Доступність посилання

ТОП новини
22 Квітень 2018, Київ 16:13

Суди часто відпускають бойовиків – Гай


Ілюстраційне фото. Бойовики угруповання «ДНР» на блокпосту на північний захід від окупованого Донецька, 2015 рік

Більшість затриманих у 2017 році за допомогу угрупованням бойовиків «ДНР» та «ЛНР» отримає умовні терміни, тому що вони не причетні до власне бойових дій, стверджує представник Нацполіції Роман Осуховський. Ті ж, хто скоював злочини проти українських громадян, повинні нести і несуть відповідальність, за словами радника голови МВС Зоряна Шкіряка. Втім, волонтер Мирослав Гай зазначає, що суди іноді відпускають затриманих.

Україна не знає, що робити з затриманими бойовиками | Ранкова Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Заступник начальника Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області Роман Осуховський розповів, що затримання бойовиків зазвичай відбувається на пунктах пропуску або на підконтрольній території.

Покарання для більшості – умовні терміни. Хто брав участь у бойових діях –обмеження волі
Роман Осуховський

«Покарання для більшості з них – умовні терміни утримування. Таке покарання обирає суд відносно тих осіб, які будували блокпости. Але ті, хто брав участь у бойових діях – до них застосовується запобіжний захід утримування під вартою, в подальшому обмеження волі», – сказав Осуховський в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами представника Нацполіції, близько 150 осіб із затриманих працювали на блокпостах, приблизно 40 – брали участь в бойових діях або охороняли захоплені бойовиками будівлі.

Водночас Осуховський нагадує, що учасники збройних формувань можуть повернутись до мирного життя і бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільної явки та відсутності тяжких злочинів.

Ми проводимо роботу з метою виявлення осіб, які зводили блокпости, щоб вони не продовжували участь у бойових діях
Роман Осуховський

«Ми проводимо роботу з населенням з метою виявлення тих осіб, які свого часу брали там участь, зводили блокпости, чергували на блокпостах, захоплювали будівлі, а потім виїхали на окуповану територію, щоб вони не продовжували свою участь у бойових діях, у збройних формуваннях. Спілкуємось із ними та пропонуємо самостійно повернутися», – розповідає офіцер поліції.

На тих же, хто причетний до злочинів проти української держави, чекає суд та ув’язнення, запевняє радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.

Зорян Шкіряк
Зорян Шкіряк

Є вироки і понад 10–15 років ув’язнення для колишніх бойовиків
Зорян Шкіряк

«Вироки достатньо серйозні, є вироки і понад 10–15 років ув’язнення для колишніх бойовиків або тих, які були затримані на території України. Сьогодні мова йде про сотні таких осіб», – запевняє він.

За словами чиновника, вже затримані бойовики допомагають правоохоронним органам розкривати ворожих агентів на підконтрольних територіях.

Будь-який терорист надає свідчення українським правоохоронцям, щоб працювати з російською агентурою
Зорян Шкіряк

«Будь-який терорист або бойовик надає відповідні свідчення українським правоохоронцям для того, щоб в подальшому виявляти та ефективно працювати з російською агентурою вже на території мирної України», – каже Шкіряк.

Проблема в тому, що Україна не знає, що робити далі з затриманими бойовиками, переконаний політичний експерт Кирило Сазонов. Він наводить дані, згідно з якими кількість бойовиків в ОРДЛО наразі налічує близько 40 тисяч людей.

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

Посадити 40 тисяч людей ми не можемо. Тобто 300 бойовиків – поточна проблема
Кирило Сазонов

«Що з ними робити? Ось в чому питання. Тобто чи буде закон про колаборантів, чи амністія для них для всіх? Я знаю масу людей, які категорично проти амністії, але, з іншого боку, посадити 40 тисяч людей ми не можемо, просто українські тюрми на це не розраховані. Тобто 300 бойовиків – насправді, поточна проблема», – констатує Сазонов.

Серед тих, хто не розглядає можливість амністії, і керівник благодійного Фонду «Мир і Ко», волонтер Мирослав Гай. Він переконаний: усі, хто вдавався до насильства проти українських солдатів та мирного населення, мають нести покарання. Втім, зазначає Гай, на практиці так буває не завжди.

Апеляційний суд цього літа відпустив харизматичного бойовика Лусваргі
Мирослав Гай

«Дуже часто бувають випадки, коли суди просто відпускають бойовиків, які, наприклад, були обвинувачені і є докази, що вони, наприклад, допомагали терористам або співпрацювали. Апеляційний суд, наприклад, цього літа відпустив такого харизматичного бойовика (бразильця, Рафаеля – ред.) Лусваргі».

Бразильський бойовик Рафаель Лусваргі. В’язниця або обмін? | «Донбас.Реалії» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:56 0:00

Волонтер вважає, що в української влади зараз немає чіткого бачення, як працювати з людьми на окупованих територіях після звільнення. А між тим, зазначає він, там є як безпосередні учасники військових дій, так і ті, хто їм допомагав.

Були люди, які безпосередньо допомагали Росії, рвали прапори, знущалися з полонених
Мирослав Гай

«Були люди, які безпосередньо допомагали Росії отримати контроль над цими територіями. Тобто вони не просто працювали в адміністраціях, тому що були змушені – вони безпосередньо діяли проти української влади, проти українського народу, рвали прапори, знущалися з полонених, допомагали встановити контрабандні шляхи для наркотрафіку», – нагадує Гай.

Дідусь не може взяти зброю і піти скидати окупантів – Гай

Водночас він підкреслює: звичайне мирне населення, навіть примушене до співпраці з бойовиками (наприклад, лікарі, які їх лікували), не можна притягати до відповідальності.

Бабуся чи дідусь, який живе в селі, не може взяти зброю і піти скидати окупантів
Мирослав Гай

«Ми маємо вважати населення, яке проживає на Донбасі, звичайне населення, заручниками. Та ж бабуся чи дідусь, який живе в селі, не може взяти зброю і піти скидати окупантів, як вимагає дуже багато хто в Україні. Це неможливо. Просто багато хто у вільній частині України не розуміє ситуацію, в якій опинилися люди», – стверджує волонтер.

На його переконання, Україна повинна на законодавчому рівні ухвалити статус мирних мешканців окупованих територій як таких, що не підлягають переслідуванню, а після звільнення Донбасу – забезпечити їх допомогою.

Мирослав Гай
Мирослав Гай

Перше, що має зробити українська влада – це завезти нормальні продукти, гуманітарну допомогу
Мирослав Гай

«Перше, що має зробити українська влада, як це було в Слов’янську, після деокупації цих територій, – це завезти нормальні якісні продукти, гуманітарну допомогу, надати допомогу, в першу чергу тим, хто був її позбавлений: це дитячі сиротинці, лікарні, люди, які не можуть самі собою опікуватися», – каже він.

До такої допомоги Гай відносить і відновлення правосуддя та покарання для тих, хто порушував права українців в окупації.

Ми маємо давати сигнал: ми прийдемо, дамо роботу, мир, і головне: справедливість
Мирослав Гай

«Ми маємо давати їм сигнал: друзі, ви не кинуті, ми прийдемо, нагодуємо, дамо роботу, мир, можливість вашим дітям навчатися, і головне: дамо справедливість. І ті люди, які катували вас, відбирали ваші бізнеси, – росіяни, буряти, можновладці, люди, які пішли працювати в ті адміністрації, які кидали вас «на підвали», забирали ваші гуманітарні вантажі, – вони всі будуть покарані, але вас це не зачепить», – пояснює Мирослав Гай.

Він також зауважив, що, окрім поліції, затриманням бойовиків займається також Національна гвардія, яка за 2017 рік, за його даними, затримала близько 600 осіб.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG