Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:17

Суддя може не бачити людину, яку направляє на примусове психіатричне лікування – дослідження


Київ – Суд може направити людину на примусове психіатричне лікування без її участі у засіданнях, може відмовити адвокату представляти інтереси такої людини, а то й призначити психіатричну експертизу посмертно. Про такі випадки розповідають громадські активісти, які брали участь у презентації дослідження «Доступ до правосуддя осіб з порушеннями психічного здоров’я та обмеженими інтелектуальними можливостями в Україні». Цього року натомість експерти зафіксували також і випадки, коли суд ставав на бік людини, яку хочуть визнати або визнали недієздатною, спираючись на рішення Європейського суду з прав людини, однак політичної волі закріпити це у національному законодавстві вони не бачать.

За минулий рік київські суди розглянули понад дві сотні справ щодо визнання людей недієздатними, у 95% такі клопотання задовільнили. Це – дані дослідження, яке презентували 8 листопада представники організації «Права людини».

Водночас, за словами голови організації Віталія Дроботуна, тільки у двох випадках особи, щодо яких ухвалювали таке рішення, були фізично присутні на засіданні.

Людина, коли вона присутня, може висловити свою думку
Віталій Дроботун

«Людина, коли вона присутня, може висловити свою думку. Якщо людям не давати такої можливості, рішення ухвалюється виключно на основі документів, долучених до судової справи, і можуть бути зловживання. Оці цифри, що дві особи всього присутні, коли визнають їх недієздатними, нам кажуть про те, що ці люди не змогли цим правом скористатись, і суд не міг побачити їх фізично і запитати про це», – зауважує він.

Що ж до примусової госпіталізації, то тут, за словами експерта, цифри розподілені майже порівну: із 127 проаналізованих судових рішень 65 ухвалили за присутності людини, яку хочуть покласти в лікарню, тоді як у 62 випадках суд таку людину не бачив.

Під час опитування людей, які мають психічні або інтелектуальні порушення, виявилось, що дуже мало людей знають, що вони взагалі мають право на безкоштовну юридичну консультацію та адвоката у суді.

У 2016-му моніторингові групи Національного превентивного механізму проти катувань, який діє при офісі українського омбудсмана, здійснили 15 візитів до психіатричних клінік та приблизно стільки ж – до психоневрологічних інтернатів, які діють при Мінсоцполітики. Про це Радіо Свобода розповів Олександр Гатіятуллін, директор організації моніторів НПМ «Україна без тортур».

У деяких випадках керівництво лікарень взагалі не знало, що пацієнти та їхні опікуни можуть звертатися по консультації адвоката та супровід потім у суді
Олександр Гатіятуллін

«І з цих 15 психіатричних лікарень тільки у Волинській області – і то за ініціативи координатора Уповноваженого Верховної Ради з прав людини – була налагоджена взаємодія із центрами вторинної безоплатної правової допомоги. Тобто це Волинська обласна психіатрична лікарня. А в інших випадках співпраці не просто немає, у деяких випадках керівництво лікарень взагалі не знало, що пацієнти та їхні опікуни можуть звертатися по консультації адвоката та супровід потім у суді», – розповідає він.

Тим часом Оксана Василяка із мережі центрів безоплатної правової допомоги у Києві запевняє, що мережа робить усе, щоб поширювати свою діяльність на якомога більшу територію. За її словами, в Україні сьогодні діє понад 2 тисячі виїзних пунктів консультування, і більше 74 тисячі людей отримали відповідну допомогу.

«Якщо говорити про цифри міста Києва, то за два останні роки ми призначили адвокатів 176 людям, тобто за зверненням відповідного закладу психіатрії під час розгляду питання або про застосування, або про припинення, або продовження примусових заходів медичного характеру. 176 адвокатів працювало», – каже Василяка.

В Україні мають діяти профільні сімейні суди – Імереллі

Останніми місяцями в Україні є стійка тенденція до того, що деякі суди приймають від недієздатних пацієнтів заяви на поновлення дієздатності, опираючись на рішення Європейського суду «Михайленко проти України», зауважує заступниця начальника відділу забезпечення діяльності Уповноваженого президента з прав людей з інвалідністю Алла Соцька.

Тим часом політичної волі впроваджувати зміни на рівні національного законодавства немає, вважає вона.

Законопроект 2 роки пролежав у Верховній Раді. 3 жовтня Кабінет міністрів, який його подав, його ж відкликав
Алла Соцька

«Коли свого часу ми подали законопроект про опіку та піклування над повнолітніми особами, то народні депутати взагалі не могли правильно написати слово «недієздатність», оскільки ця проблема десь на рівні свідомості у них може й відкладалася, але вони про глобальність цих проблем навіть не здогадувалися. В результаті нам потрібна політична воля, а ми її не маємо: законопроект 2 роки пролежав у Верховній Раді. 3 жовтня Кабінет міністрів, який його подав, його ж відкликав – і комітет приймає рішення зняти законопроект з розгляду», – каже Алла Соцька.

Про певні позитивні зрушення говорить і Руслан Імереллі з організації користувачів психіатричної допомоги «Юзер». Зараз Міністерство охорони здоров’я підготувало новий наказ, відповідно до якого людина сама зможе подавати заяву на зняття із неї примусових медичних заходів, але поки що цей документ не набув чинності, розповідає він. За словами експерта, практика показує, що суди не завжди вважають людину здоровою за замовчуванням, і виникають навіть випадки, коли родичі виходять з ініціативою провести психіатричну експертизу людині посмертно.

«В Україні повинні бути профільні сімейні суди. У Польщі ми бачили, як вони працюють. Там розглядають питання дітей, питання розлучення, різні питання, в тому числі і питання примусової госпіталізації. Спеціалізований повинен бути суд, щоб там взагалі розуміли, що це таке», – вважає він.

Спеціалізований суд як одну з можливих опцій для вирішення проблеми називає й експерт із судоустрою «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков. Але, на його думку, основною проблемою тут є не відсутність глибокої спеціалізації, а брак доброчесності і компетентності суддів.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

«На жаль, і з тим, і з іншим – у нас проблема», – вважає Жернаков, наводячи приклад конкурсу до Верховного суду, який раніше багато критикували представники громадського сектору. Окрім того, на думку експерта, важливою також є реформа правничої освіти.

За даними, якими оперує організація «Права людини» у своєму звіті, близько 270 тисяч людей в Україні визнані особами з інвалідністю через розумові та психічні порушення, приблизно шоста частина з них перебуває під опікою.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG