Доступність посилання

ТОП новини
26 Травень 2018, Київ 05:52

Розслідування злочинів ненависті щодо ЛГБТ в Україні залишається невирішеним – Муйжнієкс


Ілюстраційне фото

У 2017 році правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» зафіксував 226 випадків порушення прав щодо представників ЛГБТ. Правозахисники звертають увагу на те, що часто не вдається домогтися, аби справу кваліфікували як злочин на ґрунті ненависті. Внаслідок цього деякі представники ЛГБТ вирішують покинути Україну. Однак, є і ті, хто продовжує боротись за свої права на батьківщині.

Ставлення українського суспільства і держави до ЛГБТ-питань у 2017 році принципово не змінилось, порівняно із ситуацією у 2016 році, вважають експерти правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ».

«У 2017 році наша організація зафіксувала 226 випадків порушення прав стосовно ЛГБТ, левова частка з котрих – 170 випадків – стосуються дій на ґрунті ненависті, 99 із них мають ознаки злочину на ґрунті ненависті, і 71 – ознаки інциденту на ґрунті ненависті. В Україні таких злочинів здійснюється достатньо багато, за нашою оцінкою», – повідомив експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Олександр Зінченков під час конференції «Виклик без відповіді: злочини ненависті проти ЛГБТ в Україні».

Більшість випадків дій на ґрунті гомофобії/трансфобії, дискримінації й інших порушень зафіксовано у Києві і Київській області – 57. У Харкові і області – 34, Дніпро і область – 26, Одеса – 22, Запоріжжя і область – 13. Найбільш розповсюджені: фізичне насильство – 92, незаконний збір і розголошення конфіденційної інформації – 25, грабіж і розбій – 22, здирництво та шантаж – 22, напад на ЛГБТ центри або мирні акції – 8.

Натомість, в Україні відбуваються і деякі позитивні зміни, вважає комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжнієкс.

Нілс Муйжнієкс
Нілс Муйжнієкс

«2017 рік характеризувався розширенням співпраці між поліцією та ЛГБТ-організаціями і поліпшенням захисту від гомофобних і трансфобних актів агресії, проте, ключове завдання – розслідування злочинів ненависті проти ЛГБТ-осіб і покарання винних – залишається невирішеним», – заявив Нілс Муйжнієкс.

На думку Муйжнієкса, українське суспільство в цілому поступово стає терпимішим до проявів різноманітності своїх членів, однак, праві та традиціоналістські групи не припиняють демонструвати агресивну поведінку щодо таких людей.

Українці-ЛГБТІ просять притулку за кордоном

Денис Шитіков та Віталій Похила
Денис Шитіков та Віталій Похила

Яскравим прикладом переїзду з України і одруження в Європі є історія українців із Дніпра Дениса Шитікова та Віталія Похила. Як розповів Денис «Націанальному ЛГБТ-порталу України», він і нині його чоловік вирішили виїхати до Іспанії у 2015 році після побиття шістьма невідомими на ценртальній вулиці свого міста.

«Ми звернулися до правоохоронних органів з надією відновити справедливість. Міліція не захотіла навіть порушувати справу, коли дізналася, що ми геї, і що нас побили через сексуальну орієнтацію та на ґрунті ненависті».

У лікарні, за словами Дениса, їм не надали першої медичної допомоги. На думку правозахисників, це якраз той випадок, коли постраждалі не «пішли далі» і не стали боротись далі за свої права в Україні.

Експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Олександр Зінченков не вважає, що кількість ЛГБТІ-українців прохачів притулку в ЄС у зв'язку із утисками в Україні побільшала.

«Про них стало більше чути в минулий рік, але ніякої такої статистики по міграції ми не робили. Такі випадки були відомі і кілька років тому», – розповів він Радіо Свобода.

За його словами, справи тих, хто вже виїхав, не були ефективно розслідувані українською поліцією.

«Ми не можемо говорити те, що ці люди піддаються планомірному систематичному переслідуванню за свою діяльність, хоча вони про це заявляють. Але з іншого боку, ми не можемо цього заперечувати, тому що компетентного розслідування по їхніх справах проведено не було. Жодна з цих справ, де постраждалі виїхали за кордон, це Одеса, Дніпро, ефективно розслідувана не була».

ЛГБТ-активіст Ігор Захарченко із Одеси і його партнер отримали у 2017 році притулок у Франції.

«Були звернення в поліцію, це все було задокументовано. Вистачило тієї доказової бази яку вони надали, що були утиски через нетрадиційну сексуальну орієнтацію, так і того, що збоку правоохоронних органів не розслідувалися ці злочини. Ми два місяці чекали просто, щоб відкрили кримінальну справу. У підсумку вони відкрили її «по хуліганству просто», без будь-яких кваліфікуючих ознак», – розповів про справу Захарченка Радіо Свобода юрист і правозахисник Олег Бєлов.

На Ігоря Захарченка (ліворуч) та його партнера напали в під’їзді будинку
На Ігоря Захарченка (ліворуч) та його партнера напали в під’їзді будинку

​Раніше на Ігоря Зазарченка і його партнера в Одесі напали двоє невідомих у під’їзді будинку, коли вони поверталися додому. Це був третій напад на за останні два роки. Щоразу активіст писав заяву в поліцію, але в усіх випадках це мало «нульовий результат».

Цю справу прокоментувала для Радіо Свобода представник уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.

«Це їхній вибір. Нульовий результат, це «хуліганство», тобто це розцінюється як «хуліганські дії». Це питання кваліфікації правоохоронців. Коли у слідчого і вбивства, і зґвалтування, а тут ще й побиття. І мотив нетерпимості йому ніколи доводити. Хоча можуть же ж бути абсолютно опосередковані такі докази, які складаються у «пазли». Якби була досліджена, наприклад, сторінка в соціальних мережах того ж нападника, який робить заклики щодо ЛГБТ-спільноти, який раніше вчиняв певні дії, висловлює явну ненависть до певної групи людей, то це так само може лягти доказом при побитті людини. Але про такі речі я взагалі не чую, щоб колись досліджувались», – зазначає Аксана Філіпішина.

Вона констатує: рівень працівників правоохоронних органів, які долучені до розслідування цих справ, на превеликий жаль, низький. Хоча, за її словами, працівникам надані всі інструкції, розроблені з ОБСЄ рекомендації, програми, а також проведено низку відповідних тренінгів. Філіпішина також вказує на необхідність постійно навчати нових співробітників, адже плинність кадрів є дуже високою.

Є ті, хто продовжує боротися за свої права в Україні – Зінченков

Йдеться про справу, коли двох хлопців 24 і 26 років побили у Гідропарку в Києві 29 травня 2017 року. Нападники – троє чоловіків. Один із хлопців встиг викликати поліцію. Патрульні приїхали швидко та затримали нападників на мосту через протоку Дніпра.

«Хоча гомофобний мотив нападу не приховувався самими порушниками, слідство відмовилось брати його до уваги та кваліфікувало злочин як звичайне хуліганство», йдеться про справу у звіті від правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ».

Як розповів Радіо Свобода Олександр Зінченков, успіх цієї справи залежить від постраждалих хлопців.

«Вони ведуть цю справу із нашою допомогою, із допомогою адвоката вже рік. Попереду ще щомало етапів. Закінчиться це судове розслідування, яке не приведе ні до чого, по суті, з нашої точки зору. Будуть покарані злочинці за статтею розбій, і все, все на цьому закінчиться. Але далі буде апеляція, далі можливо буде Європейський суд», – зазначав він.

На думку експерта, зміни в українському законодавстві є першим кроком на шляху у вирішенні проблем із розслідуванням подібних справ.

Порушення прав ЛГБТ в окупованому Криму та на Донбасі

Правозахисні організації і експерти констатують: дуже важко отримати достовірну інформацію про порушення прав ЛГБТІ в окупованому Криму та на непідконтрольній нині Києву окупованій частині Донбасу.

«Про захист говорити там взагалі нічого, тому що його там немає. Ми можемо тільки фіксувати там деякі порушення, наскільки це можливо. Інформація дуже скупа, вона надходить тільки через соціальні мережі, або через якихось спільних знайомих, в яких є знайомі там в Криму. Ніякої достовірної інформації ми не маємо», – розповів Радіо Свобода Олександр Зінченков експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ».

За його словами у 2017 році у Криму був «поліцейський наліт» на приватний пансіонат.

«В Євпаторії був наліт поліцейський на приватний пансіонат, в якому збиралися геї зустріти Новий рік і провести його там з якоюсь українською атрибутикою культурного плану, навіть не політичного. Я думаю що це було пов'язане не стільки з гомосексуальним ухилом цієї вечірки, скільки з українським підтекстом. Реакція була миттєвою – заборона і перевірки», – розповів Зінченков.

Директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф каже, що наразі його організація також не має потрібної інформації з Криму та Донбасу.

«На жаль, у нас немає багато інформації про це. Ми чули, з повагою до Криму, що там відбуваються такі самі речі, що і в Росії. А саме, що де-факто «влада» нав’язує російський закон «Проти пропаганди гомосексуалізму серед неповнолітніх» і використовує його як погрозу для всіх, хто говорить про те, що стосується людей ЛГБТІ або прав ЛГБТІ», – зазначив Метью Шааф.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG