Доступність посилання

ТОП новини
28 Травень 2018, Київ 04:50

«Кіборг» Олег Кузьміних у Європарламенті: це російська агресія, і якби не Захід, Путін «міг пройти маршем до Києва»


«Кіборг» Олег Кузьміних у Європарламенті (другий зліва)

Брюссель – Живі свідчення про російську агресію на Донбасі, аналізи проблем, які гальмують український поступ до об’єднаної Європи й безпекові виклики, створені Москвою та сепаратистами, на сході України та за її межами. Ось лише частина питань, які нині обговорювали на різних майданчиках Європейського парламенту. Українські питання порушували не лише євродепутати й дипломати, але й аналітики, волонтери і навіть українські військовослужбовці з «передової», зокрема відомий комбат-«кіборг» Олег Кузьміних

Не громадянська війна, як трактує події на Донбасі російська пропаганда, а реальна російська агресія, докази якої доводилося бачити особисто. Підполковник Олег Кузьміних у Європарламенті переконує тих, хто прийшов побачити на власні очі добровольців, офіцерів та волонтерів і послухати їхні розповіді.

Олег Кузьміних (праворуч)
Олег Кузьміних (праворуч)

«Починаючи з 2014 року, я і мої побратими бачили військових із розпізнавальними знаками російської армії, військову техніку на території Донбасу, яка виробляється і перебуває на озброєнні тільки в Росії», – розповідає офіцер, додаючи, що в полоні сам спілкувався з російськими військовими.

Звертаючись до представників ЄС, він каже: з 2014 року російського президента Володимира Путіна стримувала не українська армія, а своєю реакцією та санкціями його стримували від подальшого просування та великої війни європейська спільнота та США. Тому й нині Україна потребує від них і політичної підтримки, і допомоги зброєю.

Про необхідність активної позиції ЄС у продовженні санкцій заявляли й організатори зустрічей з українцями в Європарламенті – депутат від Польщі Анна Фотиґа і голова Світового конгресу українців Євген Чолій. «20-мільйонна українська діаспора запевняє, що в світі допомога українцям подолати російську агресію зростатиме, аби ми всі нарешті жили в безпечнішому та стабільнішому світі»,– сказав він.

Чому гальмуються реформи і де боротьба з корупцією?

Заклики щодо послаблення санкцій, які подекуди лунають у ЄС, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе називає «непродуктивними й небезпечними».

Іванна Климпуш-Цинцадзе
Іванна Климпуш-Цинцадзе

«Росія намагається посіяти непорозуміння між громадянами і столицями, шукаючи слабкі ланки європейської спільноти, – каже вона. – І коли їй це вдається, вона починає обробляти їх так, аби породити аргументи для подрібнення й підриву згуртованості ЄС і трансатлантичної єдності. Але ви міцні й здатні до дій, лише коли ви об’єднані».

Євродепутати від Естонії, Румунії, Польщі, Литви та Бельгії висловлюють Україні свою підтримку. Однак важливе місце в обговоренні українсько-європейських відносин посідають і внутрішні проблеми, на які Києву вказують на Заході. Чому гальмуються реформи? Чому так складно забезпечити ефективну дію антикорупційних установ, та й як переконатися в тому, що викорінення української корупції триває, запитує польський європарламентар Даріуш Росаті, який очолює комітет асоціації Україна-ЄС.

Погалузева євроінтеграція розглядається в ЄС «серйозно»

Дипломатична служба ЄС, зі свого боку, вказує на те, що за умови реального просування і в царині реформ, і в боротьбі з корупцією, є можливості погалузевої інтеграції України в європейські структури. На цьому, зокрема, наголошує керівник підрозділу Європейської служби зовнішньої дії з питань відносин із державами «Східного партнерства» Дірк Шубель.

«Україна пропонує секторальну інтеграцію, зокрема в енергетичній, митній, цифровій галузях. Ми це доволі серйозно розглядаємо, так само, як і намагаємося зробити частішими зустрічі на вищому рівні. Але, щоб рухатися далі, Україні також слід виконувати свою частину роботи. Треба продемонструвати бажання рухатися в європейський бік найбільш непереконаним державам-членам, аби прискорити цей рух у нових напрямках», – каже європейський дипломат.

У вівторок, 27 лютого, в Брюсселі українські офіцери, волонтери та добровольці розповіли про реальні факти російської військової присутності на Донбасі й про проблеми фізичної і психологічної реабілітації українських військовослужбовців, зокрема благодійним фондом братів Кузьміних.

Також у Європейському парламенті відбулася міжнародна конференція «Брюссельська українська лабораторія – 2018» та слухання щодо безпекової ситуації на Донбасі й у Криму на засіданні парламентського підкомітету з питань безпеки й оборони.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG