Два роки тому в календарі державних дат України з’явився День спротиву кримчан російській окупації. Багатотисячний проукраїнський мітинг, що відбувся під стінами Верховної Ради АРК 26 лютого 2014 року, ненадовго відклав анексію Криму, але обернувся кримінальним переслідуванням для кримськотатарських активістів.
У Криму досі триває судовий процес у «справі 26 лютого». Активісти Алі Асанов і Мустафа Дегерменджи понад рік провели в сімферопольському СІЗО, після чого їх відіслали під домашній арешт. Вироки активістам поки не винесли.
Заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза в СІЗО тримали понад два роки. У вересні 2017 року Верховний суд Криму визнав його винним в організації масових заворушень і засудив до восьми років позбавлення волі. Пізніше з участю влади Туреччини Чийгоза обміняли на російських громадян і відіслали до Києва.
Російське слідство стверджує, що саме Чийгоз, Асанов і Дегерменджи провокували сутички, в результаті яких загинули двоє людей і ще близько двох десятків людей зазнали тілесних ушкоджень, також було пошкоджене майно кримського парламенту. Обвинувачені це заперечують і стверджують, що їх переслідують з політичних мотивів ‒ за проукраїнську позицію.
Ці події розслідували також і в прокуратурі АРК, відтвореній у Києві. У відомстві вважають, що до смертей і поранень активістів причетні співробітники правоохоронних органів, які під час мітингу не змогли організувати громадську безпеку.
Хто ще потрапив у поле зору українських слідчих у межах «справи 26 лютого», розповідає прокурор АРК Гюндуз Мамедов.
‒ Гюндузе Айдиновичу, на якому етапі перебуває розслідування «справи 26 лютого», яке веде прокуратура АРК?
‒ Якщо говорити про розслідування подій під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року, то ми внесли в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань ‒ ред.) відомості про неналежне забезпечення та охорону громадського порядку, в результаті якого дві людини загинули, а 16 ‒ зазнали тілесних ушкоджень. Також ми розслідуємо перешкоджання проросійськи налаштованими громадянами проведенню мирного мітингу за територіальну цілісність України.
Що стосується «справи 26 лютого» в цілому, ці події є початком активної фази російської окупації півострова
Іще одне кримінальне провадження є стосовно окупаційних правоохоронних органів і суддівського корпусу Криму, які незаконно переслідують громадян України за участь в цьому мітингу.
Але що стосується «справи 26 лютого» в цілому, я вважаю, що ці події є початком активної фази російської окупації півострова. І тому ми уважно вивчаємо ситуацію, що склалася тоді біля кримського парламенту.
Мітинг 26 лютого 2014 року. Крим. Як це було (фотогалерея)
Якщо говорити про наслідки цього мітингу у вигляді заподіяння людям тілесних ушкоджень і смерті наших громадян, то ми вважаємо, що це сталося через те, що не була належним чином забезпечена охорона громадського порядку. Ми вже повідомили про підозру трьом співробітникам правоохоронних органів, але в цій справі будуть нові фігуранти. Я думаю, цього року нам вдасться закінчити кримінальне провадження щодо цього факту, й воно буде надіслане до суду.
‒ Як цих людей притягнуть до відповідальності, з огляду на те, що всі вони зараз у Криму й українському слідству недоступні?
‒ Частково буде застосована процедура заочного засудження. А частково буде й очний осуд. Всі особи, які перебувають поза межами материкової України, оголошені в розшук, і ми працюємо над встановленням їхнього місця перебування для подальшого затримання. Щодо осіб, які перебувають в Україні, в разі притягнення їх до кримінальної відповідальності обвинувальні акти будуть спрямовані в національні суди.
‒ Скільки підозрюваних у кримінальному провадженні, пов’язаному з подіями 26 лютого 2014 року?
‒ Підозрюваними є три посадові особи правоохоронних органів, які відповідали за безпеку під час мітингу біля стін кримського парламенту. Також дається правова оцінка діям ще трьох посадових осіб ‒ представників керівного складу правоохоронних органів Криму в той момент.
‒ Російському слідству в Криму знадобилося кілька місяців, щоб встановити «винних» із-поміж кримських татар і почати переслідувати їх. Прокуратура АРК веде розслідування понад рік, не маючи доступу на півострів. Скільки людей залучені до цього процесу?
‒ Ви цілком правильно помітили, що нам довелося понад рік розслідувати цю справу на відміну від наших, скажімо так, «опонентів». Окупаційна влада Криму ангажована й надає цій справі політичного відтінку. Оперативність їхнього «розслідування» пов’язана ще й із тим, що вони перебувають на території Криму. Ми позбавлені такої можливості, тому нам доводиться складніше. Втім, ми змогли ретельно вивчити обставини цієї справи, розуміючи, що вона буде в полі зору не тільки України, а й світової спільноти. Ми зацікавлені в її об’єктивному розслідуванні.
Окупаційна влада оцінила мирний мітинг як масові заворушення, що принципово невірно
В результаті різних експертиз ми довели, що смерті людей під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року відбулися через тисняву. Говорити про те, що пошкодження були заподіяні навмисне, ‒ невірно. Окупаційна влада Криму оцінила дії учасників мітингу упереджено. Вони кваліфікували мирний мітинг як масові заворушення, що принципово невірно. Не кажучи вже про те, що при цьому застосовувалися норми російського законодавства відносно подій, що відбулися на території України, їхніми учасниками були громадяни України, а провадження було відкрите російськими правоохоронними органами. Це взагалі нонсенс.
У розслідуванні цієї справи нам активно допомагали представники неурядових організацій України, які надали велику кількість матеріалів, зокрема й відео. Багато в чому вони були локомотивом цього процесу. Також були залучені міжнародні експерти. Нам вдалося хвилина за хвилиною відновити події мітингу 26 лютого 2014 року. Слідчі досліджували не один гігабайт відеозаписів, провели сотні слідчих заходів, допитали велику кількість потерпілих і свідків.
‒ Раніше ви анонсували притягнення до відповідальності свідків у «справі 26 лютого», серед яких були екс-депутати кримського парламенту, а тепер російські «сенатори» від Криму Сергій Цеков та Ольга Ковітіді (цих діячів російська влада у Криму незаконно призначила «представляти» цю окуповану частину території України у верхній палаті парламенту Росії – ред.). Як ви кваліфікуєте їхній статус у кримінальному провадженні щодо «справи 26 лютого»?
‒ У цій справі вони фігурують у нас як свідки. Але також ці люди є фігурантами інших кримінальних проваджень. Якщо говорити точніше, ці екс-депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим (VI скликання) звинувачуються в державній зраді.
‒ Але вони можуть бути притягнуті до відповідальності, наприклад, за неправдиві свідчення?
Більшість свідків, які виступили в окупаційному кримському суді, були приховані
‒ Цей момент вивчається нами. Але я не хочу поспішати з висновками. У «справі 26 лютого» більшість свідків, які виступили в окупаційному кримському суді, були приховані. Тобто анкетні відомості так званих свідків могли бути змінені. Ми знаємо прізвища та імена людей, які фігурують у процесі, але важливо встановити їхню справжність. Припускаємо, що вони можуть бути співробітниками російських спецслужб, які 26 лютого 2014 року брали активну участь у подіях під стінами кримського парламенту й керували діями проросійських активістів. Вони були антагоністично налаштовані стосовно Ахтема Чийгоза та інших проукраїнських активістів. Тому об’єктивність їхніх слів викликає сумніви.
‒ Ще одним свідком у «справі 26 лютого» був Ейваз Умеров, який прямо звинувачував Ахтема Чийгоза в організації масових заворушень під стінами кримського парламенту. Зараз він у Криму допомагає у виборчій кампанії президента Росії Володимира Путіна. Він фігурує в кримінальному провадженні в «справі 26 лютого»?
‒ Всі прізвища, які ви називаєте, фігурують у цьому кримінальному провадженні. І ми даємо оцінку діям кожного з них. На жаль, ми не можемо допитати їх, адже вони не з’являються в слідчі органи.
‒ Кримський суд уже виніс вирок у «справі 26 лютого» Ахтемові Чийгозу. На лаві підсудних перебувають ще двоє фігурантів справи ‒ Алі Асанов і Мустафа Дегерменджи. Як прокуратура АРК кваліфікує їхній статус?
‒ На мій погляд, їх переслідують із політичних мотивів, бо вони відкрито й послідовно захищали територіальну цілісність нашої країни. Вони фігурують у нас у провадженні за фактом переслідувань їх із боку окупаційної влади Криму. Вважаю, що оцінка таким діям буде дана через призму порушення міжнародного гуманітарного права.
Їх переслідують з політичних мотивів, бо вони відкрито й послідовно захищали територіальну цілісність нашої країни
Ми свого часу відкрили кримінальне провадження за заявою народного депутата України, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва за статтею 438 Кримінального кодексу України: порушення законів і звичаїв війни. Ми збираємо докази, зокрема, щодо етнічної дискримінації та політичних переслідувань з боку окупаційної влади проукраїнських активістів, серед яких ті особи, яких ви назвали, й багато інших.
‒ Чого ви хочете досягти за підсумками розслідування кримінального провадження «у справі 26 лютого»?
‒ Ми хочемо, щоб принцип невідворотності покарання був реалізований. Ось і все.
‒ Чи будете ви ініціювати розгляд «справи 26 лютого» в профільних міжнародних інстанціях?
‒ Я не виключаю, що вона може перейти в міжнародну площину, якщо нам не вдасться звільнити з ув’язнення наших громадян, які переслідуються у Криму та Росії за свої політичні погляди, зокрема, що Крим ‒ це Україна.
‒ В Україні мітинг під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року називають символом спротиву кримчан російській анексії. Коли особисто ви дізналися про нього?
‒ Дізнався про це зі ЗМІ. У мене були мішані почуття. Такий масовий виступ кримчан на захист України був для мене несподіванкою. Тоді я навіть подумати не міг, що ця акція призведе до таких сумних наслідків.
Масовий виступ кримчан на захист України був для мене несподіванкою
Особливу увагу цим подіям надав у липні 2014 року, коли був призначений прокурором Одеси. Пам’ятаю, ми з колегами тоді уважно стежили за подіями в Криму, тому що розуміли: їхні наслідки можуть наздогнати й нас. Ми тоді особливо звертали увагу на сепаратистські прояви в місті та на приїжджих. Кримська ситуація консолідувала нас і організувала.
‒ За останні чотири роки стало відомо чимало історій спротиву кримчан російській анексії. Яка з них зачепила або надихнула особисто вас?
‒ Я захоплений вчинком Володимира Балуха, його поведінкою в судовому процесі, його останнім словом. Мені дуже шкода першу жертву окупації Криму Решата Аметова. Я вважаю, що йому заслужено дали звання «Герой України». Справа про його вбивство у нас на особливому контролі, й ми докладемо максимум зусиль для з’ясування всіх його обставин.
У Криму є люди, які принципово й відчайдушно захищають свою точку зору й демонструють відданість своїй батьківщині ‒ Україні. Це не може не викликати поваги
Дуже сильні висловлювання в суді були у режисера Олега Сенцова. Я залишився під великим враженням від заключного слова Ільмі Умерова в суді, коли він цитував гімн кримськотатарського народу («Ант эткенмен, сёз бергенмен, миллет ичюн ольмеге…» («Я поклявся, я дав слово, за народ свій померти...») ‒ з останнього слова Ільмі Умерова в суді 20 вересня 2017 року ‒ ред). У Криму є люди, які принципово й відчайдушно захищають свою точку зору й демонструють відданість своїй батьківщині ‒ Україні. Це не може не викликати поваги.
‒ Чи пам’ятаєте ви, що робили 26 лютого 2014 року?
‒ Мені буде складно забути цей день. Детальніше я б розповідати не хотів.
‒ Що ви робитимете 26 лютого цього року?
‒ Я працюватиму разом зі своєю командою, щоб наблизити деокупацію Криму.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
