Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 12:05

​Зробити «католицьке» Різдво вихідним – політичне рішення – Кралюк


Різдвяний ярмарок на Хрещатику, Київ, грудень 2016 року

Зробити «католицьке» Різдво офіційним вихідним було політичним рішенням, переконаний проректор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк. Він побоюється, що ще один вихідний не піде на користь українській економіці. Проте, на думку політолога Анатолія Луценка, набагато більшої шкоди завдає практика переносити свято на будні дні, якщо воно припадає на тижневі вихідні. А нові релігійні свята, вважає він, могли б бути не тільки християнськими.

До голосування Радіо Свобода запитало думку киян щодо намірів Верховної Ради зробити 25 грудня вихідним днем. Жителі столиці відгукнулись на нововведення по-різному.

Проректор Національного університету «Острозька академія», письменник та філософ Петро Кралюк зазначає, що 25 грудня Різдво в Україні відзначають переважно римо-католики, тоді як протестанти, як правило, святкують 7 січня разом із більшістю українців.

Католицьких парафій відносно небагато в Україні
Петро Кралюк

«Католицьких парафій відносно небагато в Україні, це переважно територія Житомирської області, також деякі області Поділля, Вінницька, Хмельницька області. Є і парафії на теренах Західної України, але вони переважно були відновлені вже за часів незалежності, як правило, це малочисленні парафії», – розказав він в ефірі «Ранкової Свободи».

Політикам зараз зробити вихідний день для всього народу України – це плюс. Хочеться бути добрими в очах народу
Петро Кралюк

Доцільність впровадження ще одного вихідного викликає в освітянина сумніви. Натомість він схильний вбачати в цьому рішенні політичні мотиви.

«Я розумію, що політикам зараз зробити вихідний день для всього народу України – це буде плюс. Тому що, так чи інакше, не за горами парламентські вибори і хочеться бути добрими в очах народу. Хоча з точки зору економічної це буде радше мінус», – впевнений він.

Кралюк наводить приклад Польщі, де віруючі люди можуть не приходити на роботу, заздалегідь повідомивши керівництво, якщо їхнє релігійне свято не є державним вихідним. На його думку, схожу практику можна застосувати і в Україні.

Петро Кралюк
Петро Кралюк

Можна було б ухвалити законодавчі акти, які б передбачали, що людина може відсвяткувати Різдво Христове чи Великдень за григоріанським календарем
Петро Кралюк

«Зрозуміло, що почнеться трошки плутанина, але, як на мене, можна було б ухвалити відповідні законодавчі акти, які б передбачали, що людина, керуючись своїми релігійними переконаннями, може попросити в керівника виробничої структури, щоб їй дозволили відсвяткувати, наприклад, Різдво Христове чи Великдень за григоріанським календарем», – припускає філософ.

Він впевнений: ідея перейти повністю на григоріанський календар, якщо така буде запропонована, викличе спротив низки конфесій, зокрема Московського патріархату. Водночас Кралюк вважає, що з політичної точки зору це мало б сенс.

«Це засвідчить певну нашу прозахідну, проєвропейську орієнтацію, тому що в європейських країнах Різдво святкується 25 грудня, і це стосується не лише римо-католицьких чи протестантських країн, але навіть православних», – пояснює він.

Політолог Анатолій Луценко вважає, що новий вихідний не завдасть українській економіці такої шкоди, якого вже завдає практика переносити вихідний на будній день, якщо свято припадає на суботу чи неділю.

Для української економіки перенесення вихідного – просто злочинна норма
Анатолій Луценко

«Для української економіки це (перенесення вихідного – ред.) просто злочинна норма. Але кожен раз, коли починається передвиборча ситуація, я як політтехнолог можу вам сказати, що правий гнів політиків, які це розуміють, вщухає, тому що напередодні виборів ставлення українців до цієї проблеми неоднозначне», – констатує експерт. Скасування цієї норми, вважає він, варто було б ухвалити разом із вихідним 25 грудня.

Загалом, вважає Луценко, нові вихідні мали б бути наслідком єдиної концепції, що визначала б українців як політичну націю, представники якої можуть різнитись в тому числі й за конфесією.

До нашої політичної нації належать люди і юдейського обряду, і мусульмани. Якщо на державному рівні дозволяємо святкувати християнам, чому не дозволяємо мусульманам, іудеям та іншим?
Анатолій Луценко

«Якщо ми говоримо, що російськомовні хлопці гинуть на Донбасі – значить, ми, очевидно, політична нація, навіть мову не ставимо визначальником. Якщо ми політична нація, відповідно, ми маємо розуміти, що до нашої політичної нації належать люди і юдейського обряду, і мусульмани, і так далі. Якщо ми на державному рівні дозволяємо святкувати християнам, розуміємо, що вони домінують, але чому ми на державному рівні не дозволяємо мусульманам, іудеям та іншим?» – міркує Луценко.

Він вважає, що Україна могла б перейти на григоріанський календар, але за умови комунікаційної роботи з релігійними громадами.

В багатьох релігійних організаціях є кілька таборів, які готові перейти на григоріанський календар
Анатолій Луценко

«В багатьох релігійних організаціях – і в греко-католицькій, і в Київському патріархаті – є кілька таборів, які в принципі готові перейти на григоріанський календар. Але питання в тому, що тут потрібно йти правильною державною політикою, щоб не наламати дров», – впевнений експерт.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG