Гість: Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Події 2017 року продемонстрували, що рух уперед є. Безвізовий режим з ЄС, остаточне завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з Євросоюзом – це, можливо, найбільш значимі події 2017 року в плані наближення України до ЄС і змін у самій державній інфраструктурі.
Віталій Портников: Пані Климпуш-Цинцадзе, рік закінчився втратою 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги ЄС. Це не дуже приємний сигнал. Це не просто втрата, це невиконання умов, які могли бути частиною стабілізації багатьох економічних питань України, до речі, і гривні. Ви вважаєте нормальним, коли країна втрачає такі можливості?
На жаль, рішення пропонуються парламентом в абсолютно непродуманий спосіб, під прикриттям нібито благородних цілей, як введення мораторію на вивезення лісу-кругляку
– Очевидно, що нічого доброго в цьому немає. Для нас важливо було отримати останній транш макрофінансового сприяння ЄС. На жаль, відповідальність за виконання частини тих умов лежить на парламенті України. Зокрема через рішення, які пропонуються парламентом в абсолютно непродуманий спосіб, під прикриттям нібито благородних цілей, як введення мораторію на вивезення лісу-кругляку.
Складно йде запровадження арифметичного аналізу е-декларацій. Відсутність цього процесу призвела до втрати останнього траншу
Також дуже складно йде запровадження первинного арифметичного аналізу е-декларацій. Відсутність цього процесу, запровадження цієї процедури призвели до втрати останнього траншу.
умови, які були частково виконані, або одна з умов, яку, я вважаю, неможливо було виконати... Йдеться, зокрема про процедуру повної перевірки кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. Як з’ясувалося, такої процедури, не існує в жодній країні світу. Необхідна міжнародна платформа для перевірки таких даних.
Ми ж маємо процедуру, в який спосіб перевіряти, за умови, що хтось звернувся щодо конкретної компанії, але не маємо спільної бази, як це можна змінити. Без інших країн, без їхнього рішення, ми не можемо виконати цю вимогу
Вдалося домовитися про відкриття наступної програми макрофінансової допомоги на 1,8 мільярда євро
Але одночасно вдалося домовитися про відкриття наступної програми макрофінансової допомоги приблизно в такому ж обсязі: близько 1,8 мільярда євро. Прожити (можемо без грошей ЄС – ред.) – так... Вижити – можливо, так. Але в такий спосіб, який позначиться позитивно на кожному нашому громадянинові, - ні.
– Звіт громадської організації «Український центр європейської політики», з яким погоджуються урядовці – Україна виконала лише 10 із 86 своїх зобов’язань з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Це зобов’язання, які були обумовлені в Угоді про асоціацію. Вони заплановані саме на 2017 рік до виконання. Як так сталося?
– Спроба у відсотках позначити виконання Угоди про асоціацію - не зовсім правильний підхід. Частина з виконаних заходів є системоутворюючими. Наприклад, закон, який був ухвалений стосовно якості та безпечності харчової продукції. Після його ухвалення ми маємо ухвалити підзаконні акти, переробити існуючу систему лабораторних досліджень, тобто зробити всі додаткові речі, які імплементують цей закон.
Але закон два роки перебував у Верховній Раді. Два роки ламалися списи стосовно його ухвалення. Нарешті вдалося його ухвалити. Але це була титанічна робота. Тому складно говорити, – 10 із 86 чи 20 ще з якоїсь кількості завдань виконано.
Наші колеги дивляться лише на частину виконання угоди. Вони дивляться по окремих секторах, але не по всіх. Ми в уряді закінчили роботу над амбітним і масштабним проектом – план заходів виконання Угоди на весь період її дії.
За деякими позиціями виконали завдання, які в 2018 році мали би зробити, а в деяких сферах не виконали ті, які ще на 2016 рік були заплановані
Не можу сказати, що задоволена темпом, з яким міністерства реалізовують завдання, як законопроекти проходять у Верховній Раді... За деякими позиціями ми вже виконали ті завдання, які мали би зробити у 2018 році, а в деяких сферах не виконали навіть ті, які були заплановані ще у 2016 році.
– 2017 рік був ще й роком розчарування в наших союзниках Центральної Європи. Ми могли думати, що якісь будуть проблеми в стосунках з Угорщиною, яка підтримує особливі стосунки з Російською Федерацією, з Румунією. Але є Польща, яка займає тверду позицію стосовно російської агресії, говорить на Заході про необхідність надання Україні зброї. І це звучить на тлі погіршення українсько-польських відносин. Наскільки є нормальною ситуація, коли в України кращі стосунки з партнерами в старій Європі, з якими не маємо спільних кордонів, ніж з нашими сусідами?
Ми не перші і не останні, з ким з питань нацменшин має складні стосунки Угорщина
– З деякими сусідами ми знайшли нормальне порозуміння стосовно і закону «Про освіту», і конкретно мовної статті, зокрема з Болгарією, з Польщею і з Румунією. Щодо Угорщини, то її позиція немає нічого спільного з намаганням вирішити проблему. Тут ми в повній мірі побачили проекцію на зовнішню політику Угорщини її внутрішньополітичних питань та інтересів. Ми не перші і не останні, з ким Угорщина має складні взаємини у питаннях нацменшин. Аналогічна ситуація була в угорців зі словаками, хорватами, румунами.
Україна, попри скепсис багатьох, набирає додаткової суб’єктності і починає діяти відповідно до своїх цінностей, інтересів. Угорщина залишається самотньою серед країн ЄС
Багато що пов’язане саме з тим, що Україна, попри скепсис багатьох, набирає певної додаткової суб’єктності, починає діяти відповідно до своїх цінностей, інтересів і готова далі їх захищати. Маємо бути готові, що це часом непросто. Угорщина в цьому контексті залишається самотньою серед країн ЄС. Рішення буде знайдене. Від нас це вимагає терпіння й розуміння.
Від нас вимагають забуття частини історії – так не буває. Ніхто не забуватиме людей, які боролися за Україну
Щодо Польщі. У нас мусить бути достатньо мудрості, щоб, ставлячись до складної історії з повагою, вимагати поваги до цієї історії і від наших партнерів у Польщі. Розуміти, що в якихось випадках маємо принести вибачення. Ми це робимо. І одночасно у відповідь маємо так само отримати ті ж вибачення за ті проблеми, які були з боку Польщі привнесені до України. (Від нас вимагають – ред.) забуття частини історії – так не буває. Ніхто не забуватиме людей, які боролися за Україну.
– Безвіз працює. Багато людей ним скористалися. Але з першого дня йдуть розмови, що його можуть скасувати у будь-який момент. Найбільш яскравими були ці моменти, коли з’явилася ситуація навколо НАБУ, коли з’явився законопроект Верховної Ради, який змінював підконтрольність цього антикорупційного відомства. Дивний документ... Наскільки взагалі легко скасувати безвізовий режим у зв’язку з якимись законами, які ухвалює український парламент?
Питання про механізм можливого призупинення безвізу було спричинене міграційною хвилею, яка накрила Європу
– Коли було проголосоване попереднє рішення Європейської комісії про те, що Україна виконала всі вимоги до безвізу, почала розгортатися дискусія в ЄС, що необхідно мати механізм можливого зупинення безвізу для різних країн. Це було спричинене насамперед міграційною хвилею, яка накрила в той момент Європу. Саме тому ратифікація Угоди про асоціацію Україна-ЄС і вступ в дію нашого безвізу були відкладені.
Щоквартально разом із європейцями робимо і надсилаємо аналіз ситуації, як виконуються вимоги безвізу
Цей механізм складний. Він може бути запущений у кілька етапів, але попередньо має бути зроблений аналіз ситуації, аналіз відповідності критеріям безвізу. Зараз разом із європейцями ми щоквартально робимо моніторинг і надсилаємо аналіз ситуації щодо того, як працюють рішення, ухвалені відповідно до вимог безвізу. Питання, які руйнують систему, створену для виконання наших зобов’язань, викликали б, як мінімум, запитання. Від нас могли би вимагати додаткових роз’яснень, а тоді вже оцінки, наскільки ситуація відповідає чи не відповідає критеріям безвізу. І це могло би стати серйозною проблемою... Але я сподіваюся, що нам всім вистачить мудрості, аби ми не руйнували досягнення, а лише вибудовували нові можливості для наших громадян. Насправді це означає і високу якість роботи всіх антикорупційних органів. Ми мусимо розуміти, що неякісна робота цих органів може викликати питання і спровокувати негативні оцінки щодо того, як саме працює країна.
