Майже 40% українців не вірять у реформи, близько 42% вважають, що для якісних перетворень в країні не зроблено нічого. Такими є результати дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. На думку колишнього міністра економічного розвитку Анатолія Максюти, причина зневіри – в тому, що українці не відчувають реального впливу реформ на власне життя. А експертка самого фонду Марія Золкіна вказує й на іншу причину: громадяни не поінформовані про реформи належним чином.
Хоча в соціологічні дослідження не варто сліпо вірити, вони все ж дають підстави для тривожних висновків, вважає президент «Економічного дискусійного клубу» та колишній міністр економічного розвитку України Анатолій Максюта.
Навіть ті реформи, які ніби почалися, з часом захлинулисяАнатолій Максюта
«Висновки такі, що люди бачать реформи, але не бачать результатів реформ. Вони бачать якісь події, якісь закони ухвалюються, щось політики обіцяють, уряд проголошує, але на особистому житті вони цього не бачать. І навіть ті реформи, які ніби почалися, такі як поліцейська, як адміністративна, вони з часом захлинулися», – констатував він в студії «Ранкової Свободи».
Реформи, під ними розуміються зміни інституцій, підвищення зарплат чи введення конкурсів, це хибний шляхАнатолій Максюта
На думку економіста, основна помилка авторів реформ – те, що, власне, реформування державних структур стало самоціллю.
«Скажімо так: ми спочатку проведемо реформи, під ними розуміються зміни інституцій, в державному управлінні – підвищення зарплат чи введення конкурсів, чи створення наглядових рад з мільйонними зарплатами на державних підприємствах. І це має в результаті покращити роботу економіки, і тоді економіка почне рости – на мій погляд, це хибний шлях», – зізнається Максюта.
Натомість, переконаний він, реальним показником успішності реформ мало б стати реальне підвищення умов життя пересічних громадян та загальне пожвавлення економічного розвитку, чого наразі немає. Як приклад невдалої реформи Анатолій Максюта наводить скасування регулювання цін на продукти.
Ми зняли державне регулювання з продовольчих товарів – і на окремі продовольчі товари на 20-30% почали рости ціниАнатолій Максюта
«Планували в цьому році 3% реального ВВП, очікуємо 1,8%, за прогнозами уряду. Хотіли в цьому році мати 8% інфляції, будемо мати 13-14%. Ми зняли державне регулювання з продовольчих товарів – і після цього на окремі продовольчі товари на 20-30% почали рости ціни. Може, це правильно, виробники, я думаю, від цього виграли, тому що почали дорожче продавати продукти населенню. Але тут має бути певний баланс між інтересами виробників і споживачів, і це має виконати держава, а не сам ринок», – переконаний колишній міністр.
Хоча він визнає, що Україна цього року дещо піднялась в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, все ж не вважає такий поступ достатнім. Натомість слабкий розвиток економіки, побоюється експерт, може спричинити і гальмування реформ, адже для них не буде фінансування.
Українці чекають на реформи, але не знають про них – експертка
Політична експертка фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна у свою чергу переконана, що зневіра українців у реформах свідчить і про їхню зневіру у постреволюційній владі. Хоча вона підкреслює, що попит на якісні перетворення в українському суспільстві лишається високим.
Населення здебільшого не розуміє, наскільки це фінансово серйозно – провести реформуМарія Золкіна
«Населення, з одного боку, чекає на реформи, з іншого, мені здається, здебільшого не розуміє, наскільки це фінансово серйозно для держави – провести реформу в тій же системі охорони здоров’я, в тій же освітній реформі, в реформі соціального забезпечення, пенсійного забезпечення», – зауважує вона.
Ці реформи, за словами Золкіної, є найбільш затребуваними, на відміну від тих, які мали б забезпечити необхідні ресурси.
Речі, які могли б дати поштовх економіці для отримання грошей, підтримують 7-9% населенняМарія Золкіна
«Реформа податкова, реформа в сфері фінансового сектору, підтримка підприємництва, та сама дерегуляція – ці речі, які могли б дати поштовх економіці для отримання грошей, в тому числі для реформи охорони здоров’я, освіти і так далі, ці речі підтримують 7-9% населення», – констатує вона. Таким чином існує невідповідність між очікуваннями населення та усвідомленням того, як саме мають бути здійснені реформи.
Крім того, експертка вказує на брак поінформованості українців щодо змісту реформ. Як наслідок – вони можуть просто не знати про суттєві зміни, які здійснюються в державному секторі.
Марія Золкіна згадує про дослідження фонду «Демократичні ініціативи» щодо того, про які реформи громадяни знають краще, а про які гірше. Воно було проведене в липні 2016 року.
Реформа державних закупівель була однією з небагатьох, почались якісь позитивні зрушення. Але населення про це не зналоМарія Золкіна
«На той момент, майже півтора року тому, перелік реформ, про які населення знало найменше, очолювала реформа державних закупівель, хоча півтора року тому вона, можливо, була однією з небагатьох, де хоча б почались якісь реально позитивні зрушення і де дійсно на місцевому рівні громадам вдавалося економити кошти, порівняно з тим, що було до запуску цієї реформи. Але населення про це абсолютно не знало», – нарікає аналітикиня.
Брак комунікації з боку влади щодо реформ, які вона впроваджує, на переконання Золкіної, теж позначається на рівні довіри українців до процесу реформування.
Анатолій Максюта погоджується із важливістю інформування населення щодо впровадження змін.
Люди повинні бачити, що реформи ведуть до позитивуАнатолій Максюта
«Питання не в тому, що ми робимо, питання в тому, як ми це прогнозуємо, як ми це пояснюємо людям. Люди повинні бачити, що ці реформи ведуть до позитиву. І це треба зробити якнайшвидше», – стверджує він.
Втім, хоча уряду потрібні швидкі позитивні результати, їх не можна досягати різкими кроками на кшталт штучного підвищення мінімальної заробітної плати, застерігає Максюта.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
