Доступність посилання

ТОП новини
20 Вересень 2018, Київ 13:41

Росія робить з Криму «непотоплюваний авіаносець» – Владислав Селезньов


Владислав Селезньов

Що відбувалося у військових частинах Криму в лютому-березні 2014 року? Які сценарії деокупації півострова розробляє Україна? Для чого Росія завозить до Криму новітнє озброєння?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говоримо з військовим експертом, екс-спікером Генерального штабу Збройних сил України Владиславом Селезньовим, який до російської анексії Криму працював начальником Севастопольського медіа-центру в Міністерстві оборони України.

‒ Як для вас почалися події російської анексії Криму в 2014 році? Де ви були в той момент?

‒ Я тоді перебував у відпустці за межами Криму. Коли надійшли тривожні сигнали, я перервав відпустку, повернувся і повністю долучився до роботи. У той період колектив медіа-центру складався з семи осіб. Оскільки існував ризик для них, то частина офіцерів працювала під прикриттям. Я ж був головним спікером.

‒ Були випадки, коли вам погрожували, заважали працювати?

‒ Безумовно. Представники ФСБ і військової контррозвідки Чорноморського флоту Росії і навіть представники так званої кримської «самооборони» робили серйозні спроби знайти наш медіа-центр і персонал. Лунали погрози, серед іншого, й нашим сім'ям.

‒ Як вам вдавалося збирати інформацію?

‒ Ми працювали з першоджерелами. Кримський медіа-центр тоді вже працював близько чотирьох років, у нас була база даних, джерела у військових частинах, інформацію нам повідомляли командири, начальники штабів. Іноді співпраця з журналістами допомагала українським військовим. Всі пам'ятають події тих днів, коли «ввічливі чоловічки» були ввічливими тільки в присутності журналістів національних та закордонних телеканалів. Коли не було преси, росіяни поводилися дуже грубо, застосовували силу, в такі моменти ситуація була вкрай напружена. Наше завдання було в тому, щоб убезпечити українських військовослужбовців і зробити публічними дії російських окупаційних військ.

‒ Поки російські сили блокували українські військові частини, українські військові чекали підтримки з Києва й говорили про те, що не отримують жодних виразних команд. Вони вам говорили про це?

На етапі слабкості української держави Росія зняла достатню кількість бонусів, в короткий термін анексувавши Крим

‒ На тлі щоденних візитів різних посадових осіб, зокрема Чорноморського флоту Росії, які всіляко схиляли командування українських військових частин і особовий склад, щоб вони перейшли на бік Російської Федерації, зламавши присягу на вірність народу України, з Києва в ті дні звучала тільки одна команда: «Тримай!» («Тримайтеся!»). Чітких вказівок не було. У перші дні анексії Криму, 26-27 лютого, весь комплект документів, які мали задіяти українські військові в разі позаштатних ситуацій, був знищений за наказом тодішнього начальника штабу Військово-морських сил адмірала Дмитра Шакуро. Фактично комплекту документів з алгоритмом, за яким мали діяти командири частин, не було.

У Києві тоді було досить неспокійно, на тлі втечі тодішнього президента Віктора Януковича йшли зміни в держапараті, силових структурах. На цьому етапі слабкості української держави Росія зняла достатню кількість бонусів, в короткий термін анексувавши Крим. Але, говорячи про короткий термін, важливо не забувати про завзятість українських моряків, які протрималися місяць і дали можливість Збройним силам України провести мобілізаційні заходи, передислокувати частини із західних областей на схід, зайняти позиції і бути готовими до захисту від російської агресії. У той період звучали найрізноманітніші сценарії розвитку ситуації.

Дзвінок у студію: Я живу в Криму 45 років, служив у радянській армії, підтримую тих, хто не зламав присягу, яку давав народу України. Я був очевидцем, коли 10 дагестанців оточили військову частину (в Криму ‒ ред.) з тисячею людей. Я підійшов до дагестанців і кажу: «Що ви тут робите, хто ви такі?». Виходить майор української армії, я говорю: «Чому ви їх не заарештуєте?». Іншим разом я їхав із Сімферополя, попереду російський КАМАЗ порушив правила і був зупинений співробітниками ДАІ України. З вантажівки вийшов чоловік, роззброїв інспектора ДАІ, повалив його на землю і поїхав. Я запитав інспекторів: «Хто ці росіяни, що вони тут роблять? Чому ви не вжили заходів?». КАМАЗ їхав в сторону Новофедорівки, й через дві години я дізнався, що захопили (частину ‒ ред.) в Новофедорівці. Ось ‒ результат: були всюди зрадники, вищий склад. Люди чекали. Дали б команду «До бою», і не було б захоплення Криму. Я тут живу, мені не подобається ця влада – це фашистська організація.

Російські військові в Криму, 5 березня 2014 року
Російські військові в Криму, 5 березня 2014 року

‒ Після анексії Криму частина українських військових зламала присягу та перейшла на бік російської армії. Чим можна пояснити таке рішення?

‒ Була низка факторів. Наприклад, комплектування підрозділів, дислокованих у Криму, за територіальним принципом. Якщо призивався житель Сімферополя, він йшов служити до військової частини, яка розташована поблизу міста. Це було пов'язане з дефіцитом службового житлового фонду, й командири частин охоче йшли на подібну співпрацю. Згодом жителі Криму, для яких поняття «Батьківщина» обмежувалося півостровом, не відчували докорів сумління при ухваленні рішень: чи виходити на материкову частину України, де їх ніхто не чекає, чи залишатися та служити в Криму під російським триколором.

Є низка знакових зрадників, через бездіяльність яких ми втратили Крим

Ще один важливий фактор ‒ це інформаційно-пропагандистський вплив на особовий склад в процесі першого етапу окупації Криму. Робота відповідних посадових осіб, шантаж, погрози. Це відбувалося на тлі певних фінансових преференцій, які пропонували представники Росії. Безумовно, кожен робив свій вибір. Хтось ішов на угоду з совістю. Станом на середину квітня 2014 року, до складу Чорноморського флоту Росії влилися 9 тисяч колишніх українських військовослужбовців, яких, за нормою закону, ми вважаємо зрадниками України.

Є низка знакових зрадників, через бездіяльність яких ми втратили Крим. Не можна не згадати Дениса Березовського, який добу був командувачем Військово-морських сил України, зламав присягу, перейшов на бік кримського «уряду», й потім віддавав накази про перехід частин і підрозділів Військово-морських сил України під юрисдикцію Росії. Не можна не згадати тодішнього начальника штабу флоту Дмитра Шакуро, першого заступника командувача Військово-морських сил України Сергія Єлісєєва та низку інших адміралів, на яких орієнтувалися командири частин. Перші особи Військово-морських сил України були готові зламати присягу, що вже говорити про військовослужбовців інших рангів?

Владислав Селезньов
Владислав Селезньов

‒ Давайте поговоримо про колаборантів. В Україні є різні точки зору: одні вважають, що необхідне покарання за практично будь-яку співпрацю з російською владою на окупованих територіях. Інші говорять про прощення великої кількості людей, які змушені жити та працювати в окупації. Що ви думаєте про це?

Не повинно бути жодних ілюзій: повернувши Крим, ми зіткнемося з дуже серйозними проблемами

‒ Уже сьогодні треба думати, що будемо робити з Кримом і кримчанами після того, як півострів буде деокупований. Ці питання мають обговорюватися в суспільстві з залученням експертів. Безумовно, ми маємо враховувати ступінь провини, ступінь протиправних дій. Тут не повинно бути жодних ілюзій: повернувши Крим, ми зіткнемося з дуже серйозними проблемами.

В Україні має бути ухвалений закон «Про колабораціонізмі», в якому буде чітко прописана відповідальність усіх осіб, залучених до цих процесів

Яку відповідальність має нести вчитель, який читав програми за новим російським курсом, розуміючи, що інформація, яку він доносить дітям, викривлена й не відповідає дійсності? Яку відповідальність має нести директор за знищення всього українського в школі? Яку відповідальність мають нести колишні українські військові, які зламали присягу на вірність народу України й перейшли під російський триколор? В Україні має бути ухвалений закон «Про колабораціонізмі», в якому буде чітко прописана відповідальність усіх осіб, залучених до цих процесів. Тоді не буде ні емоцій, ні фальсифікацій, ні маніпуляцій.

‒ Які сценарії щодо повернення Криму зараз розробляє Україна, чи є там місце військовим сценаріям?

‒ Генеральний штаб розробляє різні плани протидії російській агресії. Йдеться не тільки про Крим, а й про тимчасово окуповані території Донбасу. Звучать популістські заяви політиків про те, що Крим можна звільнити військовим шляхом... Давайте реально дивитися на сучасний світ: військова міць Росії та України сьогодні не порівнювана. Тому найбільш ефективний спосіб повернення Криму ‒ політико-дипломатичний.

Владислав Селезньов
Владислав Селезньов

‒ У Криму зростає угруповання російських військ: підсилюють озброєння, особовий склад, корабельний склад Чорноморського флоту Росії. Чи має Україна точні відомості щодо мілітаризації півострова?

Стратегія створення з Криму непотоплюваного авіаносця ‒ потужного військового угруповання, спрямованого на домінування в Чорноморському регіоні.

‒ Точні цифри вам навряд чи хтось назве, бо вони мають розвідувальний характер. До 30 тисяч російських військовослужбовців дислокуються на території Криму. Росія активно розміщує на території півострова сучасне озброєння – це й засоби ППО, зокрема комплекс С-400 «Тріумф», це й сучасні фрегати, які здатні нести ракетне озброєння, і комплекс «Калібр», літаки, важка техніка. Після окупації Криму в лютому 2014 року Росія почала активно заповнювати особовим складом, озброєнням та технікою не тільки наявні у той момент військові містечка, але й відновлювати старі, занедбані військові містечка, які були передані на баланс місцевої влади.

Зараз за допомогою наявної в Криму військової техніки Росія здатна створювати загрозу, зокрема, й для країн Чорноморського басейну. Введення в експлуатацію на території мису Фіолент чергового дивізіону протиракетної оборони повністю вкладається в стратегію створення з Криму так званого «непотоплюваного авіаносця» ‒ потужного військового угруповання, спрямованого на домінування в Чорноморському регіоні.

‒ У вересні 2017 року президент України Петро Порошенко говорив, що «доказів готовності Росії до масштабної війни стає все більше». Наскільки велика ймовірність повномасштабного наступу Росії на всю територію України?

На західних кордонах Росії формується потужний танковий кулак

‒ Експерти стверджують, що Росії необхідно близько трьох років для завершення перегруповування сил на своїх західних кордонах. Ситуація, яку зараз спостерігає Генеральний штаб України, підтверджує цю інформацію. На західних кордонах Росії формується потужний танковий кулак у складі низки серйозних підрозділів, які здатні виконувати дії наступального характеру.

Російські військові навчання минулого року «Захід-2017» саме відпрацьовували проведення атакуючих дій, спрямованих не тільки на територію України, а й на країни Балтії. Як саме будуть розвиватися події, навряд чи вам хтось скаже, тому що в цих процесах задіяно дуже багато гравців. Ми маємо враховувати позицію Північноатлантичного блоку, США та їхню реакцію на агресивні дії Росії.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG