Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 08:33

Звертайте увагу на підозрілих людей та їхні речі – ветеран розвідки


Затримані в столиці з 6,5 кілограмами вибухівки й детонаторами могли готувати теракт, заявляють у Національній поліції Києва. Проте досі не вдалось з’ясувати, куди саме могли закласти вибухову речовину. Експерти з безпеки закликають українців не панікувати, проте бути пильними до підозрілих осіб і предметів. І в разі чого – повідомляти правоохоронців.

Затримані, в припаркованому автомобілі яких 12 листопада було знайдено вибухівку, – молоді люди 1990-1991 років народження, приїхали із Закарпаття. Вони дають плутані свідчення і кажуть, що мали на прохання привезти до Києва цінні речі – їх, мовляв, повинен був забрати невідомий чоловік. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» сказав начальник управління Національної поліції в Києві Андрій Крищенко.

У прес-службі київської поліції додають, що правоохоронці вирішили перевірити автомобіль, тому що молодики помітно занервувались, коли їх побачили. Окрім готових до використання п’яти брикетів пластиду в багажнику були також 10 електродетонаторів. У чоловіків вилучили також мобільний, у пам’яті якого був лише один номер – його не можна було відслідкувати. За доставку рюкзака їм обіцяли заплатити 25 тисяч гривень. У чоловіків можуть бути спільники, припускають силовики.

А на Facebook-сторінці акції протесту біля Верховної Ради з’явилась інформація, що затриманих чоловіків раніше вигнали з наметового містечка біля Верховної Ради. Активісти заявляють, що ті порушували дисципліну й провокували конфлікти як з учасниками протесту, так і з правоохоронцями.

Уже незабаром після затримання правоохоронці озвучили одну з версій: підготовка до теракту. Тому за наказом Крищенка піші та автомобільні наряди перевели в підвищену готовність: правоохоронці посилено патрулюють вокзали, станції метрополітену та місця масового перебування людей. До перевірок залучили навіть 200 військовослужбовців Національної гвардії України та співробітників Служби безпеки України.

Упродовж дня Радіо Свобода намагалось отримати від київської поліції додаткову інформацію, утім, не вдалось.

Хто стоїть за диверсіями?

Повідомлення про виявлену на парковці в багажнику автомобіля вибухівку стало для українців ще одним підтвердженням: лінія розмежування між мирними територіями та зоною АТО досить умовна. Тож правоохоронці правильно зробили, що запровадили «червоний рівень терористичної загрози»: потрібно посилювати чергування, обшуки транспортних засобів та подозрілих осіб, каже ветеран зовнішньої розвідки Василь Богдан.

Як поблизу торгового центру може опинитись п’ять брикетів пластиду, наскільки легко в наш час організувати подібний теракт? Богдан пояснює, що елементи вибухівки недоступні пересічним людям, адже вони зберігаються у сховищах, на підприємствах, особливо, гірничодобувної промисловості. Тож ідеться або про людей, які мали доступ до подібних речовин в Україні, або ж про іноземних агентів, які зумисне дестабілізують ситуацію.

«Країна перебуває у негласному стані гібридної війни з Російською Федерацією. І спецслужби цієї країни, а також керовані спецслужбами Росії цієї країни бандформування терористичні, так звані «ЛНР» і «ДНР», роблять усе, щоб підірвати ситуацію в тилу. І для цього різними каналами намагаються доставити вибухові речовини на територію, яка контролюється українською державою», – пояснює експерт із безпекових питань.

А от виготовити різні підривні механізми можна і в домашніх умовах: у вільному доступі в інтернеті є подібна інформація, і приховати її заборонами не вдавалось ще жодній країні. Саме тому слід посилювати роботу спецслужб, адже загрози безпеці в умовах війни існуватимуть і надалі, каже Василь Богдан.

«На тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей і суміжної з цими областями Ростовської області, і в Криму, до речі, є центри, які займаються підготовкою отаких людей для вчинення диверсійних і терористичних актів на території України», – сказав експерт, спираючись на дані СБУ та Нацполіції.

Як запобігти теракту: на що звертати увагу

Одна з головних цілей такої системної диверсійної кампанії – посіяти паніку серед українців, каже експерт. І хоч універсальної інструкції немає, проте громадянам варто знати, на що звертати увагу, щоб запобігти диверсіям.

Василь Богдан
Василь Богдан

Звертати увагу на підозрілих осіб, які поводять себе не досить адекватно, з якимись сумками. Якщо людина залишила десь сумку чи валізу

«Звертати увагу на підозрілих осіб, які поводять себе не досить адекватно, з якимись сумками. Якщо людина залишила десь сумку чи валізу в тролейбусі чи іншому громадському місці, потрібно негайно інформувати представників Національної поліції чи Служби безпеки – «гарячі лінії» є і там, і там. Або просто підійти до правоохоронця. І повідомити, що є щось, що може становити загрозу громадській безпеці», – пояснює експерт.

Зараз з питань безпеки правоохоронні органи і спеціальні структури координує РНБО, каже Василь Богдан. Проте доцільно було б, враховуючи ситуацію в країні, створити координаційний центр правоохоронних органів, де вони могли б ефективно опрацьовувати усі заходи для попередження і припинення диверсійних дій, каже він. І особливу увагу слід приділяти прифронтовим населеним пунктам, додає експерт.

Чи бояться українці диверсій?

Вже чи не щотижня в новинах з’являються резонансні повідомлення про замахи, підкладені вибухівки, хибні дзвінки про замінування. І на тлі цього тривожність та острах українців не можуть не зростати, каже заступник директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Євген Головаха
Євген Головаха

Скажімо, у серпні його колеги з інституту у співпраці з благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» опитали громадян, чого вони бояться найбільше. У трійці страхів – зростання цін (77,1%), безробіття (60,6%) та невиплати зарплат і пенсій (62,7%). Бояться громадяни також зростання злочинності (42,8%) та «нападу зовнішнього ворога» (38,3%).

«Навіть війна серед побоювань не перевищує економічні страхи. Те саме з терактами. Якби це було основним страхом – це просто паралізувало б життя. Теракт – розумієте, це певна ймовірність. А втратити роботу, не купити щось важливе дітям – це щоденне побоювання», – говорить соціолог.

І зараз, через кілька місяців після дослідження, тенденція залишається такою ж, каже Головаха. Думки про фінансове благополуччя навряд випередять тривогу через особисту безпеку, вважає експерт.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG