Доступність посилання

ТОП новини
19 Серпень 2018, Київ 03:34

Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС – Головатий


Ілюстраційне фото

Київ і Будапешт трактують рішення Венеційської комісії щодо Закону України «Про освіту» кожен на власну користь. Київ каже, що закон змінювати не потрібно, а Будапешт, посилаючись на те саме рішення, говорить, що Україна повинна змінити освітній закон, його «мовну статтю». Отож, як має чинити Україна з юридичної точки зору? Із таким запитанням Радіо Свобода звернулося до члена Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії), колишнього міністра юстиції та народного депутата шести скликань Сергія Головатого.

У висновку Венеційської комісії не міститься вимоги до України або навіть рекомендації змінювати сьому статтю

– З погляду юриста я буду посилатися виключно на висновки Венеційської комісії. У висновку Венеційської комісії стосовно цього питання не міститься вимоги до України або навіть рекомендації Україні змінювати сьому статтю.

Той, хто каже, що документ Венеційської комісії містить вимогу або рекомендацію стосовно зміни 7-ї статті, каже неправду. Він є маніпулятором

За висновком Венеційської комісії, 7-а стаття визначена як рамкова стаття, як програмова, яка заклала певні принципи державної політики в питаннях навчання мов або вивчення мов і навчання мовами. Тому той, хто каже, що документ Венеційської комісії містить вимогу або рекомендацію стосовно зміни 7-ї статті, каже неправду. Він є маніпулятором всього-на-всього.

– Як Україні вийти із цього глухого кута стосунків з Угорщиною?

– А тут немає глухого кута, вибачте! Про який глухий кут Ви, як журналістка, говорите?! Немає глухого кута!

– Я можу Вам процитувати слова угорського міністра закордонних справ...

– Мене не цікавлять слова угорського міністра. Я Вам можу сказати, що є висновок Венеційської комісії, стосовно якого міністр закордонних справ України сказав, що Україна врахує і виконає всі пропозиції чи рекомендації. Але вони не стосуються зміни 7-ї статті і є тлумачення іншої сторони, зокрема офіційного Будапешта, ще до висновків, коли прем’єр-міністр Орбан сказав, що Угорщина начхати хотіла на висновки Венеційської комісії, вона не буде їх брати до уваги. Тому вибачте, тут немає глухого кута.

Сьома стаття не порушує міжнародне право як визнано Венеційською комісією

Тут є офіційна позиція Української держави, яка зобов’язалася і зобов’язується і надалі буде виконувати норми міжнародного права, бо 7-а стаття не порушує міжнародне право як визнано Венеційською комісією, і є держава, яка абсолютно не хоче визнавати норм міжнародного права і яка всупереч ним вимагає від України того, чого не вимагає ні Венеційська комісія, ні жодна інша установа чи інститут Ради Європи. І крапка.

Тут немає глухого кута. Тут є bad boy і good boy. Тут є поганий член ЄС в особі Угорщини і тут є добросовісний партнер Ради Європи або член Ради Європи, який буде чинити у національному законодавстві, у своїй внутрішній мовній політиці так, як йому радять із Ради Європи, і як це має бути, відповідно до усіх європейських інструментів міжнародного права, що Рамкова конвенція, що Мовна хартія, що європейська конвенція з прав людини і так далі.

– Разом з тим, офіційний Будапешт уже після оприлюднення висновків Венеційської комісії про те, що він далі блокуватиме всі євроінтеграційні прагнення України доти, доки Україна не змінить 7-у статтю закону про освіту. Що в цій ситуації робити?

Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС. Будапешт продемонстрував, що він нехтує стандартами і цінностями Ради Європи

– У цій ситуації Україні треба не чути Будапешта, тому що Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС. Будапешт продемонстрував, що він нехтує стандартами і цінностями Ради Європи.

У свій час велика більшість Орбана (Віктор Орбан – прем’єр-міністр Угорщини – ред.) змінила Конституцію, чим порушила вимоги верховенства права, Будапешт змінив багато законів, зокрема про свободу слова, на одному із останніх засідань Венеційська комісія визнала закон Будапешта про освіту як такий, що дискримінує – це стосовно заборони діяльності Центрального європейського університету.

Будапешт демонструє повний відхід від європейських цінностей і зобов’язань як члена ЄС. Тому в цій ситуації Україні треба просто не бачити Будапешта, а робити свою внутрішню політику відповідно до національних інтересів і своїх національних потреб.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном, зокрема в Угорщині. Критики заявляли, що цей закон створює дискримінацію національних меншин. У Києві, навпаки, наголошують, що дискримінацією нацменшин є наявна ситуація, за якої випускники шкіл із навчанням мовами меншин нерідко не знають державної мови в достатньому обсязі, що обмежує їхні можливості й права. Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова) Київ надсилав на розгляд Венеційської комісії.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави

Мова і освіта. Висновки Венеціанської комісії обґрунтовані – радник міністра освіти​

Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG