Доступність посилання

ТОП новини
26 Вересень 2018, Київ 15:25

Історична напруга: Дуда не почув аргументів Верховної Ради України?


Будівля парламенту України, 20 лютого 2017 року

Верховна Рада України засудила резонансний польський закон «Про Інститут національної пам’яті», який передбачає кримінальне покарання, серед іншого, за заперечення «злочинів українських націоналістів» щодо громадян Польщі в 1925-1950 роках. Проте аргументи українських депутатів не подіяли на Варшаву – президент Польщі Анджей Дуда все ж підписав документ. Тепер він набув чинності. Чим загрожує новий закон українсько-польським відносинам?

Ще вранці в українських парламентарів залишалась надія, що президент Польщі Анджей Дуда відмовиться підписувати закон. Адже жорстко відреагувала на нього не лише Україна, а й Ізраїль та Сполучені Штати – через рядок у документі про заборону приписувати полякам злочини нацистів, зокрема вживати словосполучення «польські табори смерті».

У Києва власні претензії: закон передбачає штрафи та ув’язнення до трьох років за пропаганду «бандерівської» ідеології. Саме так називає український націоналізм польська партія «Кукіз’15», що і «проштовхнула» цю норму. Тому Верховна Рада підтримала постанову про «розчарування й глибоку стурбованість» рішенням польського Сенату.

Депутати засудили польський закон про заборону «бандеризму» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Закон несумісний із демократією і посилює антиукраїнські настрої серед поляків, сказала голова комітету з питань закордонних справ Ганна Гопко. Польща намагається «прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного», а це політизація історії, додала вона.

«Верховна Рада України категорично не сприймає і відкидає політику подвійних стандартів та нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу», – сказала вона.

У Польщі зараз посилились радикальні сили, і за ними цілком може стояти Росія. А в історії вже були випадки, коли Москва користувалась чварами між Києвом та Варшавою для власного зиску, сказав депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв. Тож важливо не дати історії повторитись, наголосив він.

Водночас в Польщі зараз живе понад мільйон заробітчан із України. І цей закон загрожує їхній свободі слова, каже депутат від «Самопомочі» Ірина Подоляк. Тож необхідно принаймні «повернути польсько-українські зв’язки в русло конструктивної співпраці», – додала вона.

У Києві пікетували посольство Польщі (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:06 0:00

Категоричнішу позицію від імені своєї фракції висловив депутат Радикальної партії Ігор Мосійчук. Україна повинна реагувати не лише парламентськими постановами, але й відкликати посла України для консультацій, сказав він. Мосійчук також запропонував створити в парламенті робочу групу, що надасть оцінку «геноциду поляків щодо українців під час операції «Вісла» – депортації українців із їхньої етнічної території в 1947 році.

Політична ініціатива щодо українського націоналізму націлена лише на внутрішній «правий» електорат Польщі, тому Київ зобов’язаний реагувати на неї «стримано, але чітко». Так вважає депутат, екс-командир «Азову» Андрій Білецький.

Водночас він додає, що історична напруга з Польщею, загострення відносин із Угорщиною через освіту, претензії Болгарії та Румунії стали можливими, тому що Україна зараз ослаблена.

«Війна не завжди показує слабкість. Ізраїль веде 60 років війну і він, мені здається, показує, у першу чергу, силу. Справа в економіці, корупції, внутрішньому розладі, деморалізації суспільства», – вважає Білецький.

Натомість Олександр Вілкул, один із лідерів «Опозиційного блоку» (єдиної фракції, що не підтримала постанову щодо резонансного закону), переконаний, що в напрузі з Польщею винна саме українська влада та її політика.

«У наших національних інтересах – нормально жити з усіма нашими сусідами. Можна любити одне одного, можна не любити. Але наші стосунки мають бути прийнятними», – сказав він.

Аргументи українських депутатів не спрацювали: по обіді президент Польщі Анджей Дуда все ж підписав закон. У своїй заяві він наголошував на тих змінах у законі, які розлютили Ізраїль, і зовсім не говорив про спірні питання з Україною.

Я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд

«Оскільки необхідно захистити добре ім’я Польщі та поляків, я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд, щоб перевірити його конституційність», – пояснив Анджей Дуда.

На тлі цього дипломатичного конфлікту діалог між Україною та Польщею не зупинився. У Варшаві очікують на візит віце-прем'єр-міністра України Павла Розенка 16 лютого, незважаючи на ухвалений закон «Про Інститут національної пам'яті». Він має зустрітись із міністром культури та національної спадщини Польщі Пьотром Глінським і обговорити, зокрема, питання спільної історії та культури.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG