Доступність посилання

ТОП новини

Це зменшить залежність України від Росії – посол США про будівництво сховища біля Чорнобиля


Біля Чорнобиля будують сховище для використаного ядерного палива (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:22 0:00

Біля Чорнобиля будують сховище для використаного ядерного палива (відео)

Чорнобиль – Незалежність української ядерної енергетики від Росії, можливість обирати різних постачальників палива для АЕС, а також стимул для української економіки – так оцінюють ефект від майбутнього Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). 9 листопада його будівництво офіційно розпочали у Чорнобильській зоні відчуження – після років політичного протистояння навколо цієї теми та бюрократичних перешкод. Учасники проекту, компанія Holtec зі США та український НАЕК «Енергоатом», а також посадовці обох країн, стверджують, що нове сховище зекономить Україні мільярди доларів та забезпечить енергоресурсами у майбутньому.

9 листопада офіційно розпочалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Чорнобильській зоні відчуження, яке, як очікують, буде здатне вмістити відходи із Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської АЕС та безпечно зберігати їх упродовж ста років.

У церемонії початку будівництва взяли участь представники українського уряду, НАК «Енергоатом», виробника обладнання для зберігання палива компанії Holtec (США) та посольства Сполучених Штатів в Україні.

Посол США в Україні Марі Йованович наголосила під час запуску будівництва, що проект власного централізованого сховища надає стратегічні переваги українській енергетиці.

Це сховище допоможе Україні знизити свою залежність від Росії, а також – заощадити мільйони доларів
Марі Йованович

«Cьогодні початок робіт не здається чимось важливим, але насправді цей проект є стратегічним активом для України. Цей актив, це сховище допоможе Україні знизити свою залежність від Росії, а також – заощадити мільйони доларів. З тих даних, які я бачила, лише з 2005 року Україна сплатила Росії два мільярди доларів за вивезення відпрацьованого ядерного палива. Ці два мільярди Україна могла би інвестувати в інфраструктуру, в модернізацію енергетики та у побудову більш стабільного енергетичного сектору», – зауважила посол США в Україні.

Проект ЦСВЯП намагалися реалізувати, починаючи з 2005 року, але через опір частини українських депутатів кількох скликань і намагання російського ядерного сектору зберегти український ринок, будівництво розпочалося лише зараз, наголосив під час церемонії відкриття будмайданчика віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

Будівництво ЦСВЯП одночасно з диверсифікацією постачання ядерного палива – це той форпост для економіки України, який захищає її від гібридної війни
Володимир Кістіон

«Будівництво ЦСВЯП одночасно з диверсифікацією постачання ядерного палива – це той форпост для економіки України, який захищає її від гібридної війни. Успішна робота наших енергетиків – це не лише енергетична безпека, це великою мірою і політична безпека України», – наголосив урядовець.

Нині чотири діючі українські АЕС отримують паливо як з Росії, так і від американської компанії Westinghouse. Хоча донедавна монопольним постачальником палива до України була російська компанія ТВЕЛ.

Відповідно до українського законодавства, атомні електростанції постійно мають річний запас палива. І тому у разі припинення російських поставок Westinghouse матиме час наростити виробництво для України, це окремо передбачено в угоді з цим постачальником, пояснюють в Міненерго.

Між тим, Україна щороку витрачає понад 200 мільйонів доларів на оплату за вивезення використаного ядерного палива до Росії, визнав, відкриваючи будівництво нового сховища для нього, міністр енергетики України Ігор Насалик.

Наразі тільки Запорізька АЕС має власне сховище, і тому використане паливо може не вивозити. Насалик очікує, що українське сховище ЦСВЯП планують добудувати до кінця 2019 року, і з 2020 року Україна відмовиться від цих російських послуг.

Обладнання для нового сховища компанія Holtec нині виготовляє за найсучаснішими технологіями та за міжнародними стандартами безпеки, і частину з нього поставить до України вже цього року. Технології захисту палива передбачають, що ємності вціліють і не допустять витоку радіації в разі будь-якого стихійного чи техногенного лиха, навіть якщо на територію сховища впаде літак, уточнюють представники Holtec.

Відпрацьоване паливо є надзвичайно цінним ресурсом, який у світі поступово починають використовувати для роботи ядерних реакторів нових типів, пояснює Радіо Свобода Ольга Кошарна, експерт з ядерної енергетики, представник асоціації «Український ядерний форум». За її словами, ці технології вдосконалюються, і тому «відпрацьоване паливо не можна вважати ядерними відходами»: невдовзі Україна зможе й далі використовувати його для виробництва енергії.

Тому вивезення відходів до Росії та значна плата за ці послуги упродовж багатьох років – це було помилковим рішенням, зазначає Ольга Кошарна.

Не можна називати відпрацьоване ядерне паливо відходами. Це цінна енергетична сировина, яку, наприклад в Індії використовують для роботи реакторів «на швидких нейтронах»
Ольга Кошарна

«Платити понад тисячу доларів за кілограм «важкого металу» (ідеться про основну діючу речовину ядерного палива – ред.), тоді як навіть маленькі країни, як-от Фінляндія чи Угорщина зберігають його у себе – це просто було дурницею. Ядерна галузь стала заручником політичної кон’юнктури та популізму. Нині лише Україна і Болгарія продовжують вивозити паливо на зберігання до Сибіру. Називати цю високотехнологічну споруду (ЦСВЯП) могильником – це просто спекуляція на травмі від Чорнобильської аварії. В підсумку компанія Holtec змушена була у 2005 році відкласти реалізацію проекту на багато років, – пригадує Ольга Кошарна. – Нині не можна називати відпрацьоване ядерне паливо відходами. Це цінна енергетична сировина, яку, наприклад в Індії використовують для роботи реакторів «на швидких нейтронах». Також був проект МАГАТЕ – реактори, які можуть працювати на такому відпрацьованому ядерному паливі, якщо переформатувати паливні збірки. Загалом науковий прогрес іде набагато швидше, ніж ми можемо собі уявити».

І експерти, і урядовці та енергетики наголошують, що ЦСВЯП – це сховище, яке прийматиме на зберігання лише паливо з українських АЕС, а не з-за кордону. Будівельний майданчик майбутнього сховища розташований в середині зони відчуження, і від нього до найближчого міста – 40 кілометрів, тому навіть в разі найгіршого сценарію населення не постраждає, обіцяють в Міненерго.

Міжнародний тендер на будівництво сховища оголосили ще у 2003 році, а контракт з переможцем, компанією Holtec, був підписаний наприкінці 2005 року. Проте будівництво відтерміновувалося з різних причин, і НАЕК «Енергоатом» отримав землю під сховище у 2006 році, а ліцензію на реалізацію цього проекту – влітку 2017 року.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG