Доступність посилання

ТОП новини
20 Квітень 2018, Київ 18:06

ЗНО з російської не потрібне ані вишам, ані студентам – директор УЦОЯО


Ілюстраційне фото. Віче проти русифікації України біля Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 9 листопада 2016 року

Зникнення російської мови та літератури з переліку предметів зовнішнього незалежного оцінювання не вдарить по абітурієнтах та ВНЗ, запевняє директор УЦОЯО Вадим Карандій. Він нагадує, що російську мову долучили до предметів ЗНО 2011 року з політичних причин, а реального попиту на неї не було. Із чиновником погоджуються й представники експертного середовища: так, координатор проекту «Становище української мови» Сергій Стуканов зауважує, що дедалі більше українців надають перевагу рідній мові замість російської.

ЗНО без російської та позиції української мови | Ранкова Свобода. Частина 2
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Предмет «російська мова та література» став однією із опцій зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році – пізніше за німецьку, французьку, англійську та іспанську. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій стверджує, що рішення було обумовлене політичним контекстом, адже реального попиту на російську мову серед випускників шкіл не було.

Три-чотири тисячі абітурієнтів реєструвалися, але на складання цього іспиту з’являлося 75%
Вадим Карандій

«Незважаючи на те, що три-чотири тисячі абітурієнтів і реєструвалися, але реально на складання цього іспиту до аудиторії тестування з’являлося ледве три чверті, тобто 75% абітурієнтів. При тому, що на інші предмети показник явки складав 95% та вище», – нагадує він в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами очільника УЦОЯО, перелік предметів зовнішнього незалежного оцінювання повинен відповідати тим дисциплінам, що їх заявляють вищі навчальні заклади як обов’язкові для своїх вступників.

Виші не заявляли російську мову та літературу як предмети для вступного іспиту
Вадим Карандій

«Оскільки виші – а в них є певна автономія на добір цих предметів – у певні роки не заявляли їх (російську мову та літературу – ред.) як предмети для вступного іспиту, відповідно на них не було попиту. З 2018 року Міністерство пішло шляхом оптимізації цих переліків, тому сьогодні на всі напрями спеціальностей, на які здійснюється підготовка бакалаврів у закладах вищої освіти України, приведені до єдиного набору предметів», – пояснює Карандій.

Він також зазначає, що, хоча мови меншин – російська, польська, угорська, молдовська, румунська та кримськотатарська – не є предметами ЗНО, представники цих національних громад можуть проходити тести з немовних дисциплін рідною мовою. Водночас чиновник посилається на дослідження УЦОЯО, згідно з яким переважна більшість українських абітурієнтів обирає мовою тестування українську.

93% тестів із математики та історії України складалися українською мовою. На другому місці російська
Вадим Карандій

«Абсолютним чемпіоном є українська, тому що 93% тестів із математики та історії України, а це є вибірково-обов’язкові предмети, з яких тестування проходять всі випускники загальноосвітніх навчальних закладів, складалися саме українською мовою. На другому місці є російська мова, близько 6% складалось російською, і менше від 1%, якщо не помиляюсь, 0,8%, складалися сумарно всіма іншими мовами», – розповідає він.

Позитивно оцінює рішення Міністерства освіти і директор офісу Американських рад з міжнародної освіти (American Councils for International Education) Ярема Бачинський. Він погоджується із тим, що долучення російської мови до предметів ЗНО було політичним кроком.

У 2011-му було ухвалене політичне рішення повернути систему освіти в бік «руського міра»
Ярема Бачинський

«У 2011-му було ухвалене виключно політичне рішення повернути систему освіти в бік Росії і так званого «руського міра». Власне, однією зі складових цього нового напрямку на той час, який дуже активно впроваджувався керівництвом МОН тих часів, було переведення максимальної частки ЗНО в російськомовну площину», – згадує він.

Російську мову чи літературу в закладах вищої освіти вивчає малий відсоток нинішньої абітури
Ярема Бачинський

Як і Вадим Карандій, Бачинський переконаний, що реального попиту на російську мову як дисципліну ЗНО немає.

«Якщо ми говоримо про предмети «російська мова» чи «російська література», то треба дивитись (очевидно, міністерство до того часу дивилось і почало знову звертати на це увагу), що власне російську мову чи літературу в закладах вищої освіти вивчає доволі малий відсоток нинішньої абітури та студентства», – переконаний експерт.

Перспективи російської в Україні не веселі – Стуканов

Експерт з питань освіти «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин зазначає, що виключення російської – це не єдина зміна, яка стосується ЗНО з іноземних мов.

Мовні тести, крім англійської, взагалі дуже мало людей складають
Володимир Бахрушин

«Додано аудіювання, тобто буде перевірятися не тільки те, як учень може читати і розуміти текст, але й те, як він може сприймати розмовну мову. Мовні тести, крім англійської мови, взагалі належать до тих, де дуже мало людей, які їх складають. А це, по-перше, невиправдані витрати на тестування, а, по-друге, це менш надійні результати оцінювання, тому що вони визначаються все ж таки статистичними методами», – коментує Бахрушин.

Зникнення російської мови з переліку вибіркових дисциплін тестування пов’язане з тим, що все більше українців віддають перевагу саме українській, каже координатор проекту «Становище української мови» Сергій Стуканов.

Попит на такі спеціальності, як російська мова і література, сильно пішов вниз
Сергій Стуканов

«Коли є вибір, якою мовою споживати продукт, дедалі більше обирають українську мову. Російська мова як предмет для складання ЗНО, очевидно, складалася тими, хто вступав на російську філологію. Сьогодні, в принципі, перспективи російської мови в Україні не дуже веселі, то і попит на такі спеціальності, як російська мова і література, очевидно, дуже сильно пішов вниз», – міркує він.

Вадим Карандій переконаний, що політика українізації на всіх рівнях повинна тривати.

Це наша рідна мова – один із базисів, який формує та єднає державу
Вадим Карандій

«Це є наша рідна мова, один із базисів, який формує та єднає державу, то цю політику потрібно формувати і весь час підтримувати в належному стані. На жаль, наша історія показує, що в нас це хвилеподібно, можливо, тому ми й маємо ті проблеми, в тому числі з державністю, цілісністю держави», – припускає директор УЦОЯО. Втім, він зауважує, що останнім часом промоція української мови дістає належну увагу з боку влади.

Ярема Бачинський погоджується із тим, що мова є важливою складовою державності, проте зауважує, що при посиленні її позицій важливо утримуватись від крайнощів.

«Українська мова… – це та мова, яка є рідною мовою титульної нації. Не треба цього боятися, не треба переборщувати, треба просто спокійно, крок за кроком працювати – без фанатизму, але наполегливо», – переконаний освітянин.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються

Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

В Україні цього року не проводитимуть ЗНО з російської мови – Карандій

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG