Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 12:36

У польській владі нема консенсусу, як розмовляти з Україною про історію – польський аналітик


Варшава – Заборона на в’їзд до Польщі українському високопосадовцеві Святославу Шереметі – це результат прихованого протистояння у таборі польської влади. Попри те, що минулого тижня представники адміністрацій польського та українського президентів домовилися про те, як зняти напруженість між двома країнами, конфлікт, спричинений суперечками про історію, поглиблюється. Схоже на те, що в Міністерстві закордонних справ Польщі, на відміну від президентського палацу, вирішили дотримуватися твердого курсу щодо чиновників, які відповідають за історичну політику України. Така ситуація триватиме щонайменше до грудня, вважають польські експерти.

«Увага всім! Гостра суперечка з Україною, ізоляція в Європейському союзі, відхід від верховенства права та незалежності судів, атакування неурядового сектора та незалежних ЗМІ – стратегія «Права і справедливості» чи план Кремля? Надто схоже, не можна спокійно спати», – написав у мережі twitter Дональд Туск, голова Європейської ради.

Політики «Платформи» кажуть, що це український чиновник? Мовляв, заборона на в’їзд – це скандал! Справді? Шеремета насамперед є активістом українських націоналістичних організацій
Міхал Дворчик

Польські оглядачі зазначають, що такі гострі слова перестороги Туск написав услід за новиною про те, що польські прикордонники не впустили на територію Польщі Святослава Шеремету, відповідального секретаря української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.

У свою чергу Міхал Дворчик, заступник польського міністра оборони. у мережі Facebook полемізує з політиками польської опозиції, які заборону на в’їзд Шереметі вважають скандалом. Він закидає Шереметі, що той начебто є не так українським чиновником, як націоналістичним діячем. Дворчик запитує: «Політики «Платформи» кажуть, що це український чиновник? Мовляв, заборона на в’їзд – це скандал! Справді? Шеремета насамперед є активістом українських націоналістичних організацій». На доказ своїх слів польський високопосадовець поширив світлини, на яких начебто видно Шеремету поряд із людьми в одностроях дивізії військ СС «Галичина».

Ми мусили дати сигнал, що не погоджуємося на це – Ващиковський

Оскільки нема прогресу, натомість є регрес, ми мусили дати сигнал, що не погоджуємося на це. Що гірше – твориться певна нарація – це таке модне тепер слово – на тему історії. Українці кажуть: «Що ж, мусите зрозуміти, була війна, наші обидві повстанські армії боролися проти окупантів, іноді траплялися проблеми
Вітольд Ващиковський

Із приводу чергового оберту загострення польсько-українських відносин укотре висловився міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. В ефірі польського публічного телебачення він вкрай критично оцінив стан польсько-українського історичного діалогу. За його словами, цей діалог гальмує Україна, тому Польща дала попереджувальний сигнал. «Оскільки нема прогресу, натомість є регрес, ми мусили дати сигнал, що не погоджуємося на це. Що гірше – твориться певна нарація – це таке модне тепер слово – на тему історії. Українці кажуть: «Що ж, мусите зрозуміти, була війна, наші обидві повстанські армії боролися проти окупантів, іноді траплялися проблеми». Та ми не погоджуємося на таку симетрію, тому що наша повстанська армія, тобто Армія крайова, не вчинила того, що вчинила УПА», – вважає Ващиковський.

Там, де йдеться про незалежність України, про цілісність України – нічого не змінилося. Польща не погоджується з анексією Криму й не схвалює бунту, який інiціювали росіяни на Донбасі, ми підтримуємо всі мирні спроби вирішення цього конфлікту
Вітольд Ващиковський

Водночас польський міністр твердить, що на інших напрямках польсько-українська співпраця не погіршилася. «Там, де йдеться про незалежність України, про цілісність України – нічого не змінилося. Польща не погоджується з анексією Криму й не схвалює бунту, який інiціювали росіяни на Донбасі, ми підтримуємо всі мирні спроби вирішення цього конфлікту», – каже Ващиковський.

Інститут національної пам’яті не може вказувати українському народові, яких героїв він повинен вибирати, але не може також мовчати про злочини, які УПА скоїла проти поляків на Волині та в Східній Малопольщі
Ярослав Шарек

Про те, що в Польщі не збираються байдуже спостерігати за процесом побудови пантеону українських героїв, заявляє голова польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек. Про це він говорить в інтерв’ю для інтернет-сайту правого спрямування wpolityce.pl. «Інститут національної пам’яті не може вказувати українському народові, яких героїв він повинен вибирати, але не може також мовчати про злочини, які УПА скоїла проти поляків на Волині та в Східній Малопольщі», – наголошує Шарек.

У президентському палаці обрали курс на перемови – Венерський

Лукаш Венерський, аналітик із польського Інституту публічних справ, такий різнобій у висловлюваннях польських політиків пояснює непорозуміннями всередині польської партії влади. Він припускає, що оточення польського президента та Міністерство закордонних справ Польщі мають різні стратегії щодо вирішення суперечки з Україною про історію. Аналітик розмірковує: «Логіка дій президентського табору вказує на те, що там обрали курс на перемови як такий, що принесе кращі результати, натомість міністерство має дещо іншу стратегію, тобто намагається реалізувати цю політику в більш агресивний спосіб, а це показує, що на даний момент між ними нема гармонії, нема консенсусу в рамках польської адміністрації».

Лукаш Венерський
Лукаш Венерський

Венерський не виключає, що випадок із недопуском на територію Польщі українського чиновника – не останній. «Ситуація неоднозначна. Ми ще можемо бути здивовані повідомленнями про те, що якогось чиновника, який хотітиме перетнути кордон, причому не обов’язково Польщі, але й іншої країни Шенгенської зони, можуть не впустити в цю країну, бо, наскільки відомо, пана Шеремету внесено не в національний список, а у список Шенгенської зони», – каже аналітик.

На даний момент оточення президента не є головним гравцем, тож якщо Міністерство закордонних справ наполягатиме на більш агресивній політиці в історичних питаннях, то така політика домінуватиме щонайменше до грудня
Лукаш Венерський

На думку Венерського, вирішальним для майбутності польсько-українського діалогу про історію стане наступний місяць. Він пояснює: «Мені здається, що на даний момент оточення президента не є головним гравцем, тож якщо Міністерство закордонних справ наполягатиме на більш агресивній політиці в історичних питаннях, то така політика домінуватиме щонайменше до грудня, тобто до моменту, коли президент Польщі зустрінеться з президентом України, за умови, якщо така зустріч відбудеться. Можливо, тоді ініціатива перейде до пана президента».

Аналітик нагадує, що протягом найближчих місяців, а то й тижнів відбудуться зміни в польському уряді, а одним із претендентів на відставку є міністр закордонних справ, який наполягає на твердому курсі щодо української історичної політики. Утім, каже Венерський, 100-відсоткової певності, що у відставку пошлють саме Ващиковського, польські експерти не мають.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG