Саміт «Східного партнерства» має засвідчити, що двері ЄС відчинені – європарламентарі

Брюссель – «Східне партнерство» має рухатися на різних швидкостях. Європейський парламент пропонує швидші темпи євроінтеграції трьом державам – Україні, Грузії та Молдові, тобто, тим учасницям цієї платформи, які, попри російські «палиці в колеса», всіма силами прагнуть зблизитися із ЄС. При цьому, якщо євродепутати пропонують цілу низку нових євроінтеграційних форматів – вступ до митного й цифрового союзів, а згодом також і до «шенгену» та скасування роумінгу, то представники Швеції і Польщі, які 8 років тому й запропонували створити «Східне партнерство», наголошують: двері Євросоюзу найбільш гідним державам-учасницям цієї ініціативи повинні залишатися відчиненими

За десять днів до брюссельського саміту «Східного партнерства» в ЄС констатують: щоб залишатися актуальною і ефективною, цю ініціативу слід відроджувати. В Європейському парламенті пропонують поглиблювати європейську інтеграцію України, Грузії та Молдови у новому форматі. Тобто, щось на кшталт «Східного партнерства-Плюс», яке мало б передбачати вступ цих країн до європейських профільних союзів: енергетичного, митного, цифрового, ба навіть Шенгенського простору.

Євродепутат від Литви Лайма Андрікієне та німецький парламентар Кнут Флекенштайн підготували доповідь, де пропонують створити оновлену модель «Східного партнерства» У звіті, який має бути проголосований Єворопарламентом у середу, також ідеться про створення фінансового трастового фонду для України, Грузії та Молдови, про скасування тарифів на роумінг, а також міститься заклик до спільного тиску ЄС на Росію для того, щоб в цих країнах-партнерах були нарешті врегулювані конфлікти.

Згаданий цільовий трастовий фонд та новий інвестиційний план для України, Грузії та Молдови мають стати інструментами розвитку для швидкого і гнучкого реагування на кризові та посткризові ситуації. «Цільовий фонд покликаний об’єднати ресурси державних і приватних донорів для інвестицій у проекти, спрямовані на покращення соціально-економічних структур», – повідомляв Європарламент.

Що зробить саміт успішним?

На думку, Андрікієне, «успішним саміт «Східного партнерства» можна було б вважати, якщо б він завершився «декларацією від імені країн-членів ЄС та наших східних партнерів із дуже чіткою перспективою членства, якщо не через 5, то хай через 10 або 15 років. А для інтеграції країн «Східного партнерства» до Шенгенської зони, їхнього членства в європейському Митному союзі, у нашому спільному енергетичному та цифровому союзах – всі ці кроки можливі й залежать не тільки від нашої політичної волі, але й від домашньої роботи, яку проводять держави «Східного партнерства».

За словами литовського євродепутата, «це вулиця із двосторонім рухом вперед». «Декларація саміту «Східного партнерства» із дуже чіткими критеріями, і яка дасть країнам-учасницям зрозумілу перспективу, стане, на мою думку, успішним самітом», – заявляє Лайма Андрікієне.

Співавтор звіту щодо приготувань саміту «Східного партнерства» Кнут Флекенштайн, зі свого боку, додає: «Немає жодних підстав відмовлятися від надії. Тож ми повинні внести свою частку й продемонструвати, що двері ЄС далі відчинені. Ми прагнемо до перспективного й далекоглядного «Східного партнерства», залучення найпрогресивніших держав до митного, цифрового союзів, «шенгену» та відмови від роумінгу».

Одним з напрямків політики ЄС щодо Росії є й розвиток та зближення співдружності із державами «Східного партнерства», нагадує представник естонського головування в ЄС Матті Масікас.

«Активна популяризація й інформування щодо досягнень і цілей саміту має стати пріоритетом для того, щоб надавати фактичну інформацію та перешкоджати дезінформації», – закликав естонський заступник міністра із європейських справ.

Чотири пріоритети «Східного партнерства»: погляд Швеції та Польщі

В переддень саміту, що відбудеться 24 листопада, і коли європейські лідери та керівники шести країн-учасниць «Східного партнерства» зберуться в Брюсселі, міністри закордонних справ Швеції та Польщі спільно запропонували своє бачення розвитку цієї ініціативи.

Марґот Вальстрем та Вітольд Ващиковський нині пишуть у виданні EUobserver, що більше уваги тепер слід зосередити на потребах громадян, зокрема, молоді, а також реалізувати конкретні проекти в сенсі реформування, зміцнення демократичних інститутів, зосередженні на населенні, а також на обмінах та зв’язку між громадянами держав «партнерства» і ЄС.

При цьому, голови дипломатичних відомств цих двох держав-ініціаторів «Східного партнерства» наголошують, що країни, які там беруть участь, повинні бути взаємно відповідальними за виконання своїх цілей та пріоритетів. На прикладі Грузії, вони демонструють, що держави, які мають більші амбіції щодо ЄС, повинні відповідально виконувати взяті на себе зобов’язання, зокрема, щодо реформ.

З іншого боку, Ващиковський та Вальстрем зауважують, що політичний діалог між «партнерами» та ЄС має бути сконцентрований на речах, які зміцнюють суспільство: права людини, боротьба з корупцією, підвищення ефективності бюрократичної сфери та прозорості. Важливо домогтися більшої довіри громадян цих держав-сусідів до своїх управлінських установ.

ЄС і «східні партнери» мають надавати пріоритет зближенню своїх громадян: «безвізу», програмам обміну, розбудові мереж автомобільних та залізничних доріг, інтернету і скороченні роумінгових витрат.

Нарешті, заявляють чільні дипломати, «Польща та Швеція залишаються відданими ідеї розвитку «Східного партнерства» і наголошують, як вони це робили завжди: двері ЄС повинні залишатися відкритими для потенційного членства тих країн, які дійсно трансформуються».

Марґот Вальстрем: «Ми переконані, що зміцнення відносин між ЄС та його східними партнерами призведе до кращого життя людей в наших країнах»