Слідство у справі вбитого правника Ірини Ноздровської триває, і правоохоронці не виключають, що були люди, які покривали Юрія Россошанського і сприяли йому. Про це розповів заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін. Сам Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному. Поліція запевняє, що вбивця саме він. Проте йдеться не про спланований злочин, а ситуативне вбивство – на емоціях. Хоча Ірині Ноздровській, яка домоглась ув’язнення для сина Юрія Россошанського за смерть своєї сестри, неодноразово погрожували. Тож які уроки цієї трагічної історії? І що може змінити в Україні справа Ноздровської?
Поліція запевняє, що саме Юрій Россошанський, батько засудженого Дмитра Россошанського, убив правника Ірину Ноздровську. На користь цього свідчать три судово-медичні експертизи, знайдені на його тілі частки ДНК жінки, плутані свідчення рідних чоловіка.
Та, зрештою, він сам зізнався у скоєному, хоч і не добровільно, а під тиском доказів, каже перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін.
Як шукали Ноздровську і як вийшли на Россошанського?
Вийти на Юрія, старшого з родини Россошанських, поліції вдалось не відразу. Перші кілька днів причетність цієї родини була лише однією з чотирьох версій.
Аброськін розповідає, що спершу слідство довго шукало тіло Ірини, її особисті речі, знаряддя вбивства. Правоохоронці відтворювали весь її маршрут у той трагічний вечір: отримували дозволи на перегляд відеокамер, встановлювали, хто і якою маршруткою їхав із нею з Києва до рідного села Демидів, опитували потенційних свідків і жителів села.
Зрештою, знайшовши у водоймі тіло Ірини та набір ножів (імовірне знаряддя вбивства), поліція прийшла до родини Россошанських.
Спершу вони запевняли, що в той вечір рано лягли спати і з дому не виходили. Проте аналіз телефонних дзвінків родини засвідчив: Юрія не було десь дві години, і його дружина до пізньої ночі робила телефонні дзвінки.
«Він був відсутній. І потім ми порівнюємо зі свідченнями, що вони лягли спати. Лежачи на одному ліжку, один іншого набирав?» – говорить чільник поліції.
Зрештою, після обшуків та виявленої на тілі Ноздровської ДНК, Юрій Россошанський зізнався: це він заколов її ножем, а потім утопив тіло жінки, яка домоглась ув’язнення його сина за смертельне ДТП, що забрало життя її сестри.
Чи міг такий старий чоловік убити жінку і втопити тіло?
Підозрюваний у вбивстві народився 1954 року, і його захисники апелювали саме до віку і фізичної форми. Мовляв, чи міг Юрій Россошанський заколоти Ірину Ноздровську, а потім понад кілометр нести її тіло до водойми?
У поліції сумнівів немає: міг.
«Це, мабуть, я, признаюсь, у цьому віці вже буду нікчемним, тому що починається день із 5-ї ранку і закінчується пізно вночі. А цей громадянин фізично, мабуть, сильніший від мене і всіх, хто тут перебуває», – каже Аброськін.
Проте слідство триває, і цілком можливо, що в ньому з’являться нові імена. Адже поліція не виключає, що були ті, хто знав про те, що сталось, і покривав старшого Россошанського.
Інші версії поліція відкинула
Нарівні з версією про вину Россошанського поліція відпрацьовувала й інші. Скажімо, відкинули варіант того, що причина смерті – свідчення Ноздровської у справі корупційних тендерних закупівель проти депутата Антона Яценка в 2014 році. Хоча незадовго до смерті Ірина й отримувала погрози від дружини Яценка.
У розпорядженні слідства також немає записки Юрія Россошанського, в якій він нібито заявляє про свою невинуватість, сказав Аброськін.
Про те, що записка існує, заявляла дружина чоловіка. У ній нібито мовилося: «Головне, щоб не чіпали ні дружину, ні друзів, ні наших рідних. Нехай краще звинувачують мене. Хоча я цього не робив».
Поліція має лише ту записку, в якій він зізнається у вбивстві, наголосив Аброськін.
У винуватості Россошанського поки не впевнений навіть адвокат дочки убитої Олександр Панченко. Він звертає увагу на те, що результати судово-медичної експертизи є закритими. А тому незрозуміло, якими були тілесні ушкодження, як їх завдавали і що призвело до смерті. Він припускає, що слідство може приховувати співучасника.
Чому Россошанський убив Ноздровську?
Зрештою, поліція дійшла висновку, що про спланований холоднокровний злочин не йдеться. Це збіг обставин, і в справі, як підозрюваний у вбивстві, фігурує зараз лише Юрій Россошанський, каже Аброськін.
Між родинами тривалий час був конфлікт, і чоловік злився на Ірину Ноздровську. За словами, син Дмитро виплатив родині убитої ним жінки (сестри Ноздровської) гроші за втрату. Тому батько розраховував, що винуватця ДТП не посадять за ґрати, і той відбудеться умовним терміном.
«Я думаю, що він не до кінця усвідомлював, що зробив. І вже в розмові з ним я зрозумів, що він ніколи не покається. Каяття і визнання провини – це зовсім різні історії. Він вину свою визнає, але не розкаюється», – каже Аброськін.
У суді затриманий заявив, що добровільно визнав звинувачення у вбивстві. Ніякого тиску на нього не чинили, сказав Россошанський.
Чи мали Ноздровській надати захист?
Ірину Ноздровську вже поховали, а Юрій Россошанський найближчі два місяці проведе за ґратами – такий запобіжний захід йому обрали.
І зараз по гарячих слідах експерти й суспільство намагаються проаналізувати: чому так сталось і як уникнути таких «справ Ноздровської» у майбутньому?
Скажімо, чи була б вона живою, якби Ноздровській надали охорону? Адже жінка неодноразово скаржилась на погрози з боку Россошанських і від близьких депутата Яценка. Проте охорони вона не мала.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заступник голови Національної поліції зазначив: до поліції члени родини потерпілої не зверталися із заявою про погрози. Але зверталися до Генеральної прокуратури, яка й відкрила кримінальне провадження щодо цих звернень, уточнив Аброськін.
І це, щонайменше, дивно, вважає правник Валентина Теличенко. Адже Ірина Ноздровська була фахівцем, тому мала б розуміти: заяву про погрози й прохання про захист потрібно подавати саме до поліції, адже це не компетенція Генеральної прокуратури.
«Є загальне таке розуміння, що якщо погрози відкрито звучать, то, найімовірніше, далі від погроз справа не піде. Ну бо хто ж буде відкрито погрожувати, щоб стати першим же підозрюваним у разі реалізації цих погроз? «Зрештою, я так розумію, що вона й сама ці погрози не дуже серйозно оцінювала, бо заяв до поліції не писала», – сказала Теличенко Радіо Свобода.
У цій справі надалі буде принциповим, чи скаже сторона потерпілої, що довіряє зібраним доказам, коли отримає до них доступ. А там може бути багато важливих уточнень: де саме знайшли знаряддя вбивства (у воді чи в будинку Россошанського), чи є на ньому відбитки та ДНК.
Якщо запитань у адвокатів родини Ноздровської не виникатиме, це, найімовірніше, й українці сприймуть як успішне розслідування справи, каже Теличенко. Проте суспільство, як сильний фактор впливу, буває й необ’єктивним, бажаючи правди й поспіхом навішуючи клеймо вбивці, додає вона.
Справа Ноздровської вплине на довіру до поліції?
Та навіть якщо суд прийме докази слідства і визнає Россошанського винним, це навряд принципово змінить ставлення українців до правоохоронних органів, вважає політолог Ігор Рейтерович.
З одного боку, в Україні суттєво зросла кількість злочинів. А з іншого боку, рівень довіри до правоохоронних органів залишається досить низьким, говорить експерт.
«Знаєте, я не думаю, що одна, навіть дві резонансні справи, навіть якщо вони будуть розкриті поліцією і доведені до логічного завершення, змінять ситуацію. От коли таких справ буде більше, ніж десять-двадцять, і вони, що найголовніше, будуть вирішуватися без тиску громадськості, тоді можна буде говорити про якісь реальні зміни», – вважає політолог.
Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. А 9 січня її поховали.
Юрист Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри, яку у вересні 2015 року збив автомобіль. У тому вбивстві обвинувачують Дмитра Россошанського. У травні 2017 року його засудили до семи років позбавлення волі.
27 грудня Апеляційний суд Київської області скасував вирок і відправив справу на новий судовий розгляд. Дмитрові Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року – це судове рішення було останнім, якого встигла домогтися Ірина Ноздровська.
