Доступність посилання

ТОП новини
21 Серпень 2018, Київ 13:07

Геї втікають з колишніх радянських республік через переслідування


Ілюстраційне фото

Рон Сіновітц, Дурна Сафарова

У 2017 році в колишніх радянських республіках посилилися переслідування ЛГБТ офіційними органами і хуліганами. Наслухавшись страшних новин із Чечні, Азербайджану та Центральної Азії, активісти вирішили створити «підпільний коридор», щоб вивезти потерпілих на Захід. Правозахисники вважають, що російський закон 2013 року про боротьбу з гей-пропагандою привів до сплеску насильства стосовно ЛГБТ в колишніх радянських республіках.

Ніко – гей із Баку (ім'я змінене з міркувань безпеки). Йому 27 років, він хворіє на епілепсію. Ніко розповідає, що четверо поліцейських затримали його, били, катували електрошокером, а потім зґвалтували під час кампанії проти гомосексуалів в Азербайджані: «Вони ґвалтували мене... Зі мною стався епілептичний напад. Я не пам'ятаю, що було потім. Коли я опритомнів – навіть ходити не міг».

Наступні 10 днів Ніко провів в ув'язненні, де його продовжували катувати. Опинившись на волі, він сторонився поліцейських, які знають про його сексуальну орієнтацію. Проте, чотири рази опинявся в руках поліцейських, які вимагали від нього хабар та примушували до орального сексу під загрозою арешту за непокору поліції. Ніко ще не відновився від пережитого шоку. В інтерв'ю Радіо Свобода він розповів про своє бажання будь-яким способом покинути Азербайджан і почати нове життя за кордоном.

Було жахливо. У душі раптом народився страх. Але я не думав, що в Азербайджані буде те ж саме. Я і уявити собі не міг, що вони діятимуть так жорстоко
Ніко

Міжнародні правозахисні організації вважають, що переслідування ЛГБТ-спільноти в Азербайджані схоже на те, що відбувалося в Чечні у 2017 році. В обох регіонах підозрюваних гомосексуалів затримували, катували і вибивали імена інших геїв, які у низці випадків ставали подальшими об'єктами переслідування. За даними Amnesty International, близько ста гомосексуалів затримали в Азербайджані в другій половині вересня 2017 року. Офіційні особи стверджують, що це було зроблено для боротьби з венеричними захворюваннями та поліпшення «моралі».

У Чечні, за даними правозахисників, також були затримані і піддані тортурам понад сто осіб та як мінімум троє убиті. Керівництво республіки обвинувачення відкидає, проте Amnesty International та Human Rights Watch стверджують, що володіють свідченнями про шокуючу хвилю насильства в Чечні.

Ніко розповів Радіо Свобода, що був приголомшений, коли минулої весни почув про переслідування представників ЛГБТ в Чечні: «Було жахливо. У душі раптом народився страх. Але я не думав, що в Азербайджані буде те ж саме. Я і уявити собі не міг, що вони діятимуть так жорстоко».

Насильство і репресії

Правозахисники кажуть, що зростання репресій і насильства відносно ЛГБТ в колишніх радянських республіках пов'язане з ухваленням Росією в 2013 році закону про кримінальну відповідальність за поширення серед неповнолітніх «спотвореного уявлення про соціальну рівноцінність традиційних і нетрадиційних сексуальних стосунків». У жовтні 2017 року в Самарській області за цим законом оштрафували ЛГБТ-активістку Євдокію Романову, попри рішення Європейського суду з прав людини щодо невідповідності закону Європейській конвенції з прав людини. Романова публікувала в соціальних мережах посилання на сайти молодіжної коаліції за права ЛГБТ і матеріали про ЛГБТ-рух.

Заступник директора Amnesty International по Європі і Центральній Азії Денис Кривошеєв називає справу Романової «сумною ілюстрацією відчайдушної ситуації», в якій перебувають ЛГБТ-активісти в Росії.

Навіть елементарне право поширити серед друзів статтю з інтернету тепер обмежене відверто дискримінаційним і гомофобним законом
Денис Кривошеєв

«Навіть елементарне право поширити серед друзів статтю з інтернету тепер обмежене відверто дискримінаційним і гомофобним законом», – заявив Кривошеєв.

У бесіді з Радіо Свобода він зауважив, що після ухвалення цього закону в 2013 році по Росії прокотилася хвиля нападів на гомосексуалів, а до 2017 року вона охопила і колишні радянські республіки у вигляді офіційних переслідувань, дискримінації і хуліганських нападів.

В Узбекистані гомосексуальність є кримінальним злочином. Добровільні «месники» знайомляться з геями в інтернеті, щоб заманити їх на зустріч. Ербулат, чий друг був побитий на такій зустрічі (відео знущань потрапило в інтернет), розповів Радіо Свобода, що таке в Узбекистані трапляється часто, проте жертви бояться звертатися в поліцію: «Мене самого теж знімали на відео, щоб принизити... Якщо звернетеся в міліцію, то вони самі там гомофоби, глузуватимуть з вас».

Радянський закон про кримінальну відповідальність за гомосексуалізм був скасований у Таджикистані у 1998 році, але уряд продовжує дискримінувати геїв, та змушує закриватись організації, які займаються захистом прав ЛГБТ.

У жовтні Генеральна прокуратора Таджикистану оголосила створення списку із 367 геїв та лесбійок «для забезпечення їхньої безпеки та профілактики венеричних захворювань». Фіруз, 30-річний гей із Душанбе, розповів Радіо Свобода, що ЛГБТ-співтовариство побоюється: «реєстр геїв» використовуватиметься для таких самих переслідувань, як у Чечні та Азербайджані.

«Уряд вважає себе вищим за закон в цьому питанні. Вони нікому не підкоряються», – говорить Фіруз, який був включений в реєстр і зазнав насильницького медичного огляду після того, як поліція затримала його під час облави в нічному клубі в Душанбе.

В Україні насильство щодо представників ЛГБТ має дещо інший характер, в ньому майже відсутня державна складова. Але при цьому експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Олександр Зінченков констатує : «В останні роки злочинів та інцидентів на ґрунті ненависті побільшало. Вони стали брутальнішими: починаючи від тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень до вбивств».

Якщо в 2014 році нам тодішня міліція відмовлялася тиснути руки, то зараз ми спілкуємося на рівних
Зорян Кісь

Водночас захисник прав ЛГБТ Зорян Кісь каже, що бачить позитивні тенденції: політичне керівництво на рівні країни і областей розуміють цю проблему. Гірша ситуація – на рівні слідства й оперативних працівників, додає він: «Однак це не можна назвати тотальною гомофобією у лавах поліції. Якщо в 2014 році нам тодішня міліція відмовлялася тиснути руки, то зараз ми спілкуємося на рівних».

Кошмар у Баку

Для Ніко пригоди почалися вночі 14 вересня 2017 у Баку, коли він повертався додому з роботи (він працював фахівцем із продажів у супермаркеті). На вулиці Ніко зустрів знайомого трансвестита, який працював у секс-індустрії. Вони давно не бачилися і зупинилися поговорити, в цей момент до них під'їхали поліцейські. «Поліція знала мого приятеля, тому що він працює на вулиці, – розповів Ніко. – Потім ми дізналися, що вони шукали нас, тому що один наш знайомий гей видав їм наші імена». Поліція посадила знайомого Ніко в машину. «Я не зрозумів, що сталося і пішов далі, – продовжує Ніко. – Через декілька хвилин я відчув удар кийком по потилиці».

Спочатку били кийками, руками і ногами
Ніко

Ніко та його знайомого привезли до відділення поліції, де їх били і катували до 4-ї ранку. «Спочатку били кийками, руками і ногами, –розповідає Ніко з очевидним зусиллям. – Потім четверо поліцейських, у яких закінчувалася зміна, відвели мене в кабінет заступника начальника». Там його кілька разів зґвалтували і били до втрати свідомості.

Вранці Ніко та його знайомого відвезли до суду, який дав їм 10-денний адміністративний арешт за «непокору вимогам поліції». До подібних арештів були засуджені 56 людей під час вересневих облав МВС Азербайджану. Кривошеєв та інші правозахисники стверджують, що влада часто пред'являє такі звинувачення після незаконних затримань.

«За два дні нас передали в управління по боротьбі з організованою злочинністю», – розповідає Ніко. Співробітники якого били і принижували їх, а також «ще два дні катували електрошокерами». Після того, як Ніко під примусом назвав імена інших геїв і трансвеститів, його повернули в СІЗО, де поголили. Він вийшов на свободу 25 вересня після 10 діб ув'язнення.

Позиція влади

Гомосексуальні стосунки не караються кримінальним кодексом в Азербайджані, проте вважаються неприйнятними серед мусульманської більшості. Голова МВС Раміль Усубов в офіційному зверненні до комісії Ради Європи з прав людини назвав переслідування ЛГБТ виправданими. У листі він пише, що в перебігу поліцейської операції в Баку, що проходила з 15 по 30 вересня, відповідно до закону, були затримані 83 людини за «порушення громадського порядку», «зневагу громадської моралі» і «умисну непокору вимогам поліції». Крім того, Усубов заявив голові Єврокомісії, що у Брюсселя немає підстав говорити про «утиски прав представників сексуальних меншин», тому що права усіх груп людей в Азербайджані «забезпечуються без яких-небудь обмежень». «Ситуація з представниками сексуальних меншин в нашій республіці не відрізняється від ситуації у більшості країн Європи», – зазначив керівник МВС Азербайджану.

Ехо Чечні

Представники ООН і лідери західних країн закликали президента Володимира Путіна розслідувати переслідування гомосексуалів у Чечні. Керівник республіки Рамзан Кадиров заперечує затримання, тортури і вбивства геїв. Між тим, десятки чеченців, яких переслідували, поїхали з республіки в різні регіони Росії за допомогою петербурзького громадського руху «Російська ЛГБТ-мережа». Більшість із них говорить, що в Чечні їм загрожували затримання і тортури, а також так звані «вбивства честі», оскільки влада видавала їх родичам, закликаючи «відновити честь сім'ї». «Російська ЛГБТ-мережа» заявила, що гомосексуали з Чечні перебувають у небезпеці навіть за межами республіки: родичі і поліція погрожують їм насильницьким поверненням додому.

Вони поїхали з дому, але чеченська влада, схоже, знала, де їх шукати»
Борис Діттрих

Директор із зовнішніх зв'язків програми захисту прав ЛГБТ Human Rights Watch Борис Діттрих стверджує, що чеченська влада провела рейди в будинках геїв, які втекли, погрожуючи їхнім родичам арештами і тортурами, якщо ті повернуться. «Вони поїхали з дому, але чеченська влада, схоже, знала, де їх шукати», – говорить Діттрих.

Благодійна організація «Рейнбоу Рейлроуд» разом із канадським урядом та «Російською ЛГБТ-мережею» спромоглися, станом на початок листопада 2017 року, дати притулок 45 людям із ЛГБТ-спільноти, головним чином в Канаді. Про це розповів у бесіді з Радіо Свобода Кімалі Пауел, голова «Рейнбоу Рейлроуд», він також підтвердив розгляд допомоги жертвам переслідувань в Азербайджані, проте їм доводиться діяти через посередників у третіх країнах через заборони влади Азербайджану на роботу правозахисних організацій.

Гоніння та від'їзд

У середині листопада Ніко говорив, що його життя в Баку стало нестерпним і він хоче поїхати, проте він не знає жодної місцевої організації, яка б могла йому допомогти. Через декілька тижнів після арешту його звільнили з роботи і вигнали з квартири. Сім'я засуджує його сексуальну орієнтацію і відмовляє в допомозі. Співчуваючі знайшли для Ніка тимчасове житло, але він розумів, що йому не можуть допомагати вічно. Поліцейські упізнавали його на вулицях, і переслідування не припинялися. У Ніко не було документів і грошей, щоб отримати посвідку на проживання в Росії, де йому могла б допомогти «Російська ЛГБТ-мережа». Він казав, що єдиний варіант для нього – поїхати в Туреччину, куди не потрібна віза. Він переїхав у Стамбул наприкінці листопада і поселився у житло, яке йому знайшла стамбульська правозахисна група, що допомагає жертвам переслідувань в Азербайджані. Зараз він думає, як побудувати своє майбутнє життя.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG