Неурядова організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) повідомляє, що другий рік поспіль кількість журналістів, ув’язнених за свою професійну діяльність, досягла історичного максимуму. Як мовиться у звіті організації, найбільше ув’язнюють співробітників ЗМІ у Туреччині, Китаї та Єгипті. Згідно з повідомленням, цьогоріч за ґратами по всьому світу через свою роботу опинилися 262 журналісти, що є новим рекордом після минулорічного історичного максимуму 259.
Саме Туреччина, Китай і Єгипет ув’язнили найбільше медійників – загалом 134, або 51 відсоток від загальної кількості.
Крім того, до моніторингу, принаймні за останні 12 місяців, потрапили Україна, Алжир, Камбоджа, Демократична Республіка Конго, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Гватемала, Ірак, Марокко, Нігер, Пакистан, Республіка Конго, Сомалі та Уганда.
Утримуваний в Росії український журналіст Роман Сущенко потрапив до списку в’язнів-журналістів разом із чотирма іншими представниками ЗМІ, ув’язненими в Росії.
У списку CPJ є також журналіст-фрілансер Василь Муравицький, якого Служба безпеки України затримала влітку в Житомирі за поширення, як повідомили у службі, «антиукраїнських матеріалів». Тоді комітет закликав владу України звільнити Муравицького.
У «Комітеті захисту журналістів» вказали, що політика є причиною 87% ув’язнень журналістів.
Радіо Свобода розмовляла з Гульнозою Саїд, яка є дослідницею відділу Європи та Центральної Азії в Комітеті захисту журналістів у Нью-Йорку, і попросило її пояснити українські аспекти щойно оприлюдненої доповіді.
– Ми, як організація, надзвичайно стурбовані ситуацією зі свободою преси та безпекою журналістів в Україні. Тому що журналісти, які розповідають про ситуацію в Україні з обох точок зору – як із так званої проросійської, так і з так званої проукраїнської позицій, – зазнають однакового ризику як з боку Києва, так і з боку «проросійських сепаратистів» на сході країни. І можна побачити з нашого звіту, Україна перебуває серед тих, хто ув’язнює журналістів вперше за дуже довгий час – за понад десятиліття.
На жаль, наша методологія полягає в тому, що ми не включаємо в нашу доповідь журналістів, яких затримали недержавні актори
Ви побачите в нашому звіті, що в 2017 році заарештували Василя Муравицького через звинувачення в антидержавній діяльності, через його, так би мовити, проросійські позиції. І, на жаль, чиє ім’я ви не побачите – це Станіслав Асєєв, який також відомий як Станіслав Васін і який співпрацював із Радіо Свобода. На жаль, наша методологія полягає в тому, що ми не включаємо в нашу доповідь журналістів, яких затримали недержавні актори.
Ми закликаємо уряд України зробити все, щоб журналісти, незважаючи на те, які саме політичні погляди вони мають, могли працювати вільно
Тож через те, що Станіслав Асєєв в неурядовому затриманні, тобто його тримають «проросійські сепаратисти» за його проукраїнські позиції, він не включений. Але в Комітеті захисту журналістів ми дуже стурбовані його долею, і ми закликаємо всі сторони в Україні домогтися того, щоб як Василь Муравицький, так і Станіслав Асєєв були звільнені. Ми також закликаємо уряд України зробити все, щоб журналісти, незважаючи на те, які саме політичні погляди вони мають, чи незважаючи на те, для яких ЗМІ вони виробляють новини, могли працювати вільно і без жодного ризику для їхніх життів, без будь-якого перешкоджання їхній роботі.
– Тобто ви і звіт Комітету аргументуєте, що Василь Муравицький, незважаючи на його проросійські симпатії та погляди та його публікації, не повинен бути за ґратами? Я правильно розумію?
Ми розуміємо, що Україна у стані війни з Росією і є занепокоєння питаннями безпеки в країні. Але, з іншого боку, ми дуже стурбовані позицією уряду президента Порошенка, який почав розділяти журналістів на патріотичних та непатріотичних на підставі їхніх поглядів
– Так, ми як організація не судимо журналістів за їхніми поглядами. Ми захищаємо журналістів доти, доки вони – журналісти, поки ми можемо ідентифікувати їх як людей, які збирають інформацію та поширюють її на щоденній основі, щоб забезпечити те, щоб люди були поінформованими. І ми усвідомлюємо, що в будь-якому суспільстві є необхідність мати різні точки зору, в тому числі і в Україні.
Ми розуміємо, що Україна наразі у стані війни з Росією і є певні занепокоєння питаннями безпеки в країні. Але, з іншого боку, ми дуже стурбовані позицією уряду президента Петра Порошенка, який почав розділяти журналістів в Україні на патріотичних та непатріотичних на підставі їхніх поглядів.
Ми віримо у те, що в будь-якому суспільстві, в тому числі і в Україні, журналісти повинні бути спроможними дістатися інформації та поширювати її через ЗМІ, включно із соціальними мережами, і їх не повинні за це карати.
– Але Станіслав Асєєв не включений у звіт, а Василь Муравицький – включений. Хтось може сказати про незбалансований підхід у звіті…
Той факт, що імені журналіста немає в звіті, не означає, що ми як організація не захищаємо його
– Я розумію таку позицію. Але, на жаль, немає ідеальної методології, і ми з самого початку пояснили, що ми завжди беремо до уваги та включаємо в звіт лише тих журналістів, яких утримують держави. Тому є й інші країни, які перебувають у стані війни, наприклад, в Сирії є журналісти, які за ґратами в державних акторів, і є ті, хто затриманий недержавними акторами. В таких випадках завжди будуть імена, які включені в звіт, і ті, які не включені в звіт. Тому той факт, що імені журналіста немає в звіті, не означає, що ми як організація не захищаємо його
І ми робили заяву про Асєєва, яку ми випустили незабаром після того, як дізналися про його затримання. Бо спочатку він зник, потім ніхто не знав, де він. Потім його знайшли – його затримали «проросійські сепаратисти». Тож ми цим дуже стурбовані. На жаль, в цьому випадку ситуація навіть більше непокоїть, тому що є менше важелів впливу, які ми як міжнародна організація можемо використати проти тих невизнаних так званих «республік» («республіками» називають себе незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», підтримувані Росією і визнані в Україні терористичними – ред.). І коли я кажу «невизнаних», я кажу про «проросійських сепаратистів» у цьому випадку.
Довідка:
Василь Муравицький, блогер і журналіст-фрілансер із Житомира, був затриманий СБУ на початку серпня, суд узяв його під арешт. Служба безпеки України звертала увагу, що його затримали не за особисті погляди, а, як заявляє СБУ, через те, що він на вказівку російських кураторів і на замовлення російських пропагандистських агентств готував тенденційні публікації з України з «потрібними кремлівським кураторам акцентами», які публікували на російських і сепаратистських сайтах. Його підозрюють у державній зраді. У Національній спілці журналістів України заявляють, що, поки наразі немає законного рішення суду щодо скоєння журналістом злочину, НСЖУ «апріорі стоїть і на його персональному захисті, і, одночасно і разом з тим, на захисті демократії».
Станіслав Асєєв, який використовував творчий псевдонім Станіслав Васін, блогер і журналіст із Донецька, автор одного з проектів Радіо Свобода, зник на початку червня – лише більш ніж через місяць бойовики угруповання «ДНР» визнали, що захопили його. Сепаратисти звинувачують журналіста у «шпигунстві», за що можуть незаконно «засудити» до позбавлення волі на 12–14 років. Головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ненад Пеїч закликав до звільнення блогера. До з’ясування його долі та звільнення закликала низка правозахисних і журналістських спільнот: Національна спілка журналістів України, «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, «Міжнародна амністія», – а також міжнародні об’єднання: ООН, ОБСЄ тощо. За повідомленнями, бойовики спершу внесли журналіста у списки на обмін заручниками і полоненими, але днями відмовилися звільняти його в перебігу планованого передноворічного обміну.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
ГПУ: суд арештував підозрюваного у держзраді житомирського блогера
