинна гарантувати банкам повернення виданих кредитів та спростити отримання депозитних коштів. А член наглядової ради Нацбанку Тимофій Милованов закликає вкладників обачно обирати банки для відкриття депозитних рахунків.

Процентні ставки за депозитами в іноземній валюті досягли історичного мінімуму, за гривневими – найнижчого рівня за останні 6 років. Про це зі слів заступника голови Нацбанку України Дмитра Сологуба повідомляється на офіційній Facebook-сторінці НБУ.

Також, за словами Сологуба, у 2017 році почало відновлюватися споживче кредитування – і на сьогодні це сегмент з найбільшим потенціалом зростання завдяки низькому борговому навантаженню на населення.

Віце-президент асоціації «Український кредитно-банківський союз» Ярослав Колесник оцінює здешевлення депозитів як позитивний сигнал, адже депозитні вклади – це спосіб зберігання грошей, а не заробітку. На його думку, логічно, що більшість населення та підприємств кладуть свої кошти на валютні депозити. Однак держава ще не задіяла всіх важелів, щоб заохотити цей процес, вважає банкір.

«Використовувати цю валюту як засіб кредитування – на сьогодні ситуація обмежена. З одного боку, це логічно: ми досі не вийшли з кризи 2008 року, коли надавали кредити у валюті, це була серйозна помилка. Але це нічим не було замінено», – нарікає він. Як наслідок – мільярди доларів, які зараз є на руках в українців, непотрібні комерційним банкам, бо останні не можуть їх застосовувати для видачі кредитів.

Причина, за словами Колесника, в тому, що потенційні отримувачі кредитів в Україні не відповідають жорстким вимогам, які висувають банки.

«Найпростіше рішення, але, на жаль, не найефективніше – те, що комерційні банки купують за вільні кошти державні цінні папери чи сертифікати Національного банку. Це ні в якій мірі не сприяє розвитку економіки і зростанню добробуту населення», – констатував Ярослав Колесник в ефірі «Ранкової Свободи».

Таку поведінку банків він характеризує як логічну, адже держава наразі не може гарантувати їм, що вони отримають кредити назад, навіть якщо мають заставу від позичальника.

Додаткові складнощі створює і затягнута процедура видачі депозитних коштів.

«Коли держава дає сигнал зовсім інший: що ви ваші гроші з валютного депозиту будете забирати по 500 доларів, то людина, яка місяць забирає свій депозит, більше в банк не понесе ці гроші, – впевнений експерт. – Вона буде їх тримати, тому що доступ до них буде швидший».

Остерігайтесь високих відсотків – Милованов

Фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний пояснює, що ставки знижуються через те, що в банків занадто багато коштів і таким чином вони дають певний сигнал ринку, що гроші їм не конче потрібні.

«Коли знижуються депозитні ставки, це веде до того, що потім знизяться і ставки кредитні. На сьогоднішній день досить ефективним є хіба що кредитування малого та середнього бізнесу та аграрного сектору. От якраз в цих сегментах ми побачимо, що ставки на кілька процентів будуть знижуватися, що говорить про те, що відбудеться деяке пожвавлення економіки і більше клієнтів зможе взяти ці кошти», – прогнозує Чорний.

Із таким прогнозом Ярослав Колесник незгоден. Він запевняє, що пожвавлення економіки не відбудеться, доки держава не забезпечить для цього належних умов. Наприклад, вирішить питання проблемної заборгованості, яка, за його даними, наразі складає 50% проблемних кредитів українських банків, та забезпечить виконання закону про фінансову реструктуризацію.

«Реалії такі, що змін, які б штовхнули банки реально кредитувати, немає. Ринок насичується грішми, ми це розуміємо. Ліквідність надзвичайно велика, там проблеми серйозні, тому що державні цінні папери – за ними сплачується відсотків 15-18%, що абсолютно нелогічно», – стверджує економіст.

На його думку, для того, щоб змусити комерційні банки більш реально оцінювати ризики, відсоток виплат за державними цінними паперами має бути принаймні удвічі нижчий.

Самі ж українці також несуть відповідальність за те, куди вкладають свої збереження, зазначає член ради Нацбанку та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Він радить обачно ставитись до банків, які з’явилися нещодавно і пропонують високі відсотки для депозитних рахунків.

«Надійний банк буде пропонувати менше відсотків на депозитах, тому що до нього йде більше людей і він не бере ризики на себе, і тому менше платить. А ті банки, які пропонують високі відсотки, в принципі, ризикують, тому що, коли вони пропонують високі відсотки, їм потрібно більше віддавати потім, відповідно, в них витрати більші», – пояснює Милованов.

Він також пропонує розглядати в першу чергу великі банки з іноземним капіталом – вони стійкіші до фінансових криз.

«В принципі, більшість банків з іноземним капіталом вистояли (під час кризи – ред.). Маленькі банки, багато з них закрилися, і деякі великі українські банки закрилися, – згадує економіст. – Багато з них закрилися, тому що, скажімо так, вони працювали на окремі фінансові групи, і там, можливо, були політичні ризики чи ситуації».

Крім того, додає він, значення має прозорість структури власності банку. Милованов нагадує, що банківська сфера є ринковою, тож держава не може заборонити вкладнику робити вклад у ту чи іншу фінансову установу. Натомість вона мусить виконувати наглядову функцію і не видавати ліцензії ненадійним банкам.

Доповнюючи поради Милованова, Ярослав Колесник закликає «остерігатись канделябрів».

«Чим гарніший банк, особливо який працює недовго, тим більше будьте обережні – це по-перше. По-друге, вивчіть сайт, якщо він більш-менш детальний і відповідальний – тоді це банк, який переймається своєю роботою», – каже він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі