Доступність посилання

ТОП новини
15 Листопад 2018, Київ 12:15

Голокост в Україні: «У кожному великому селі є свій маленький «Бабин Яр» – історик Руккас


Цю фотографію вилучили при огляді тіла загиблого німецького офіцера. На ній німецькі військові здійснюють розстріл цивільних осіб у Бабиному Яру, Київ, 1942 рік. У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН

Київ – 27 січня світ вшановує жертв Голокосту: близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами цієї трагедії. В Україні під час «Великої катастрофи» (Шоа) були розстріляні понад півтора мільйони євреїв, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості розстріляних нацистами євреїв та ромів.

Символами Голокосту в Україні для мільйонів людей і усередині країни, і поза її межами став Бабин Яр у Києві, де може з’явитись однойменний центр вшанування жертв Шоа.

«На слуху» у людей також Янівський концентраційний табір у Львові або ж Дробицький яр у Харкові – але географія розстрілів євреїв та людей інших національностей у роки Голокосту на теренах України значно ширша, каже доцент київського Національного університету імені Шевченка Андрій Руккас. Відтак, за його словами, в Україні відсутня повна картина реальної кількості знищених під час Голокосту людей.

Пам'ятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру. Київ, 31 вересня 2017 року
Пам'ятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру. Київ, 31 вересня 2017 року

Бабин Яр відомий завдяки тому, що розстріли там відбувались на околиці великого європейського мегаполісу
Андрій Руккас

«Фактично в кожному районному центрі, у кожному великому селищі є свій маленький «Бабин Яр». Ми маємо загальне знання про Голокост, але якщо ми спускаємось із всеукраїнського на регіональний та локальний рівень, дуже часто такого знання немає. Бабин Яр відомий завдяки тому, що розстріли там відбувались на околиці великого європейського мегаполісу», – наголосив науковець в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Фотографія 1944 року. На ній частина Бабиного Яру на околиці Києва, в якій виявили тисячі тіл цивільних осіб, убитих нацистами
Фотографія 1944 року. На ній частина Бабиного Яру на околиці Києва, в якій виявили тисячі тіл цивільних осіб, убитих нацистами

Точних даних і досліджень щодо жертв Голокосту у невеликих населених пунктах немає, справа пошуку ресурсів для визначення і пошанування місць поховань – це здебільшого справа місцевих ентузіастів та міських громад, визнає Руккас. А географія «Великої катастрофи» в Україні дуже широка, стверджує історик і наводить приклад: у селі Богданівка на Миколаївщині у період Голокосту були розстріляні понад 50 тисячі євреїв, але ця інформація відома здебільшого місцевим мешканцям та науковцям.

Дослідник із Хмельниччини Дмитро Полюхович вивчав історію єврейського гетто у місті Ярмолинці, де були знищені близько 25 тисяч осіб – і подібних місць у різних регіонах країни сотні, зазначає дослідник.

Місцеві старожили розповіли, що у Сатанові загинули не лише євреї, а й українці та поляки – зі змішаних сімей, які не хотіли залишати своїх рідних
Дмитро Полюхович

«Я також займався розслідуванням історії міста Сатанів (Хмельницька область) там у роки Другої світової війни були розстріляні кілька сотень євреїв. Точніша цифра досі не відома. Але місцеві старожили розповіли, що у Сатанові тоді загинули не лише євреї, а й українці та поляки – зі змішаних сімей, які не хотіли залишати своїх рідних», – розповів Полюхович Радіо Свобода.

Деталі він змалював у статті для видання «Збруч».

Голокост треба розглядати у контексті історії України – науковці

Проблема досліджень і поширення інформації про Шоа у невеликих населених пунктах – не тільки у відсутності належного фінансування програм, пов’язаних із пошуками місць, де у роки Голодомору та Голокосту загинули мільйони українців різних національностей. На думку науковців та громадських активістів, нині бракує розуміння з боку української спільноти та політикуму, наскільки важливо дослідити й вивчити уроки тих злочинів, які скоїли на території України тоталітарні режими Сталіна й Гітлера.

У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1907–1942), вбитій нацистами. Київ, 25 лютого 2017 року
У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1907–1942), вбитій нацистами. Київ, 25 лютого 2017 року

«Треба розглядати ці великі трагедії у контексті історії України, яка є батьківщиною українців, батьківщиною місцевих євреїв, батьківщино місцевих поляків, представників інших народів, які здавна проживали на українських теренах і є нашими братами й сусідами», – зауважує Андрій Руккас.

У цьому контексті, на думку науковців, важливою є пропозиція президента України Петра Порошенка – ухвалити закон про відповідальність за невизнання Голодомору та Голокосту.

Не менш важливо і вшановувати жертв Голокосту на місцях, щоб не лише людям нагадувати про тих, хто загинув у період Шоа, а й щоб не допустити повторення подібних трагедій.

Віце-президент Всеукраїнської спілки єврейських студентів Міла Лернер у розмові з Радіо Свобода зазначає: у дискусіях про Голокост доволі часто забувають про тих, хто євреїв рятував, ризикуючи власним життям – їх називають праведниками світу. Взагалі ж, єврейські громади в Україні віднаходять ресурс поширювати інформацію про Голокост та інші трагедії, які у минулому сторіччі відбувалися на українській території.

Робимо сайт, плануємо випустити книгу – саме для того, щоб люди не забували
Міла Лернер

​«Ми у цей час робимо великий проект про праведників України і праведників конкретно Бабиного Яру. Робимо сайт, плануємо випустити книгу – саме для того, щоб люди не забували. У рамках проекту ми залучаємо й українську молодь задля активного спілкування і співпраці», – розповідає Лернер.

На сьогодні, за порятунок євреїв звання Праведник світу удостоєні понад чотири тисячі українців, серед них – брат митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького – архієпископ Климентій, київський священик Олексій Глаголєв, батьки першого президента України Леоніда Кравчука.

Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». Київ, 11 квітня 2017 року
Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». Київ, 11 квітня 2017 року

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG