Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 00:42

«Святковий хаос» в Україні: лишити, як є, чи впорядкувати?


Ілюстраційне фото

Українці щороку мають низку додаткових вихідних – на календарні свята. Частина з них – традиційні християнські, частина – спадок доби «розвиненого соціалізму», під час яких люди не йдуть на мітинги, а їдуть «на картоплю». Частину свят треба зберегти, частину, успадковану від СРСР, – скасувати, пропонують експерти і представники бізнесу. Тим часом представники українських церков та профспілківці закликають зберегти наявну кількість світ для українців, а крім того – дозволити різним релігійним громадам та окремим громадянам, які не святкують Різдво, Великдень чи Трійцю, переносити додаткові вихідні на зручний для них час.

Календар українських свят після Революції гідності досить швидко змінюється. У листопаді Верховна Рада проголосувала за те, щоб вихідним днем було 25 грудня – у цей день відзначають Різдво католики, протестанти та більша частина православних церков. Водночас парламент зробив 2 травня робочим днем. Відповідні зміни внесуть до Кодексу законів про працю України.

Водночас Конституція України передбачає, що державні свята мають упорядковуватися окремим законом, якого немає від початку Незалежності.

В українському календарі є ціла низка питань, які може впорядкувати спеціалізований закон – про це 24 листопада в офісі «Реанімаційного пакету реформ» дискутували експерти, представники бізнесу, профспілок та релігійних організацій.

Україна поступово позбувається радянського спадку щодо календарних свят, при цьому деякі радянські святкові дати, втративши своє первинне значення, все одно співіснують у календарі з християнськими святами та зі святковими днями, пов’язаними з українським державотворенням, визнає начальник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

За його словами, загалом кількість додаткових святкових вихідних в Україні є ненабагато більшою, ніж у країнах ЄС. Однак дискусійною є традиція, за якою українці отримають від уряду додаткові вихідні, коли календарне свято припадає на суботу чи неділю.

Сергій Рябенко
Сергій Рябенко

​«Ми, звичайно, вивчали закордонний досвід, зокрема досвід країн Європи та США. У кожній країні ситуація є унікальною, але західні держави мають певну сталу кількість свят у календарі, які несуть конкретний зміст для суспільства. Вони є вихідними. Так само, певна кількість днів чи державних свят у цих країнах може і не мати статусу вихідного дня. У більшості західних держав їх у середньому 8–10 на рік. Це традиційні свята, як-от Різдво, дні, пов’язані з державотворенням чи історією країни. Або дні Незалежності, або (у ЄС) дні перемоги над нацизмом. У нас кількість святкових неробочих днів, якщо не враховувати переноси свят з вихідного дня на наступний понеділок, – 11 днів. Тобто кількість приблизно відповідає загальноєвропейській. Але якість цих свят, первинний зміст і дуже часто навіть назва – не відповідають тому значенню, яке вкладає у них суспільство», – констатує Сергій Рябенко.

Ці та інші проблемні моменти, на його думку, має врегулювати майбутній закон про державні свята, проект якого підготували в Інституті національної пам’яті та який автори продовжують обговорювати з громадськими й релігійними об’єднаннями та з експертним середовищем.

В’ячеслав Рой, голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва, скажімо, виступає проти скасування свята 1 травня. За його словами, його походження пов’язують із СРСР помилково. Він згадує, що вперше на мітинг 1 травня вийшли робітники в США, які вимагали запровадити їм восьмигодинний робочий день. І нині, уточнює Рой, саме ця модель робочого часу використовується в світі.

Свято, щоб «посадити картоплю» – чи робочий день, щоб рухати вперед економіку?

Між тим представники бізнесу сприймають будь-яке збільшення та перенесення святкових днів як зменшення ділової активності та недоотримані прибутки. Щоб упорядкувати українські свята, варто відділити святкові дні, які є вихідними, та решту свят, а також – враховувати вплив додаткових вихідних на економіку, пропонує Едуард Курганський – підприємець, власник мережі магазинів «Лессі».

Едуард Курганський
Едуард Курганський

«Я говоритиму саме про святкові вихідні дні, бо це питання стосується економіки. Отой приклад, що 1–2 травня люди їдуть саджати картоплю, – це не тому, що їм подобається це заняття на свіжому повітрі, а тому, що потім їм з тієї картоплі жити. Якби наша економіка була в кращому стані, люди б не їхали на свято на картоплю, це точно, – стверджує підприємець. – З точки зору економіки, щоб залишатися конкурентноздатними, вихідних має бути набагато менше. Це є й інтересом держави. Виходячи з цього, переносити додатковий вихідний на понеділок не варто. Але що саме святкувати, має вирішувати суспільство. Наприклад, відзначати чи не відзначати 8 березня, треба запитати в жінок. Мені здається, перспективною є ідея дати членам релігійних громад обирати собі окремі дні для святкування. Це гнучкий підхід, який можна потім застосувати набагато ширше. Наприклад, робітник має гарантоване право на 10 свят на рік, і він сам, виходячи зі своїх переконань, обиратиме ці дні. Бізнесу треба просто всередині компанії врегулювати ці питання».

Едуард Курганський говорить про три щорічні сезонні падіння ділової активності та прибутків українських підприємців: «святковий період» з середини грудня до середини січня, травневі свята, а також друга половина літа – сезон відпусток. Ці періоди, які в розвинених державах є менш вираженими, погіршують показники української економіки, стверджує підприємець.

Представники українського духівництва схвально оцінюють той факт, що основні християнські свята стали офіційними вихідними. При цьому вони пропонують залишити принцип перенесення вихідного на понеділок, якщо офіційне свято припадає на суботу чи неділю, а загальну кількість свят – принаймні не скорочувати. Таку думку, зокрема, висловив Радіо Свобода під час обговорення законопроекту про державні свята протоієрей Української греко-католицької церкви Олекса Петрів.

Олекса Петрів
Олекса Петрів

«Кожне святкування – це є маркер, те, що означає і визначає самобутність, культуру і традицію народу та держави. І легковажити цим, мати безліч свят, настільки «порозкидуваних» ідеологічно, молода держава, яка формується, не може собі дозволити. І те, що в цьому напрямку є певне впорядкування, це позитив. Враховуючи потреби еконоіки, не варто збільшувати кількість вихідних. Але чи треба скорочувати?» – каже він.

Більше того, представник УГКЦ наводить приклади Швеції та деяких інших заможних держав, які поступово скорочують тривалість робочого дня.

«Зростає продуктивність праці, фізичну працю замінює інтелектуальна, і нам, вирішуючи долю державних свят, цю тенденцію слід враховувати», – доводить Олекса Петрів.

Консенсус щодо свят можливий, та наразі його немає

Загальнонаціональний консенсус щодо релігійних та історичних свят в Україні можливий, погоджується більшість учасників дискусії.

При цьому частина експертів, які долучилися до обговорення, визнають, що в ключових галузях української економіки, як-от АПК, енергетика, металургія, машинобудування та хімічна галузь, є безперервні виробничі процеси. І працівники мають їх забезпечувати як 28 червня, в День Конституції, так і на Різдво та на Новий рік. Але в цьому випадку працівник за законом має отримувати подвійну оплату за кожен святковий день, який він проводить на виробництві.

Більше того, представники бізнесу говорять, що так звані «місцеві свята», які можуть запроваджувати територіальні громади, можуть ставати днями розважальних, спортивних та мистецьких заходів і приваблювати до українських міст туристів, стимулюючи роздрібну торгівлю, готельний бізнес та сферу послуг. Але позитивний ефект буде можливий лише в разі координації зусиль центральної, місцевої влади та бізнесу, визнає Едуард Курганський.

Ігор Розкладай, головний експерт групи «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ, та один з організаторів експертної дискусії про українські свята, наголошує, що всі ці нюанси українського календаря якнайкраще врегулювати одним законом, який може визначати не лише те, коли українці святкують та яким чином переносяться святкові та вихідні дні.

Ігор Розкладай
Ігор Розкладай

Утім, законопроект «Про державні свята, пам’ятні дати та скорботні дні», який розробив Інститут національної пам’яті, нині лише проходить стадію громадського обговорення, і навряд чи Верховна Рада зареєструє його та винесе на голосування до кінця поточного року. Тим часом високопосадовці можуть виступити з новими «святковими ініціативами», через які свят в Україні може ще побільшати.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG