Київ – Українську спільноту збурило рішення президента Петра Порошенка нагородити з нагоди Дня юриста суддю Київського апеляційного суду у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Науковці і правозахисники вимагають позбавити Зубця цієї нагороди, оскільки саме він у 1983-1984 роках головував на судовому засіданні, на якому був засуджений український дисидент-правозахисник Валерій Марченко.
Цього року правозахиснику, літературознавцю, борцю проти русифікації та єдиному на той час перекладачеві творів азербайджанських письменників українською та творів українських письменників азербайджанською мовою Валерієві Марченку виповнилось би 70 років. У вересні з ініціативи Української всесвітньої координаційної ради та за сприяння азербайджанської спільноти України у селі Гатному на Київщині відкрили пам’ятник Марченкові.
Він – єдиний дисидент, заарештований за звинуваченням в буржуазному націоналізмі – одночасно в українському та азербайджанському. Вперше його засудили у 1973 році, після чого він провів 6 років у колонії суворого режиму і два роки – у засланні. Писати заяву-каяття Марченко відмовився, хоча мав тяжку хворобу нирок, яка призвела до інвалідності.
Після повернення до Києва дисидент продовжив займатись правозахисною діяльністю і був засуджений (вдруге) у 1984 році до 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання як «особливо небезпечний рецидивіст». Тоді Марченко вже важко хворів, але його відправили етапом до пермських таборів. Помер Валерій Марченко у тюремному шпиталі у Ленінграді 5 жовтня 1984 року.
6 жовтня 2017 року суддя у відставці Григорій Зубець, який підписав вирок Валерію Марченку, потрапив до списку суддів, нагороджених президентом України орденами з нагоди Дня юриста.
Як пише публіцист Леонід Швець: «Коли заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець виносив вирок у справі «антирадянщини», йому було зрозуміло, що він підписує Марченку смертний вирок».
Окрім Марченка, за «брехню на радянську дійсність» Зубець відправив у табори Валерія Кравченка, Станіслава Хмелевського та інших українських правозахисників-дисидентів. Нагородження Зубця українські інтелектуали вважають «профанацією так званої люстрації» та результатом проблем, наявних у системі нагородження, коли досі існує практика «нагороджувати усіх підряд».
«Нагородження екс-судді повинно отримати громадський резонанс» – дисидент Зісельс
Дисидент, громадський діяч Йосип Зісельс пов’язує нагородження екс-судді Зубця з консерватизмом бюрократичної системи України, яка досі зберігає радянський стиль роботи. На його думку, навряд чи чиновники з Адміністрації президента України докладно вивчали біографії тих, кого нагороджували до Дня юриста, що не дивно, оскільки українській спільноті взагалі не відомі люди, які брали участь у судових процесах проти радянських дисидентів.
Я розумію, що чиновники взагалі не знають, хто такий Марченко і хто такі дисидентиЙосип Зісельс
«Це питання щодо нагородження екс-судді повинно отримати громадський розголос. Я розумію, що чиновники взагалі не знають, хто такий Марченко і хто такі дисиденти. А такі люди повинні бути відомі усім: судді, прокурори, слідчі, які карали дисидентів-правозахисників, і люстрація повинна іти по цьому аспекту також», – зазначив Зісельс у розмові з Радіо Свобода.
Керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає інформацію щодо причетності судді Зубця до покарання Марченка та інших дисидентів достовірною і розглядає ситуацію з нагородженням екс-судді результатом, серед іншого, того, що в Україні не проводять люстрації суддівського корпусу.
Це додаткове нагадування щодо того, наскільки недосконалим залишається антикомуністична люстрація у країніВолодимир В’ятрович
«На жаль, у нас був недосконалим закон про люстрацію, і в результаті – люди, які причетні до функціонування радянської тоталітарної системи, які виносили вироки тим людям, які проти цієї системи боролись, нині ще й отримують якісь державні нагороди. Звичайно, це закид і в бік Адміністрації президента, але разом із тим це додаткове нагадування щодо того, наскільки недосконалим залишається антикомуністична люстрація у країні», – зазначає В’ятрович.
Відтак слово – за Адміністрацією президента, а то і за самим президентом Порошенком.
