Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 18:07

Молодь побудує нову Україну не через політику – Саакян


Ілюстраційне фото. Молоді люди на концерті гурту «Океан Ельзи» у Києві, 21 червня 2014 року

​Розчарування в своїх політиках властиве всім молодим європейцям, проте в Україні воно поглиблюється, адже бюрократична державна машина безнадійно застаріла, вважає політолог Олег Саакян. Проте, вважає він, не все так погано: українська молодь будує нову країну поза межами державного сектору. А співавторка нового дослідження української молоді Катерина Зарембо стверджує, що цій категорії українців властива певна політична безграмотність та загалом зневіра в політиці.

За результатами дослідження «Молодь України 2017», проведеного центром «Нова Європа», політика цікавить лише 10% молодих людей віком від 14 до 29 років, і лише 4% молодих українців планують займатись політикою.

Такі цифри, на думку політолога Олега Саакяна, спричинені тим, що пострадянські інституції не відповідають запитам сучасних українців.

Найбільша на сьогоднішній день криза в Україні – далеко не політична
Олег Саакян

«Найбільша на сьогоднішній день криза в Україні – це далеко не політична. Це криза майбутнього, це криза самореалізації людини в державі, чи то ми візьмемо гуманітарну, чи технічну, чи будь-яку іншу сферу. В усіх враження, що стеля самореалізації занадто низька», – розповів він в ефірі «Ранкової Свободи».

Такий тренд, за його словами, є загальноєвропейським – сплеск популізму та радикальних настроїв в Євросоюзі Саакян пов’язує саме з тим, що політична еліта не розуміє потреб молодшого покоління та не може запропонувати йому гідної альтернативи. В Україні ж становище ускладнюється тим, що державний апарат морально застарів, каже він.

Людина вже не вважає для себе нормальним сидіти в черзі декілька днів
Олег Саакян

«Людина, коли стикається з державним бюрократичним апаратом, вона вже не виросла в радянській бюрократичній системі, вже не вважає для себе нормальним сидіти в черзі декілька днів, втрачаючи свій час, який могла б витратити на самоосвіту, роботу або інші речі», – міркує політолог.

Натомість, продовжує він, молоді українці шукають самовираження в креативному секторі, відкривають власний бізнес, займаються спортом чи розвиваються в професіях, які передбачають кар’єрний зріст в тому числі і за кордоном.

Олег Саакян
Олег Саакян

Бути чиновником в Україні – це або бути маргіналом, або крадієм
Олег Саакян

«В соціальній сфері майже ніхто себе не бачить, бо бути чиновником в Україні – це або бути маргіналом із зарплатнею, яку для тебе встановлюють, з восьмигодинним робочим днем, або бути крадієм. Якщо в тебе з’являється сім’я, то ти так чи інакше будеш крадієм, бо на ці гроші ти вижити не можеш».

Однак цю тенденцію Саакян не оцінює як однозначно негативну – на його переконання, це ознака готовності молодих українців брати відповідальність на себе, не очікуючи допомоги від держави.

Молодь бере державні функції на аутсорс і робить їх без держави набагато краще, ніж це могла б зробити держава
Олег Саакян

«Третя революція недарма вийшла за людську гідність. Ця сама гідність і є тим наріжним каменем, який зараз стає точкою тяжіння українського суспільства, допомагає і спонукає молоде покоління формувати нову Україну, ту Україну, яку воно бачить. Вона і формує молодь не в політичній сфері, а в соціальній сфері, в гуманітарній сфері, навіть в сфері своєї роботи. Це нові форми самоорганізації, нові форми вирішення гострих соціальних питань. Умовно кажучи, молодь бере державні функції на аутсорс і робить їх без держави набагато краще, ніж це могла б зробити держава», – впевнений політолог. Він прогнозує, що саме цей процес, який відбувається і в регіонах теж, допоможе збудувати «людиноорієнтовану державу».

Співавторка дослідження, заступниця директора центру «Нова Європа» Катерина Зарембо називає результати дослідження швидше неоднозначними, ніж тривожними.

Присутня не апатія, а саме зневіра
Катерина Зарембо

«Чверть молоді абсолютно не довіряють чинним політикам. Це так, присутня повна, не сказати, щоб апатія, бо апатія – це байдужість, а саме зневіра, недовіра, яскраво виражене негативне відчуття до політиків є», – каже вона.

Ілюстрацією такої зневіри є явка молоді на президентських виборах у 2014 році. Зарембо згадує, що тоді на виборчі дільниці прийшли 45% молодих українців.

У Словаччині явка понад 80%. Тобто є різниця
Катерина Зарембо

«У країнах Центрально-Східної Європи, наших сусідів, наприклад, у Словаччині (явка – ред) понад 80%. Тобто є різниця – не настільки молодь активна в політиці, як навіть їхні однолітки в Європі», – порівнює експертка.

Наразі політикою в Україні цікавиться в середньому 11% опитаних, на загальнонаціональному рівні – 13%. Причому ці цифри супроводжуються явищем, яке Зарембо характеризує як «політичну безграмотність».

Молодь зазначила, що їй ближчі праві погляди. З’ясувалося, що насправді молодь підтримує ліві погляди. Це означає певну кашу в голові
Катерина Зарембо

«Коли ми питали в молоді, чи праві, чи ліві політичні погляди їм ближчі, в цілому молодь зазначила, що їй ближчі праві політичні погляди. Коли ми просили оцінити певні тези, які по суті виявляли більшу прихильність до лівих чи правих поглядів – зокрема, наприклад, щодо участі держав в економіці – з’ясувалося, що насправді молодь підтримує все ж таки ліві погляди. Це означає таку певну кашу в голові», – констатує вона.

Окремо автори дослідження винесли питання про те, хто несе відповідальність за початок військових дій на сході України.

Катерина Зарембо
Катерина Зарембо

61% українців вважає, що Росія відповідальна за розпалення збройного конфлікту. На півночі та заході майже 80% вважають, що відповідальна саме Росія
Катерина Зарембо

«Варіанти відповіді: Росія, Україна, інше, куди можна було віднести обидві сторони. Загалом 61% українців вважає, що Росія відповідальна за розпалення збройного конфлікту, і тільки 5% покладає відповідальність на Україну. На півночі та заході майже 80% вважають, що відповідальна саме Росія, і, знову ж таки, 5% вважають, що Україна», – перераховує Зарембо.

Молоді жителі південно-східної України здебільшого не змогли назвати одного винуватця початку агресії: на півдні відповідальність на Росію покладають 36%, на сході – 22%; на Україну – відповідно 6% та 13%.

На півдні 52% молодих людей не змогли дати відповіді, на сході – майже 60%
Катерина Зарембо

«Щодо тих, хто не визначився: на півдні таких 52%, тобто більше від половини молодих людей не змогли дати відповіді або сказали, що їм важко відповісти, на сході – майже 60%. Це просто рекордна цифра», – зізнається Зарембо.

Вона припускає, що причиною такої невизначеності є недовіра респондентів: не знаючи, хто може отримати доступ до їхніх відповідей, люди боялися давати однозначну відповідь.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG